Справа № 2 – А –430

2010 рік

П О С Т А Н О В А

Іменем   України

10 серпня 2010року                                                                                   м. Косів

         Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі головуючого судді Бельмеги М.В., з секретарем Сусак В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ м.Бердичів Шеремет Олександра Михайловича, Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Житомирській області, про визнання постанови про адміністративне правопорушення недійсною, -

   в с т а н о в и в :    

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів про визнання постанови про адміністративне правопорушення недійсною.

           Позивач позов мотивує тим, що 12.05.2010 року інспектором ДПС ВДАІ міста Бердичів сержантом міліції Шеремет О.М.  винесено постанову серії АМ №153619 по справі про адміністративне правопорушення та застосовано до нього, адміністративне стягнення  у вигляді штрафу у розмірі 255грн. 00 коп.  Постанова про накладення на нього штрафу є незаконною та підлягає скасуванню. У вказаній постанові інспектор вказує, що ОСОБА_1  перевищив встановлену в населеному пункті швидкість, тобто рухався зі швидкістю 83 км/год. Швидкість вимірювалася приладом «Родіс»2042.  З даним правопорушенням він не згідний, оскільки на його вимогу працівники міліції відмовилися представити відповідний сертифікат, який вказує на відповідність Родіс 2042 встановленим стандартам та крім того, вони відмовилися продемонструвати написи на приладі виміру руху. Тому відсутні жодні підстави, підтверджені належними доказами, що швидкість вказана на  приладі належить саме до його автомобіля. Його доводи, що на ділянці дороги, де його зупинили не можливо розвинути швидкість більше 60 км/год, у зв’язку з тим, що дорожнє полотно знаходиться в аварійному стані, працівниками міліції не взято до уваги. Крім того при винесенні оскаржуваної постанови було грубо порушено його права, передбачені ст.268 КУпАП. Вважає дії інспектора неправомірними, а постанову незаконною. Просить позов задоволити.  

            Відповідачі  в судове засідання не з’явилися, хоча про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не відомі.

    Суд вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає до задоволення.

 Постановою по справі про адміністративне правопорушення серії АМ № 153619 від 12.05.2010 року, ОСОБА_1 ставиться в вину те, що він 12.05.2010 року в смт.Гришківці, Бердичівського району по вул.Леніна  на автомобілі рухався зі швидкістю 83 км/год., чим перевищив максимальну швидкість на 23 км. та допустив порушення п. 12.4 ПДР України та скоїв правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, за що накладено на нього штраф в розмірі 255грн. 00коп.

Про те вказана постанова не відповідає вимогам закону з наступних підстав.

Зазначена постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР України приладом Родіс 2042.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до положень ст.ст. 254, 256 КУпАП, у разі порушення правил дорожнього руху України, водій повинен бути зупинений працівниками ДАІ, повинни бути складена на місці  вчинення правопорушення постанова, а у випадку незгоди з порушенням – повинен бути складений протокол із зазначенням відомостей про особу, що скоїла правопорушення, пояснень цієї особи, та роз’ясненням її права на правову допомогу та на право оскарження даної постанови.

Однак працівниками міліції недотримано вимог закону по складанню протоколу.

У відповідності до Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» продукція, прилади виміру мають підтверджуватися сертифікатом відповідності чи свідоцтвом про визнання відповідності. Однак судом встановлено, що на вимогу позивача даний сертифікат  не було представлено йому та більше того не було продемонстровано написи на приладі виміру.

    Таким чином, суд приходить до висновку, що притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП  є недоведеним і необґрунтованим.

    Зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ст.70 КАС України   докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.  Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

      Згідно ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

    Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, оскільки висновок в постанові від 12.05.2010 року серії АМ  № 153619 про те, що водієм транспортного засобу порушено п.12.4 ПДР, помилковий.    

Таким чином суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а тому провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП.

     На підставі наведеного, ст.ст. 6, 18, 19, 69, 70, 71, 106 КАС України, ЗУ «Про міліцію», ст.ст. 247, 287, 288 КУпАП та керуючись ст.ст.159 – 163 КАС України, суд –

                                                  п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити.

Визнати недійсною та скасувати постанову серії АМ  № 153619   від 12.05.2010 року по справі про адміністративне правопорушення про застосування щодо ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі  255грн.00коп., а провадження у справі закрити, за відсутністю в його діях складу правопорушення.

    Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

 Апеляційна скарга на постанову суду подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Косівський районний суд протягом  десяти днів з дня її проголошення.

        Суддя: