Справа № 2-524/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

03 вересня 2010 року                                                                                    м. Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд Рівненської області у складі:

Головуючого судді                                  Зейкана І.Ю.

при секретарі судового засідання          Бірук Н.С.

позивача                                                    ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Кузнецовського міського суду Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И В:

 До Кузнецовського міського суду Рівненської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 з вимогою стягнути з останнього на його користь борг у сумі 399000,00 грн. та відсотки у сумі 92 497,22 грн. за договором позики.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 05 жовтня 2007 року він з відповідачем уклав усний договір позики. На виконання умов цього договору, позивач передав відповідачу 40 000,00 доларів США під 3% в місяць, які відповідач зобов’язувався сплачувати в розмірі 1200 доларів США кожного місяця, починаючи з 05.11.07.

06.11.2007 року між ним та ОСОБА_2 був укладений ще один усний договір позики, відповідно до якого позивач передав відповідачу 10 000 доларів США під 3% річних , які відповідач зобов’язувався сплачувати в розмірі 300 доларів США кожного місяця, починаючи з 05.11.07.

На підтвердження укладання договору позики відповідач власноручно склав та підписав розписку. Станом на 15 грудня 2009 року борг не повернутий та становить 50 000,00 доларів США, що еквівалентно на момент звернення до суду (згідно з курсом НБУ 7,98 грн. за один долар США) 399 000,00 грн.

Так само відсотки сплачені не були, заборгованість по яких становить 92 497,22 грн.  

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1  позовні вимоги підтримав у повному обсязі, послався на обставини, якими обґрунтовував позов та пояснив, що 05.10.07 та 06.11.07 він уклав усні договори позики із ОСОБА_2, відповідно до яких позичив останньому 50 000,00 доларів США до 05.04.2008 року із сплатою 3 % за місяць, які зобов’язувався погашати щомісяця 5 числа, починаючи з 05.11.07. ОСОБА_2 власноручно написав розписки про умови позики і підписався на ній. У розписці ОСОБА_2 вказав, що гроші бере на будівництво авто мийки і зобов’язався повернути позику по завершенню будівництва, яке планується на квітень-травень 2008 року. У серпні 2008 року відповідач побудував авто мийки і запустив її у роботу, проте позику та відсотки  за її користуванням не повернув до цього часу. Ухиляється від виконання зобов’язань.

Враховуючи, що відповідач в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомив. Заперечень проти позову не подав. Суд ухвалив провести заочний розгляд справи та винести заочне рішення на підставі доказів, наявних у справі.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 дав показання, які аналогічні за змістом до пояснень позивача. Зокрема вказав, що був присутній при укладанні усних договорів позик 05.10.07 та 06.11.07, за якими позивач передав ОСОБА_2 кошти на загальну суму 50 000,00 доларів США. Останній зобов’язувався повернути кошти ОСОБА_1 після закінчення будівництва автомийки. Її він побудував 05.08.2008, проте до цього часу позичені кошти та відсотки позивачу не повернув.

Суд, вислухавши пояснення позивача, допитавши свідка, дослідивши наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики  та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.  

За приписами ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Як встановлено у судовому засіданні, 05.10.2007 року та 06.11.2007 року між позивачем та відповідачем укладені договори позики, оформлені розписками, за якими відповідач взяв у позивача в борг 40 000,00 доларів США за першим договором та 10 000,00 доларів США за другим договором. Зобов’язався повернути гроші після завершення будівництва автомийки, яка що планується на квітень або травень 2008 року та сплатити 3% у місяць починаючи з 05.11.07. Дані факти підтверджуються дослідженими у судовому засіданні копіями розписок ОСОБА_2 від 05.10.2007 року та 06.11.2007 року.

 З показань свідка та пояснень позивача вбачається, що відповідач завершив будівництво автомийки 05.08.2008 року, проте по даний час борг та відсотки за договорами позики позивачу не повернув.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Позивач в позовній заяві  просить стягнути з відповідача суму основного боргу 50 000,00 доларів США, що еквівалентно становить 399 000,00 грн., згідно курсу НБУ курс долара США до гривні станом на 15.12.09 становить 7,98 грн.

Згідно розрахунку позивача, за період прострочення з 05.11.07 до 15.12.09 по договору позики від 05.11.07 підлягають сплаті відсотки на загальну суму 74 417,47 грн. та за договором від 06.11.07 за період з 05.12.07 до 15.12.09 – 17 079,75 грн., на загальну суму 92 497,22 грн.

У судовому засіданні  позивач відмовився збільшувати чи зменшувати розмір позовних вимог.

 Згідно ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи  в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, які беруть участь у справі.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позов підлягаю задоволенню у повному обсязі, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути суму боргу 491 497,22 грн. та відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України стягнути судові витрати.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.625, 1046, 1047, 1048 ЦК України, 10,  79, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 491 497 (чотириста дев’яносто одна тисяча чотириста дев’яносто сім) грн. 22 коп. заборгованості за договором позики.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. та витрати,  пов'язані  з публікацією в пресі оголошення про виклик  відповідача у сумі 53 (п’ятдесят три) грн. 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.

Заочне  рішення  може  бути  переглянуте  судом,  що  його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про  перегляд  заочного  рішення  може  бути  подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя                                                  І.Зейкан