ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 216
ПОСТАНОВА
Іменем України
01.10.2007 | Справа №2-22/9006-2007А |
01.10.2007р. ( 12год.50хв.) м.Сімферополь Справа №2-22/9006-2007А
За позовом - ДП «Керченський морський рибний порт» ( м.Керч, вул. Свердлова, 49)
До відповідача - ДПІ в м. Керчі ( м. Керч, вул..Борзенко, 40).
Про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.
Суддя ЯковлєвС.В.
За участю секретаря Дулімової В.І.
представники:
Від позивача – Овчиникова О.А. – пред-к, дов. від 23.04.2007 р.
Стаднік Р.П. - пред-к, дов.від. 23.07.2007 р.
Від відповідача – Козичева Т.Ю. – пред-к, дов. від 07.07.2007 р.
Маргорська Т.М. – пред-к, дов. від 24.07.2007 р.
Сутність спору: ДП «Керченський морський рибний порт» ( далі позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Керчі ( далі відповідач) № 0002552301/0 від 09.11.2006 р. Вимоги мотивовані тим, що під час винесення вказаного податкового повідомлення-рішення відповідачем невірно застосовані положення Закону України “Про податок на додану вартість”.
Представники відповідача під час судового засідання, яке відбулось 25.07.2007 р., надали відзив на позов ( вих. №10563/ю/10-0 від 24.07.2007 р.), в якому заперечували проти задоволення позовних вимог, вказавши, що у позивача згідно з законом України “Про податок на додану вартість” не було підстав для включення суми податку на додану вартість у розмірі 51947,87 грн. до складу податкового кредиту у зв’язку з тим, що ним не надані документи , яки підтверджують суму ПДВ, відображену у реєстрі податкових накладних.
Господарський суд АРК ухвалою від 25.07.2007 р. провадження по справі зупинив, призначивши судово-бухгалтерську експертизу.
Провадження по справі було поновлено ухвалою суду від 13.09.2007 р.
Під час судового засідання. яке відбулось 01.10.2007 р., представники позивача наполягали на задоволені позовних вимог, представники відповідача надали відзив на позов (вих.. № 1355110-0 від 28.09.2007 р., в якому вказали , що відсутні підстави для визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0002552301/0 від 09.11.2006 р.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд
встановив
Відповідач провів виїзну планову перевірку дотримання позивачем вимог податкового і валютного законодавства за період часу з 01.07.2005 р. по 30.06.2006 р. За результатами вказаної перевірки 31.10.2006 р. складено акт № 744/23-1/00467873.
У вказаному акті перевірки зафіксовані висновки відповідача про те, що позивач, зокрема, порушив п.п. 7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , в наслідок чого ним занижений податок на додану вартість за серпень 2005 р. у сумі 51948 грн.
На підставі акту перевірки від 31.10.2006 р. № 744/23-1/004678 відповідачем 09.11.2006 р. прийнято податкове повідомлення – рішення № 0002552301/0, яким позивачу донараховане податкове зобов’язання з ПДВ в сумі 51948 грн. та до нього застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 25974 грн.
У ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобов’язання це загальна сума податку , одержана ( нарахована) платником податку у звітному ( податковому ) періоді , визначена згідно з Законом, а податковий кредит – це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду , визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).
Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.
П.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначає, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Не підлягає включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів( послуг), яки не підтверджені податковими накладними (п.п. 7.4.5 п.7.4. ст. 7 Закону).
Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті ( перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від’ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).
Таким чином стає зрозумілим, що згідно з Законом України “Про податок на додану вартість” сума бюджетного відшкодування формується як від’ємне значення різниці між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг), що має бути підтверджено необхідними документами.
Відповідач у акті перевірки № 744/23-1/004678 на аркуші 55 визначив, що у декларації з ПДВ за серпень 2005 р. сума податкового кредиту дорівнює 370751грн. Фактично за даними перевірки вона дорівнює 180834 грн. Відхилення у сумі 51948 грн. пояснюються тим, що у податковий кредит двічі включена податкова накладна № 106 від 29.06.2004 р. , яка була надана ВАТ «Чорномортехфлот».
Під час розгляду справи представниками відповідача було дано пояснення, що під час перевірки був встановлений факт відсутності у позивача податковій накладної № 163, яка підтверджувала б виконання ВАТ «Чорномортехфлот» робіт вартістю 311687,20 грн. (ПДВ 51947,87 грн.)
Позивачем по справі надана податкова накладна №163 від 20.10.2004 р. , яка виписана ВАТ «Чорномортехфлот» та підтверджує виконання ним робі на суму 311687,20грн. (ПДВ 51947,87 грн.). Копія зазначеної накладної залучена до матеріалів справи.
Крім того позивачем по справі надана копія податкової накладної № 106 від 29.07.2006 р. , яка свідчить про виконання ВАТ «Чорномортехфлот» робіт у липні 2004 р. вартістю 507507,18 грн. ( ПДВ 84584,53 грн.)
У матеріалах справи є висновок №57 від 28.08.2007 р. судово-бухгалтерської експертизи, призначеної ухвалою суду від 25.07.2007 р. У зазначеному висновку експертами зафіксовано те, що податкова накладна № 106 від 29.06.2004 р. відображена у складі податкового кредиту за серпень 2004 р. , що підтверджено у книзі обліку придбання товарів 9робіт,послуг) позивача номер запису 105 , сума ПДВ -84584,53 грн.. а податкова накладна № 163 від 20.10.2004 р. відображена у складі податкового кредиту за серпень 2005 р. , що підтверджено записом у реєстрі отриманих та наданих податкових накладних позивача номер запису 14(помилка у графі №3 «номер податкової накладної»), сума ПДВ -51947,87.
Крім того, під час вивчення бухгалтерської документації позивача за період часу з 01.01.2004 р. по 31.12.2005 р., експерти встановили, що усі суми податкового кредиту підтверджені податковими накладними, придбані позивачем товари, роботи та послуги використовуються ним у господарській діяльності.
Позивачем надані документи ( акти виконаних робіт та тощо), які свідчать про виконання ВАТ «Чорномортехфлот» у зазначені періоди часу на користь позивача , їх приймання останнім, оформлення першим необхідних документів для оплати вартості виконаних робіт.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що матеріали справи свідчать про наявність у позивача сум підтвердженого відповідачем бюджетного відшкодування по ПДВ , які були не менш сум його зобов’язань по ПДВ у зазначені звітні періоди, надання ним усіх податкових накладних на послуги (товар) , надані (отриманий ) у період, що перевірявся , суд вважає, що позивач правомірно включив 51947,87 грн. до сум бюджетного відшкодування.
У зв’язку з наведеним суд вважає, що у відповідача не було правових підстав для зменшення бюджетного відшкодування позивача по ПДВ за період часу , який перевірявся, на 51947,87 грн .
Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів ( обов‘язкових платежів) є Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Ст. 1 закону визначає, що податковим боргом ( недоїмкою) є податкове зобов’язання ( з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку , але не сплачене у встановлений строк, а також пеня , нарахована на суму такого податкового зобов’язання.
Ст.17 Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначає порядок нарахування штрафних санкції за порушення податкового законодавства платником податків.
Як зазначено вище , суд не встановив порушення Закону України «Про податок на додану вартість» в діях позивача по віднесенню до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 51947,87 грн., сплаченої під час розрахунків за надані ВАТ «Чорномортехфлот» роботи загальною вартістю 311687,20 грн. За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій у сумі 25974 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку , що відповідач в акті № 744/23-1/00467873. зробив висновки, які не відповідають діючому законодавству та обставинам справи, що призвело до необґрунтованого визначення позивачу суми податкового зобов’язання по ПДВ та нарахування штрафних санкції.
В силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги у частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0002552301/0 від 09.11.2006 р. підлягають задоволенню.
Під час судового засідання, яке відбулось 01.10.2007 р., були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 08.10.2007 р.
Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163 КАС України, суд
п о с т а н о в и в
1. Позов задовольнити.
2. Визнати нечинним податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Керчі (м. Керч, вул.Борзенко, 40) № 0002552301/0 від 09.11.2006 р.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ДП «Керченський морський рибний порт» ( м.Керч, вул.. Свердлова, 49, ЕДРПОУ 00467873, банківські реквізити невідомі ) 3грн.40 коп. судового збору , 1000грн. – витрат на проведення експертизи.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Яковлєв С.В.