Судова справа № 2-2468/10/0515
18 серпня 2010 року м. Докучаєвськ
Докучаєвський міський суд Донецької області у складі:
головуючого – судді Сєліна Є.В.,
при секретарі – Паніхіної Г.С.,
з участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Докучаєвська справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Докучаєвської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання нарахувати та виплатити недоотриману суму одноразової компенсації у зв’язку з встановленням інвалідності вищої групи,
ВСТАНОВИВ:
28.07.2010р. позивач звернувся в суд із вказаним позовом. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ої категорії та до 21.06.2010р. мав статус інваліда 3-ої групи внаслідок захворювання пов’язаного з Чорнобильською катастрофою, який після чергового переогляду в МСЕК було змінено на інваліда 2-ої групи безстроково. Як особа, яка підпадає під дію Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі встановлення інвалідності більш високої групи він має право на отримання різниці у компенсаціях між третьою та другою групами інвалідності, а саме у розмірі 15 мінімальних заробітних плат. 06.07.2010р. він звернувся до відповідача із письмовою заявою щодо виплати йому такої компенсації, у задоволенні якої йому було останнім відмовлено. Вважаючи цю відмову незаконною та такою, що не відповідає вимогам діючого законодавства просить визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати його здійснити перерахунок та виплату одноразової компенсації у зв’язку з переходом його з третьої групи інвалідності на другу відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру 15 мінімальних заробітних плат, встановленої на час визначення другої групи інвалідності.
Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та дав пояснення, аналогічні тим, які зазначені в заяві. Просив не стягувати з відповідача понесені ним судові витрати.
Відповідач у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, надіслав письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні вимог позивача, оскільки фінансування витрат, пов’язаних з виплатою різниці в компенсаціях між третьою та другою групами інвалідності за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюється за розмірами, визначеними Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996р. за № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 94,80грн., яка була і призначена, а також розглянути справу у відсутність представника управління.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені обставини, які підтверджуються такими доказами.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і віднесений до 1-ої категорії осіб, котрі постраждали внаслідок цієї аварії (посвідчення серії НОМЕР_1 від 11.10.1996р.) та до 21.06.2010р. мав статус інваліда 3-ої групи внаслідок захворювання пов’язаного з Чорнобильською катастрофою, який після чергового переогляду в МСЕК було змінено на інваліда 2-ої групи безстроково (довідка серії ДОН-04 за № 023359 від 21.06.2010р.).
06.07.2010р. позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою про виплату одноразової компенсації у зв’язку з переходом його з третьої групи інвалідності на другу відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та виходячи із розміру 15 мінімальних заробітних плат, встановленої на час визначення другої групи інвалідності, у задоволенні якої листом Управління праці та соціального захисту населення Докучаєвської міської ради Донецької області, за підписом його керівника – начальника управління Дєвкіна О.М. за вих. № 133 від 19.07.2010р. було відмовлено з посиланням на те, що йому призначена різниця в компенсаціях у розмірі 94,80 грн. виходячи з вимог постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996р. за № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачена одноразова компенсація при встановленні групи інвалідності, яка виплачується у розмірах: інвалідам 1 групи – 60 мінімальних заробітних плат; інвалідам 2 групи – 45 мінімальних заробітних плат; інвалідам 3 групи – 30 мінімальних заробітних плат. При встановленні інвалідності вищої групи інвалідам виплачується різниця у компенсаціях, тобто при підвищенні з третьої групи на другу – 15 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент встановлення групи.
Відповідачем було призначено позивачу одноразову компенсацію у сумі, встановленій постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996р. за № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 94,80 грн.
Зазначеною постановою КМУ за № 836 від 26.07.1996р. всупереч Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який встановив розмір компенсації як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, встановлені конкретні розміри такої компенсації в твердій грошовій сумі, зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС при переході з третьої на другу групу інвалідності у розмірі 94,80грн. (за грошовою реформою 1996 року).
З моменту прийняття цієї постанови, встановлені нею розміри компенсації залишилися незмінними, у той час як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір мінімальної заробітної плати.
Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закон України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати на 2010 рік», а не постанова Кабінету Міністрів України від 26.07.1996р. за № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З огляду на викладене, суд вважає дії відповідача по відмові в здійсненні перерахунку та виплаті одноразової компенсації у зв’язку з переходом позивача з третьої групи інвалідності на другу відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру 15 мінімальних заробітних плат, встановленої на час визначення другої групи інвалідності – неправомірними.
Виходячи із викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, на підставі ст. ст.48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Докучаєвської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання нарахувати та виплатити недоотриману суму одноразової компенсації у зв’язку з встановленням інвалідності вищої групи - задовольнити.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Докучаєвської міської ради Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті одноразової компенсації у зв’язку з переходом його з третьої групи інвалідності на другу відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру 15 мінімальних заробітних плат, встановленої на час визначення другої групи інвалідності – неправомірними.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Докучаєвської міської ради Донецької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової компенсації у зв’язку з переходом його з третьої групи інвалідності на другу відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру 15 мінімальних заробітних плат, встановленої на час визначення другої групи інвалідності.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Докучаєвський міський суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя