ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103
РІШЕННЯ
Іменем України
06.08.2007 | Справа №2-15/5036-2007 |
За позовом Державного підприємства «Державна морська лоцманська служба» (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27, код ЄДРПОУ 33969212)
До відповідача Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» (98312, АР Крим, м. Керч, вул. Кірова, 28, код ЄДРПОУ 01125554)
Про стягнення 11915,98 грн.
Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко
представники:
Від позивача – не з’явився (клопотання)
Від відповідача – Климачова Л.С., довіреність б/н від 06.10.2005 р., у справі
Обставини справи: Державне підприємство «Державна морська лоцманська служба» звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» про стягнення 11915,98 грн. заборгованості за послуги з лоцманського проведення суден та послуги служби регулювання руху суден, з яких: 10994,26 грн. основного боргу, 921,72 грн. пені.
Позивач позовні вимоги підтримав, мотивуючи тим, що відповідно договору № 05/06-КФ від 22.12.2005 р. надавав відповідачу обумовлені договором послуги, однак відповідач обов’язки за договором не виконав неналежним чином, що призвело до утворення заборгованості у розмірі 10994,26 грн. та нарахування штрафних санкцій, й позивач змушений звернутися до суду для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядку.
Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує та зазначає, що заборгованість у розмірі 6000,74 грн. була сплачена до подання позову до господарського суду АР Крим, таким чином нарахування штрафних санкцій у розмірі 503,08 грн. відповідач також вважає неправомірним. Крім того, відповідач зазначає, що сума заборгованості у розмірі 4993,52 грн., що залишилась була оплачена відповідачем після звернення Державного підприємства «Державна морська лоцманська служба» з позовом до суду.
У судовому засіданні 11.06.2007 р. представник позивача надав заяву про зміну позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 6000,74 грн., пеню у розмірі 921,72 грн.
Судом вказана заява щодо зменшення розміру позовних вимог була задоволена.
09.07.2007 р. до господарського суду АР Крим надійшла заява про зміну позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 921,72 грн.
Вказана заява прийнята судом до розгляду.
06.08.2007 р. до господарського суду АР Крим надійшла телеграма від позивача про розгляд справи за відсутності їх представника.
Представник відповідача у судовому засіданні надав письмові пояснення щодо заяви про зміну позовних вимог, в яких підтвердив, що сума основного боргу сплачена відповідачем у повному обсязі, розмір пені просить суд зменшити на 503,08 грн.
Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –
ВСТАНОВИВ:
22 грудня 2005 року між Державним підприємством „Державна морська лоцманська служба" (Підприємство)(позивач) та Державним підприємством „Керченський морський торговельний порт" (Агент)(відповідач) було укладено договір № 05/06-КФ (далі - Договір) (а.с. 12-14).
Відповідно до пункту 1.1 вказаного Договору Підприємство зобов’язується за заявками Агента надавати послуги з лоцманського проведення суден та послуги з регулювання руху суден, а Агент зобов’язується прийняти і оплатити надані послуги. При цьому споживачем послуг Підприємства є «Судновласник» (судновласник, оператор, фрахтувальник, вантажовідправник, вантажоодержувач або інший платник зборів, за дорученням якого діє Агент.
Згідно пункту 2.1.2. Договору Підприємство зобов'язалося надавати Агенту рахунки для сплати зборів і платежів за користування зазначеними послугами, які оформлені на підставі встановлених цін і державних тарифів, а також вимог Договору.
Пунктом 2.2.3. Договору Агент зобов’язаний здійснювати своєчасну оплату відповідно до умов договору.
Пунктом 2.2.4. Договору встановлено, що Агент зобов'язаний сплачувати рахунки, виставлені Підприємством, у терміни, визначені Договором.
Відповідно до пункту 4.3 Договору Агент повинен здійснити розрахунок не пізніше п'яти банківських днів з дати одержання рахунку.
Згідно пунктів 4.1., 4.2. Договору порядок стягнення і розмір зборів визначається відповідно до нормативно-правових актів, якими затверджені відповідні збори, а по зборах, що не підлягають регулюванню - згідно розцінок Підприємства. Витрати за перерахування коштів відносяться на рахунок Агента.
Оплата здійснюється Агентом на підставі рахунків, які виставляються Підприємством та підтверджені лоцманськими квитанціями.
Відповідно до статті З Кодексу торговельного мореплавства України держава здійснює регулювання торговельного мореплавства через Міністерство транспорту України та відповідні центральні органи державної виконавчої влади. Відповідно до цього Кодексу, інших актів чинного законодавства Міністерство транспорту України в межах своєї компетенції затверджує правила, інструкції та інші нормативні документи з питань торговельного мореплавства, що є обов'язковими для всіх юридичних та фізичних осіб.
Відповідно до статті 106 Кодексу торговельного мореплавства України із суден, що користуються послугами державних морських лоцманів, справляється лоцманський збір, порядок справляння і розмір якого встановлюється Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України.
Відповідно до статті 115 Кодексу торговельного мореплавства України із суден, що користуються послугами служби регулювання руху суден, справляється збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються Міністерством транспорту України за погодженням з Міністерством економіки України.
Так, наказом Міністерства транспорту України від 27.06.1996 № 214 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 374/1399 від 24.07.1996) затверджені збори і плати за послуги, що надаються суднами у морських торговельних портах України, в тому числі лоцманський збір та збір за користування послугами служби регулювання руху суден.
Позивач надав послуги з лоцманського проведення та регулювання руху суден згідно заявок відповідача та на умовах Договору на загальну суму 10994,26 грн., що підтверджується лоцманським квитанціями та квитанціями служби регулювання руху суден. (а.с. 33-90).
На виконання пункту 2.1.2. Договору Підприємством були надані Агенту рахунки на оплату наданих послуг (а.с. 33-90), що підтверджується відмітками Відповідача про отримання.
Позивач зазначає, що станом на 16.03.2007 року послуги відповідачем не оплачені. Заборгованість з послуг лоцманського проведення та служби регулювання руху суден складає 10994,26 грн., що стало підставою для звернення з позовом до суду й нарахування штрафних санкцій.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
09.07.2007 р. до господарського суду АР Крим надійшла заява про зміну позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 921,72 грн.
Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти зміну позовних вимог, оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Суд розглядає справу з обліком змінених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, рахунок № КФ007817 від 03.07.2006 р. на суму 6000,74 грн., який зазначений позивачем як несплачений, був сплачений відповідачем шляхом переказу грошових коштів платіжним дорученням № 2140 від 15.03.2007 р. (а.с. 145), тобто до дати звернення позивача з позовом до суду (02.04.2007 р.)
Крім того, відповідачем надані докази погашення суми боргу у розмірі 4993,52 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи платіжними дорученнями. (а.с. 103-109). Таким чином, відповідачем сума основного боргу погашена у повному обсязі.
Так, позивачем заявлена позовна вимога про стягнення пені у розмірі 921,72 грн. по кожному з виставлених рахунків. (а. с. 4).
Згідно з Договором (пункт 5.2), за несвоєчасну оплату рахунків Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.
Згідно зі статтею 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Отже, загальна сума пені заявлена позивачем. складає 921,72 грн.
Суд не може прийняти до уваги посилання відповідача на те, що рахунок № КФ007817 від 03.07.2006 р. на суму 6000,74 грн. був сплачений відповідачем платіжним дорученням № 2140 від 15.03.2007 р. до дати звернення позивача з позовом до суду (02.04.2007 р.) як на підставу для зменшення розміру пені на суму 503,08 грн. (сума пені, яка нарахована відповідачу по рахунку № КФ007817 від 03.07.2006 р.), оскільки строк виконання зобов’язання по вказаному рахунку настав ще 12.07.2006 р.
У судовому засіданні представником відповідача було заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, заявлених позивачем до відшкодування.
Розглянувши вказане клопотання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, частиною 2 статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Судом встановлено, що порушення відповідачем зобов’язань по оплаті наданих за договором № 05/06-КФ від 22.12.2005 р. послуг не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Іншого, всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України суду не доведено.
Крім того, відповідач є державним підприємством, яке регулярно сплачує рахунки своїх контрагентів, в тому числі до моменту винесення рішення господарським судом з дійсної справи заборгованість відповідача за надані позивачем послуги була повністю погашена в добровільному порядку.
Пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.
За таких обставин суд вважає за доцільне зменшити розмір пені на 50 % та стягнути з Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» суму пені у розмірі 461,00 грн.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України. (з урахуванням того, що сума у розмірі 6000,74 грн. була сплачена відповідачем до дати звернення позивача з позовом до суду).
Керуючись статтями 33, 34, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу| України, суд –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» (98312, АР Крим, м. Керч, вул. Кірова, 28, код ЄДРПОУ 01125554, р/р 26008019089 у КФ АБ «Експрес-Банк», МФО 384674) на користь Державного підприємства «Державна морська лоцманська служба» (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27, код ЄДРПОУ 33969212, р/р 2600310750/980 в МОД «Райффайзен банк Аваль», МФО 326182) 461,00 грн. пені, 59,15 грн. державного мита та 58,58 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Наказ видати після| набрання судовим рішенням| законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.