Справа №2-1053

2010 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

    07 квітня 2010 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

            головуючого – судді Бойко О.М.

            при секретарі – Гармаш Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Ювілейному цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сурсько-Литовської  сільської ради, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

     Сурсько-Литовська сільська рада у судове засідання не з’явилися, надали суду заяви, в якій просять справу розглядати без їх участі.

       Позивачка у судовому засіданні підтримала свої позовні вимоги і просила їх задовольнити у повному обсязі,  посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 Померлий заповіту не залишив. На момент відкриття спадщини спадкове майно складалось з житлового АДРЕСА_1. Спадкоємцями першої черги за законом є мати померлого ОСОБА_2 та донька -позивачка, яка протягом встановленого законом шестимісячного строку до нотаріальної контори  заяву про прийняття спадщини не подавала, а також фактично спадщину не прийняла, оскільки не була зареєстрована та не мешкала однією адресою зі спадкодавцем. Відповідачка ОСОБА_2 спадщину фактично прийняла, оскільки мешкала зі спадкодавцем за однією адресою.

Таким чином, позивачка та відповідачка ОСОБА_2 є єдиними спадкоємцями за законом, але з моменту відкриття спадщини і на протязі шести місяців вона не встигла подати заяву до Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Позивачка вважала, що строк на подання заяви про прийняття спадщини вона пропустила з поважних причин, оскільки  на момент відкриття спадщини у травні 2008 року перебувала на сесії в м.Київі, де навчалась в Київському національному університеті культури та мистецтв. У м.Київі вона знаходилась до липня 2008 року у зв’язку з проходженням переддипломної практики, проектуванням та захистом дипломної роботи. З 13.07.2008 року вона перебувала на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Клінічного об»єднання швидкої медичної допомоги, з діагнозом гострий флегмонозний апендицит. Після операції вона знаходилась на стаціонарному лікуванні одинадцять днів, та після виписки за рекомендацією лікаря вона дотримувалась постільного режиму у дома через погане самопочуття та післяопераційне лікування.

Після одужання вона поїхала до Київського університету для вступу до магістратури, здавання вступних іспитів. Восени, після повернення з м.Київа, позивачка не мала змоги звернутись до державної нотаріальної контори через погіршення стану здоров»я пов»язаного з підвищенням артеріального тиску, а звернувшись до державної нотаріальної контори 11.11.2008 року, нотаріусом їй в усній формі було відмовлено, оскільки нею був пропущений встановлений законом строк для звернення з заявою про прийняття спадщини. А тому, позивачка вважала вищевказані причини пропуску строку для звернення до нотаріальної контори поважними та просила надати їй додатковий трьохмісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті батька ОСОБА_3.        

    Вислухав пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступного.

    Встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 Померлий заповіту не залишив. На момент відкриття спадщини спадкове майно складалось з житлового АДРЕСА_1. Спадкоємцями першої черги за законом є мати померлого ОСОБА_2 та донька -позивачка, яка протягом встановленого законом шестимісячного строку до нотаріальної контори  заяву про прийняття спадщини не подавала, а також фактично спадщину не прийняла, оскільки не була зареєстрована та не мешкала однією адресою зі спадкодавцем. Відповідачка ОСОБА_2 спадщину фактично прийняла, оскільки мешкала зі спадкодавцем за однією адресою.

      З листа Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори Дніпропетровської області за №01-14/2922 від 04 вересня 2009 року вбачається, що спадкова справа після померлого ОСОБА_3 відсутня.

На момент відкриття спадщини спадкове майно складалось з житлового АДРЕСА_1. Спадкоємцями першої черги за законом є мати померлого ОСОБА_2, та його донька ОСОБА_1 – позивачка по справі, які протягом встановленого законом шестимісячного строку до нотаріальної контори  заяви про прийняття спадщини не подавали, а також позивачка фактично спадщину не прийняла, оскільки не була зареєстрована та не мешкала однією адресою зі спадкодавцем. ОСОБА_2 спадщину фактично прийняла, оскільки зі спадкодавцем ОСОБА_3 мешкала за однією адресою.

У судовому засіданні встановлено, що згідно лікарського свідоцтва про смерть №408 на невідому жінку, яка в подальшому була впізнана як ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 –померла, актовий запис про смерть №1710, що підтверджується довідкою ОКЗ «Бюро судово-медичної експертизи» №9 від 18.03.2010 року.  

Таким чином, позивачка є єдиною спадкоємицею за законом, але з моменту відкриття спадщини і на протязі шести місяців вона не встигла подати заяву до Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори про прийняття спадщини.

11 листопада 2008 року позивачці державним нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки вона протягом шестимісячного строку не подала заяву про прийняття спадщини та фактично спадщину не прийняла.

Встановлено, що позивачка було позбавлена можливості у шестимісячний строк звернути до державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, оскільки на момент її відкриття у травні 2008 року вона перебувала на навчанні в м.Київі, в Київському національному університеті культури та мистецтв. У м. Київі вона знаходилась до липня 2008 року у зв’язку з проходженням переддипломної практики, проектуванням та захистом дипломної роботи, що підтверджується наданою копією диплома, отриманим позивачкою в липні 2008 року.

З 13.07.2008 року позивачка перебувала на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Клінічного об»єднання швидкої медичної допомоги, з діагнозом гострий флегмонозний апендицит. Після операції вона знаходилась на стаціонарному лікуванні одинадцять днів, та після виписки за рекомендацією лікаря вона дотримувалась постільного режиму у дома через погане самопочуття та післяопераційне лікування, що підтверджується виписним епікризом з історії хвороби №7266, згідно якого позивачка перебувала у лікарні до 23.07.2008 року.

Після одужання вона поїхала до Київського університету для вступу до магістратури, складання вступних іспитів. Восени, після повернення з м.Київа, позивачка не мала змоги звернутись до державної нотаріальної контори через погіршення стану здоров»я пов»язаного з підвищенням артеріального тиску, що підтверджується випискою з амбулаторної карти.

    Статтею 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

    Суд вважає, що позивачка з поважних причин пропустила встановлений законом шестимісячний строк для звернення до Дніпропетровської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_3., оскільки  на момент відкриття спадщини перебувала у м.Київі у зв’язку з навчанням та отриманням диплому, крім того враховуючи те, що після відкриття спадщини позивачка  тривалий час хворіла, перебувала на стаціонарному лікуванні, суд вважає, що вимоги позивачки обґрунтовані та підлягають задоволенню.

    Керуючись ст.ст.10,11,57,60,169 ЦПК України, ст.1272 ЦК України, суд-

В И Р І Ш И В:

    Позов ОСОБА_1, задовольнити.

    Надати ОСОБА_1 додатковий     трьохмісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті  батька ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1,  з моменту набрання рішенням законної сили.

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

        Суддя                             Бойко О.М.