ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2007 р. | Справа № А-10/161 |
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шелест С.Б.
При секретарі судового засідання: Бабінець У.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Приватного підприємства «Індент»
76000, м. Івано-Франківськ, вул. Коновальця, 121/3
до відповідача-1: Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську
76000, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 20
до відповідача-2: Державної податкової адміністрації в Івано-Франківській області
про визнання незаконною планової перевірки позивача та скасування її
результатів
За участю представників сторін:
від позивача: Павлів А.П. - директор ПП «Індент», (статут № 276-р від 08.09.94р.);
Павлів Є.А. - заступник директора ПП «Індент»,
(довіреність б/н від 24.10.06р.)
від відповідача-1: Федьків В.Б. - державний податковий інспектор,
(довіреність № 43355/10-039 від 29.11.05р.);
Савка Я.О. - головний державний податковий інспектор
(довіреність № 51034/10-039 від 08.10.07р.);
від відповідача-2: Дум»як В.О. - гол. державний податковий інспектор
(довіреність №338/9/10-010-1/130 від 14.08.06р.)
в с т а н о в и в:
Приватне підприємство «Індент»звернулося до суду з адміністративним позовом про скасування рішення ДПІ в м. Івано-Франківську про застосування штрафних санкцій № 000712303/0 від 06.07.07р.
Позивач в судовому засіданні подав заяву № 16 від 27.09.07р. про зміну підстав та предмета позову, відповідно до якої просить суд визнати незаконною планову перевірку позивача, проведену ДПА в Івано-Франківській області 26.06.07р. на підставі направлень на перевірку № 1531, 1532 від 06.06.07р. та скасувати результати оскаржуваної перевірки.
У зв»язку з зміною позовних вимог та за клопотанням позивача, ухвалою від 28.09.07р. до участі у справі залучено ДПА в Івано-Франківській області, посадовими особами якої була проведена перевірка.
Підтримуючи позов, позивач мотивує свої вимоги тим, що планова перевірка ДПІ проведена неправомірно, за відсутності передбачених законом правових підстав для проведення такої перевірки, з порушеннями порядку її проведення , визначеному ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а саме: без повідомлення платника податків про проведення перевірки за 10 днів до її початку , в зв»язку з чим, вважає позивач, акт перевірки та рішення про застосування фінансових санкцій, прийняте за її результатами підлягають скасуванню.
Відповідачі проти позову заперечують, вказуючи на те, що фінансові санкції згідно оспорюваного рішення застосовані правомірно, в межах визначених законом повноважень податкового органу та у відповідності до вимог чинного законодавства, а саме у зв»язку з встановленими при перевірці порушеннями вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що полягали у непроведенні розрахункової операції через РРО, невидачі розрахункового документа встановленого зразка, незабезпеченні відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО.
Крім того, відповідач-2 посилається і на те, що складені посадовими особами податкових органів акти перевірок , не можуть розглядатись як акти в розумінні КАС України і отже не можуть бути предметом спору у суді. Викладені у цих актах обставини можуть бути лише підставою для вжиття керівником податкового органу чи його заступником відповідних заходів, таких як, зокрема, прийняття рішення про застосування фінансових санкцій, в зв»язку з чим відповідач-2 вважає, що вимога про скасування акта перевірки та про визнання незаконною самої перевірки не підлягає розгляду.
Суд вважає помилковими доводи відповідача-2 з цього приводу, так як відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може містити вимоги про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень (п. 6 ч. 3 ст. 105). В силу ч.4 ст.105 КАС України позовна заява може містити, крім визначених частиною третьою цієї статті, інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин. Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права –визнання неправомірною планової перевірки, тобто дій органа державної податкової служби та скасування результатів такої перевірки не суперечить вимогам КАС України та ґрунтується на положеннях чинного законодавства, зокрема ст. 20 ГК України, яка встановлює і такий спосіб захисту, як визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб»єктів господарювання.
Відповідно до ст. 51 КАС України, позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду, в зв»язку з чим заява позивача № 16 від 27.09.07р. /вх.№ 5181 від 27.09.07р./ підлягає прийняттю та розгляду по суті.
