Справа № 2-о-91/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    19 серпня 2010 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Моцного О.С., при секретарі Відоновій О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності документа, -

ВСТАНОВИВ:

    Заявник звернулася до суду з заявою в якій вказала, що в травні 1993 року він надав документи в службу приватизації державного житлового фонду в/о «Селидіввугілля» для вирішення питання про приватизацію квартири за адресою: АДРЕСА_1. Ордер № 977 від 16.03.1978 року на дану квартиру був виданий її сім’ї згідно рішення виконавчого комітету Селидівської міської ради депутатів трудящихся від 15.03.1978 року. 03 червня 1993 року службою приватизації державного житлового фонду в/о «Селидіввугілля» їй було видане свідоцтво НОМЕР_1 про право власності на житло, тобто на квартиру. Членами приватизації були вона та її чоловік ОСОБА_2. Квартира за адресою АДРЕСА_1, належить сім’ї позивачки на праві приватної, спільної, часткової власності, але розпорядитися цією квартирою вони не мають можливості, так як ім’я позивачки та по батькові в свідоцтві НОМЕР_1 про право власності на житло вказано скорочено на російській мові - ОСОБА_3 замість «ОСОБА_4». В ордері № 977 на дану квартиру ім’я та по батькові записано вірно. Згідно довідки паспортного столу комунального підприємства «Служби єдиного замовника м. Селидове», ОСОБА_4 мешкала і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, яка зі зміною поштової адреси стала АДРЕСА_1. Тепер вона змушена в судовому порядку захистити свої права, вважаючи їх порушеними. Просила встановити факт, що свідоцтво НОМЕР_1 від 03.06.1993 року про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, видане службою приватизації державного житлового фонду в/о «Селидіввугілля» з ініціалами Е.В. належить ОСОБА_4 та ОСОБА_2.

    Заявниця в судовому засіданні на задоволенні заяви наполягала.

    Зацікавлена особа – територіальна громада Селидівської міської ради  – в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Надала суду заяву про слухання справи у її відсутність,  проти задоволення позову не заперечувала.

    Зібраними по справі доказами судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_1 від 03.06.1993 року, квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 та ОСОБА_5  

     Відповідно до ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з іменем, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.  

    Дослідивши матеріали справи, законодавство, що регулює дані правовідносини, суд дійшов висновку, що заява обґрунтована та підлягає задоволенню.

    Керуючись ст. ст. 213- 215, 218, 256 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ :

    Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності документа задовольнити.

    Встановити факт, що свідоцтво НОМЕР_1 від 03.06.1993 року про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, видане службою приватизації державного житлового фонду в/о «Селидіввугілля» з ініціалами Е.В. належить ОСОБА_4 та ОСОБА_2.    

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя