Справа №2а-275/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

23 вересня 2010 року                                                       м. Кузнецовськ      

Кузнецовський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді                                  Зейкана І.Ю.

при секретарі судового засідання          Бірук Н.С.

за участю

позивача                                                   ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі засідань Кузнецовського міського суду адміністративний позов ОСОБА_1 до дізнавача ВДАІ м.Кузнецовська Твердого Дмитра Валерійовича про скасування постанови серії ВК № 099112 від 20.04.10 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

До Кузнецовського міського суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 до дізнавача ВДАІ м.Кузнецовська Твердого Д.В. з вимогами  скасувати постанову серії ВК № 099112 від 20.04.10 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що у межах населеного пункту Малушка, Березнівського району Рівненської області рухався зі швидкістю 59 км/год. Показники швидкості свого автомобіля контролював особисто і перед постом свідок ОСОБА_3 також звернула увагу на спідометр. Показники швидкості, встановлені приладом «Сокіл», не можуть вважатись доказом скоєного саме ним правопорушення, так як не можна встановити належність зафіксованої швидкості саме до його автомобіля. Інших доказів його вини відповідач не надав. Також відповідач не прийняв у нього клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з необхідністю звернення за юридичною допомогою, а також відмовився прийняти його пояснення на допитати свідка ОСОБА_3  Пост знаходився за 50 метрів від знаку 5.45 і був закритий для візуального огляду, що є порушенням розпорядження МВС України № 466 від 21.05.09.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, послався на обставини, якими обґрунтовував позов, додатково пояснивши, що інспектор ДАІ напевно зафіксував швидкість автомобіля, який перед постом обігнав його.

Відповідач Твердий Д.В. у судове засідання не з’явився. Будучи належним чином повідомлений, що підтверджується розпискою про отримання повістки, відповідач про причини неявки суду не повідомив. Заперечення на позов не подав.

Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних і ній доказів.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 дала показання, аналогічні за змістом до пояснень позивача та обгрунтуваня його позову.

Суд, заслухавши пояснення позивача, допитавши свідка, дослідивши письмові докази, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав .

Судом встановлено, що 20.04.10 дізнавачем ВДАІ м.Кузнецовська Твердим Д.В. винесена постанова серії ВК № 099112, якою позивача ОСОБА_1 визнано винним у порушенні Правил дорожнього руху України, у зв’язку з чим притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн.

З постанови вбачається, що 23.03.2010 року о 17 год. 30 хв. у с.Малушка, на автодорозі Городище-Рівне, 85 км, ОСОБА_1, керував автомобілем Хюндай, д.н. НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість руху на 28 км/год. в населеному пункті рухався зі швидкістю 88 км/год. Вказане правопорушення виявлене за допомогою приладу «Сокіл» № 0709633.

Відповідальність за ч.1 ст.122 КУпАП наступає у випадку, зокрема, перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху більш як на 20 км/год.  

Організація дорожнього руху здійснюється із застосуванням технічних засобів відповідно до правил і стандартів (ст.27 Закону України «Про дорожній рух»).

Показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху є доказами по справі (ст.251 КУпАП), висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст.252 КУпАП).

Власники (співвласники) транспортних засобів відповідно до ст.14-1 КУпАП притягаються до відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису.

Суд вважає за необхідне відзначити, що відповідно до призначення вимірювача швидкості «Сокіл» та основних технічних характеристик відсутня вказівка на роботу даного приладу в автоматичному режимі. Крім того при застосуванні приладу «Сокіл» фотозйомка не здійснювалась.  

Відповідач не надав  відомості про наявність дозволу на використання приладу «Сокіл», а також сертифікат відповідності приладу  або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері технічного захисту інформації. Стаття  11 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" передбачає, що засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію, а згідно зі ст. 19 вказаного Закону до об'єктів державного метрологічного контролю і нагляду належать в тому числі засоби вимірювальної техніки, до яких відносить  прилад «Сокіл». Відповідно  до статті 28 вказаного Закону,  засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації і на які поширюється державний метрологічний нагляд, підлягають повірці. Відповідачем не надано доказів того, що прилад «Сокіл», яким вимірювалась  швидкість руху автомобілю позивача, пройшов державну атестацію та повірку, а отже данні приладу «Сокіл», в даному випадку, не можуть прийматись до уваги при розгляді справи про адміністративне правопорушення, так як ці данні є недостовірними доказами.  

Беручи до уваги пояснення позивача, показання свідка, суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії ВК № 092829 від 13.03.10 також  є недостовірним доказом. Суд виходив з того, що  позивач відразу, під час оформлення протоколу відповідачем, не погодився із вчиненим правопорушенням, про що власноручно написав у протоколі, а тому у протоколі містяться суперечливі фактичні дані. Показники швидкості, які вказані у протоколі судом до уваги не прийняті, як недостовірні.  Даний протокол не підтверджується жодним іншим доказом.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.  

Беручи до уваги викладене, керуючись ч.2, 6 ст. 71, ч. 4 ст. 128, ст.ст.158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову серії  ВК № 099112 від 20.04.2010 року у справі щодо ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, винесену  дізнавачем ВДАІ м.Кузнецовська Твердим Дмитром Валерійовичем.

Провадження у справі щодо ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення розпочате за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити у зв’язку з відсутністю складу злочину.

Рішення є остаточним і оскарженню не підлягає.

          Головуючий суддя                                                І.Зейкан