За клопотанням сторін в судове засідання були викликані у якості свідків посадові особи ДПА в Івано-Франківській області, якими здійснювалась перевірка позивача: Лаврів В.П. і Шварговський В.В - старші державні податкові ревізори-інспектори.
Викликані свідки при їх допиті в судовому засіданні пояснили, що 26.06.2007р. здійснювали перевірку кіоску, що належить суб»єкту підприємницької діяльності ПП «Індент»з питань дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; перевірка здійснювалась на підставі направлень № 1531, 1532 від 20.06.07р., виданих за підписом голови ДПА в Івано-Франківській області. Зазначені направлення перевіряючі вручили продавцеві кіоску Гаран М.М., про що свідчить підпис продавця, після чого остання повідомивши керівника позивача про перевірку по телефону, допустила їх до перевірки. Встановлені порушення зафіксовані в акті перевірки, який підписаний продавцем без жодних зауважень до перевірки та без заперечень щодо виявлених порушень.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та заперечення представників сторін, а також показання свідків, суд встановив наступне.
26.06.07р. посадовими особами ДПА в Івано-Франківській області проведено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб»єктом підприємницької діяльності Приватним підприємством «Індент»у кіоску цього підприємства , за результатами якої складений акт перевірки № 090731/731-23-1/09150206 від 26.06.07р. /оригінал акту оглянутий судом/.
На підставі зазначеного акту, ДПІ в м. Івано-Франківську прийняте рішення № 000712303/0 від 06.07.07р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 362 грн. 50 коп.
Як вбачається з матеріалів перевірки, застосування фінансових санкцій згідно оспорюваного рішення здійснено відповідно до п.1 ч.1 ст.17, ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та у зв»язку із виявленими перевіркою порушеннями пунктів 1,2,13 ст.3 зазначеного Закону, що полягали у непроведенні розрахункової операції через РРО, невидачі розрахункового документа встановленого зразка, незабезпеченні відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО.
Суд погоджується з висновками податкового органу щодо порушення позивачем вимог зазначеного нормативного акту, вважає доводи відповідачів обгрунтованими, а оспорювані перевірку та рішення правомірними , виходячи з наступного.
Право податкових органів здійснювати контроль за дотриманням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачене ч.1 ст. 15 цього Закону, відповідно до якої контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
В силу ч 1. ст. 9 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.90р. N 509-XII (в редакції, чинній на момент перевірки), державні податкові адміністрації в областях виконують функції, передбачені статтею 8 цього Закону, крім функцій, зазначених у пунктах 2, 3, 8, 11, 12, 13, 16, а також п. 15 цієї статті у частині забезпечення виготовлення марок акцизного збору. Пункт 1 статті 8 до таких функцій відносить, зокрема, безпосереднє виконання роботи пов»язаної із здійсненням контролю за ... за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Порядок проведення планових та позапланових перевірок регламентований ст.ст.11, 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Частина 7 ст. 11-1 цього Закону ( в редакції Закону N 2505-IV від 25.03.2005р.) перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" відносить до позапланових. Відтак, в силу ч.1 цієї ж норми, плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби. Для таких перевірок передбачений порядок їх проведення, а саме: надіслання платнику податків не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки письмового повідомлення із зазначенням дати її початку та закінчення (ч.4 ст.11-1 Закону).
Спірна перевірка не стосується перевірки нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); зазначений Закон не містить імперативної вказівки про те, що право на проведення перевірки дотримання вимог Закону «Про РРО»пов»язане з обов»язковим повідомленням про перевірку платника податків не пізніше ніж за 10 днів до дня її проведення.
За наведених обставин та норм законодавства, спірна перевірка проведена в межах повноважень податкового органу (ДПА в області), визначених Законом та не суперечить порядку проведення перевірок, що передбачений ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
До такого висновку суд прийшов ще й виходячи з того, що статтею 11-2 згаданого Закону передбачені умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок, серед яких зокрема: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копія наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Відповідно до ч.2 цієї норми ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
В спірному випадку, як свідчать обставини справи, перевірка здійснювалась на підставі направлень на перевірку № 1531, 1532 від 20.06.07р. /оригінали оглянуті в судовому засіданні/. Вказані направлення зазначені в акті перевірки , видані старшим державним податковим ревізорам-інспекторам Лавріву В.П. і Шварговському В.В, за підписом голови ДПА в Івано-Франківській області, що відповідає вимогам зазначеної норми. Направлення на перевірку перевіряючі вручили продавцеві кіоску Гаран М.М., про що свідчить підпис продавця на направленнях, після чого остання допустила їх до перевірки.
За умов допущення до перевірки, встановлення перевіряючими факту порушень, який не оспорюється та не спростовується, доводи позивача про те, що направлення не були вручені саме керівнику позивача не можуть бути достатньою підставою для задоволення позову.
Перевіркою встановлено факт реалізації товару на загальну суму 27,10 грн. без застосування РРО , невидачу розрахункового документа на цю суму та незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, зазначеній в денному звіті РРО.
Відтак, відповідно до пунктів 1,2,13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» / далі - Закону/ суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) зобов»язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Як вбачається з акту перевірки та денного звіту РРО від 26.06.07р., сума готівкових коштів, зазначена в поточному звіті РРО становила 1475 грн., тоді як сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків –1547 грн. З акту перевірки вбачається, що перевірка здійснена в присутності продавця позивача, акт перевірки підписаний продавцем, заперечень з її боку щодо складання акта та його змісту в акті немає.
Окрім зазначених вище акта перевірки, денного звіту РРО, факт порушення підтверджується наявними в матеріалах справи та оглянутими в судовому засіданні оригіналами: письмового пояснення продавця кіоска Гаран М.М. від 26.06.07р., яка здійснювала розрахунки в день перевірки; описом готівкових коштів, отриманих за реалізацію товарів 26.06.07р., які складені продавцем Гаран М.М. на місці проведення розрахунків власноручно у присутності посадових осіб податкової служби. Здійснюючи опис, продавець письмово зазначила, що до опису включено готівкові кошти, що належать позивачу –ПП «Індент», а у поясненні вказала на причину порушень (багато покупців в день перевірки).
Письмові пояснення продавця від 26.06.07р., які надані останньою директору позивача після перевірки , на які посилається позивач (а.с.8), про те, що акт перевірки складений нерозбірливо, а пояснення, написані продавцем, їй продиктовані самими перевіряючими, - не можуть бути підставою для скасування рішення про застосування санкцій, так як не спростовують факту зафіксованих в акті перевірки порушень.
Не спростовує факту порушення, а саме реалізації товару без застосування РРО на загальну суму 27,10 грн. (пачки сигарет «Бонд»за ціною 2,10 грн. та ваучера поповнення ціною 25 грн) і фіскальний чек на загальну суму 141,75 грн. (а.с.9), на який посилається позивач, так як даний чек відображає реалізацію інших, окрім зазначених товарів, які в покупку не входили, тоді як продавець в письмових поясненнях, як при перевірці , так і тих, що надала директору позивача зазначила про те, що закупка мала місце лише пачки сигарет «Бонд»за ціною 2,10 грн. та ваучера поповнення ціною 25 грн.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 17 Закону, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Згідно ст. 22 цього ж Закону, у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки –загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Загальна сума застосованої згідно оспорюваного рішення фінансової санкції становить 362 грн. 50 коп. та відповідає наведеним нормам Закону.
Порушення встановленого порядку проведення розрахунків у торговому закладі, що належить суб'єкту підприємницької діяльності, є підставою для притягнення останнього до встановленої законом відповідальності незалежно від того, якою конкретно особою здійснювалась роздрібна торгівля, в зв»язку з чим доводи представника позивача про те, що відповідач не уповноважував продавця на допуск до перевірки та на участь у перевірці –не заслуговують на увагу та не можуть бути підставою для задоволення позову.
На наведених обставин та норм законодавства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Керуючись ст. 124 Конституції України, Законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" , «Про державну податкову службу в Україні», ст.ст. 94, 158, 160, 186, п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
в позові відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі; апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Шелест С.Б.
Постанова проголошена та складена у повному обсязі 11.10.2007р.
Внесено в діловодстві
Бабінець У.В.