Справа № 2-831(10)
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2010 року Покровський районний суд Дніпропетровської області
у складі: головуючого судді – Лукінової К.С.
при секретарі – Приходько Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні смт. Покровське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку, посилаючись на те, що рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 18.05.2010 року за нею визнано право власності на ? частину житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 однак державний акт на право власності на землю, яка розташована за даною адресою в кількості 0,0800га. виданий відповідачу ОСОБА_2 Однак право власності на дану земельну ділянку відповідач набув в період шлюбу з нею. Просила задовольнити позов, посилаючись на Постанову Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами норм земельного законодавства при розгляді цивільних справ», ст.ст. 120 ЗК України.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, посилаючись на доводи, викладені в поданому позові.
Представник позивачки ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в поданому позові, а також зазначивши, що позивачці за рішенням суду від 18.05.2010 року виділено конкретну частину будинку, а саме ? частину, що встановлено даним рішенням суду.
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав в повному обсязі, просив в задоволенні позову відмовити, подавши письмові заперечення проти позову, в яких послався на те, що ЗК України не передбачає поділу земельної ділянки між подружжям, а також на те, що рішенням суду від 18.05.2010 року за позивачкою не виділено конкретну частину будинку, а визначено лише частку в спільній власності подружжя. Просив в позові відмовити в повному обсязі на підставі доводів, викладених в запереченнях проти позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши сторони та представника позивачки вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено наступне:
Згідно копії рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 18.05.2010 року по справі № 2-263(10), розподілено майно, що є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та виділено за ОСОБА_1 право власності на ? частку житлового будинку з господарчими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7-8).
Згідно копії витягу з реєстру права власності на нерухоме майно від 19.07.2010 року № 26755408, за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на ? частку будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9).
Як видно з копії державного акту серії ЯЖ № 345555 на право власності на земельну ділянку, ОСОБА_2 згідно рішення сесії Покровської селищної ради від 29.09.2004 року № 440 є власником земельної ділянки площею 0,0800 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 з цільовим призначенням – для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с.20).
Згідно ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття
права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. У разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких ця земельна ділянка належала попередньому землевласнику (землекористувачу). У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди. Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з
набуттям права власності на ці об'єкти. Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера. У разі набуття права власності на жилий будинок (крім багатоквартирного), який розташований на землях державної або комунальної власності, що перебувають у користуванні іншої особи, та необхідності поділу земельної ділянки площа земельної ділянки, що формується, не може бути меншою, ніж максимальний розмір земельних ділянок відповідного цільового призначення, визначених статтею 121 Земельного кодексу України (крім випадків, коли формування земельної ділянки в такому розмірі є неможливим).
Згідно ч. 18-2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про пратику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» зі змінами та доповненнями № 7 від 16.04.2004 року, відповідно до положень статей 81, 116 ЗК окрема земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду. Якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статей 120 ЗК, 377 ЦК.
Судом не приймаються до уваги твердження відповідача в якості підстав для відмови в задоволенні позову про те, що позивачці не виділено конкретну частину житлового будинку, оскільки позивачкою набуто право власності саме на конкретну частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 а саме ? частку.
Також судом не приймаються до уваги й твердження відповідач про те, що передача ? частини земельної ділянки не передбачена чинним законодавством України, оскільки з аналізу вищенаведених норм законодавства видно, що такий порядок передбачений чинним законодавством України.
В зв’язку з тим, що за позивачкою слід визнати право власності на ? частину спірної земельної ділянки, то слід визнати нечинним й виданий державний акт на право приватної власності ОСОБА_2 на землю серії ЯЖ № 345555, згідно ст.ст. 120, 125, 126 ЗК України.
Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивачки судові витрати по справі.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 120, 125, 126 ЗК України, п. 18-2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про пратику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» зі змінами та доповненнями № 7 від 16.04.2004 року, ст.ст. 88, 209-218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позивні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку – задовольнити.
Виділити та визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину земельної ділянки, розміром 0,0800 га, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, Покровський район, АДРЕСА_1
Визнати нечинним державний акт на право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, виданого згідно рішення сесії Покровської селищної ради № 440 від 29.04.2004 року на ім’я ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати: 201,60 грн. судового збору та 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Покровський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: підпис
З оригіналом згідно:
30.09.2010 року
Суддя: К.С. Лукінова