Судова справа № 2а-1280/10/0515
27 вересня 2010 року м. Докучаєвськ
Докучаєвський міський суд Донецької області у складі:
головуючого – судді Сєліна Є.В.,
при секретарі Кириченко О.О.,
з участю: позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Докучаєвську, в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАЇ м. Докучаєвська сержанта міліції Мартинова Миколи Миколайовича про визнання дій неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом. В обґрунтування своїх позовних вимог він зазначив, що за постановою відповідача від 18.08.2010р. його піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, за те, що він у цей же день, о 11.20 год. рухаючись у м. Докучаєвську по вул. Центральній та керуючи автомобілем MITSUBISHI (державний номерний знак НОМЕР_1), не пред’явив поліс – договір обов’язкового страхування власника наземного транспортного засобу, чим порушив п. 2.1 ПДР. Вважаючи вказану постанову незаконною, просив суд задовольнити позов.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та дав пояснення, аналогічні тим, які зазначені у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, заперечень з приводу заявленого позову не подав. Суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних в ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АН № 503091 від 18 серпня 2010 року та постанови відповідача серії АН № 648601 від цього ж числа, 18.08.2010р. о 11.20год. ОСОБА_1 рухаючись у м. Докучаєвську по вул. Центральній та керуючи автомобілем MITSUBISHI (державний номерний знак НОМЕР_1), не пред’явив поліс – договір обов’язкового страхування власника наземного транспортного засобу, чим порушив п. 2.1 ПДР. За що відповідачем позивача було піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються не тільки протоколом про адміністративне правопорушення а й поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно п. 2.7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 лютого 2001 року № 185, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 березня 2001 року за № 272/5463, до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків правопорушення, протоколи виявлення, знищення тощо).
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення до нього додано лише постанову про накладення адміністративного стягнення і не додано інші матеріали, що підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, зокрема пояснення правопорушника та свідків.
Крім цього, п.п. 2.6 цієї ж Інструкції регламентовано, що у випадках, передбачених КУпАП, до протоколу вносяться прізвища, ім’я та по батькові двох свідків правопорушення, адреси їх місця проживання, а також ставляться підписи свідків.
В супереч цих вимог, відповідачем у протоколі не зазначено жодного свідка, що позбавляє можливості суду з’ясувати факт порушення позивачем правил дорожнього руху.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано жодних достатніх та допустимих доказів на доведення законності винесеної постанови.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією чи законами України;
2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Суд вважає, що відповідачем при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не було враховано усіх обставин, що мають значення для цього.
При таких обставинах у суду немає достатньо підстав вважати дії відповідача правомірними.
Частиною 1 статті 289 КУпАП передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ч.2 ст.100 КАС України, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем пропущений строк з поважних причин, а тому він повинен бути поновлений.
Виходячи із викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 18, 128 ч. 4, 158-161, 163 КАС України, на підставі ст.ст.247 та 289 КУпАП України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАЇ м. Докучаєвська сержанта міліції Мартинова Миколи Миколайовича про визнання дій неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АН № 648601 від 18 серпня 2010 року, винесеної інспектором ДПС ВДАЇ м. Докучаєвська сержантом міліції Мартиновим Миколою Миколайовичем.
Дії посадової особи – інспектора ДПС ВДАЇ м. Докучаєвська сержанта міліції Мартинова Миколи Миколайовича по притягненню ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП - визнати неправомірними.
Постанову серії АН № 648601 від 18 серпня 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 425 грн. - скасувати.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя