Справа № 2-2683/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

04 серпня 2010 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

судді Бойко О.М.,

при секретарі Гармаш Р.І.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Ювілейному цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки по невиплаченим аліментам,  

  в с т а н о в и в:

        Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача про   посилаючись стягнення неустойки по невиплаченим аліментам, посилаючись на те, що відповідач – її колишній чоловік, від спільного життя у них мається малолітні діти син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.  

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04.10.2004 року на її користь з відповідача були стягнені аліменти  на утримання дітей у розмірі 150 грн. на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. У зв»язку з несплатою аліментів утворилась заборгованість. Відповідач, будучи особою працездатною ухиляється від сплати аліментів і погашення заборгованості, а тому позивачка просила стягнути неустойку  за період з 1 липня 2009 року по 1 червня 2010 року  у розмірі 1698 грн.    

У судовому засіданні позивачка позов підтримала, просила його задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що він має тяжке матеріальне становище, оскільки з листопада 2009 року хворіє, та з 26.11.2009 року по 07.12.2009 року знаходився на стаціонарному обстеженні. Через тяжкі хвороби він вимушений був купувати собі дорогі ліки, а оскільки він не мав змоги працювати йому самому допомагає його мати. Крім того ним в 2009 та 2010 році переказані аліменти на користь позивачки в сумі 838 грн., а тому не має матеріальної можливості виплатити пеню.

Представник третьої особи у судовому засіданні просила винести рішення на розсуд суду.

Суд, вислухавши у судовому засіданні пояснення сторін, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи,  приходить до наступного.

    Встановлено, що відповідач – колишній чоловік позивачки, від спільного життя у них мається малолітні діти син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.  

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04.10.2004 року на користь позивачки з відповідача були стягнені аліменти у розмірі 150 грн. на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.  Відповідач, будучи особою працездатною, частково ухилявся від сплати аліментів, а тому станом за період 07.09.2004 року по 04.08.2010 року він має заборгованість у розмірі 7 204,33 грн.      

 Згідно до довідки державного виконавця відповідач допустив заборгованість по сплаті аліментів починаючи з 07.09.2004 року по 04.08.2010 року, розмір складає 7 204.33 гривень.

На підставі ст. 196 Сімейного кодексу України  при виникненні заборгованості з вини особи, зобов'язаної  сплачувати аліменти,  за рішенням суду, позивач, як одержувач аліментів, має право на стягнення неустойки  (пені) у розмірі  одного  відсотка  від  суми несплачених  аліментів за  кожний  день прострочення.

Відповідно до розрахунку наданого позивачкою сума неустойки по невиплаті аліментів за період з 1 червня 2009 року по 01 червня 2010 року складає 1698 гривень, а тому суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивачки.

Керуючись ст.ст.10,27,31,57,88,215,223 ЦПК України, ст. 196  Сімейного кодексу України,  суд –

В И Р І Ш И В:

 Стягнути з  ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за період з  1 липня 2009 року по 1 червня 2010 року включно у розмірі 1698 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 51 гривню судового збору та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь держави.

 Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

      Суддя :                             Бойко О.М.