Справа № 2-2079

                                                               2010 г.

                                                     Р І Ш Е Н Н Я

                                           І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

28.  09.  2010 року                                                                               Біляївський районний суд

                                                                                                              Одеської області

в складі: головуючого судді Груца Е.Е.

при секретарі Ткаченко В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біляївка справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2, ОСОБА_3 , публічного акціонерного товариства « УкрСиббанк «, приватного нотаріуса Біляївського районного нотаріального округу, Одеської області, Одеської міської Ради, ОСОБА_4, про визнання договорів недійсними та застосування наслідків недійсності правочинів  суд –

                                                            В С Т А Н О В И В :

          Позивач просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 5121084200:02:004:0893 площею 0,183 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 27 червня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Кушпиль С.М. 27 червня 2008 року і зареєстрований в реєстрі за №1529.

           Визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та складається в цілому з одного житлового черепашникового будинку загальною площею 111,30 кв.м., в тому числі житловою площею 38,00 кв.м., гаража, льоху під гаражем, сараю, вбиральні, цистерни, огорожі, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 27 червня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Кушпиль С.М. 27 червня 2008 року і зареєстрований в реєстрі за №1528.

        Визнати недійсним іпотечний договір, укладений між ОСОБА_2 та Акціонерним   комерційним   банком   "УкрСиббанк"   27  червня   2008   року,   посвідчений приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Кушпиль С.М. 27 червня 2008 року і зареєстрований в реєстрі за № 1539.

        Визнати недійсними заборони, накладені приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Кушпиль С.М. 27 червня 2008 року у зв’язку з посвідченням іпотечного договору укладеного між ОСОБА_2 та акціонерними комерційним банком « УкрСиббанк» 27 червня 2008 року, та зобов’язати приватного нотаріуса Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Кушпиль С.М. вчинити на державному акті на право власності на земельну ділянку від 15 грудня 2008 року на бланку серія ЯЖ № 701187 напису про перехід права власності на зазначену земельну ділянку до попереднього власника ОСОБА_3.

        Стягнути з відповідачів солідарно судові витрати на свою користь.

Позивач просить суд задовольнити його позов з тих підстав, що  з 28 лютого 1987 року він перебуває у зареєстрованому шлюбі з гр. ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 28 лютого 1987 року, виданим Палацом урочистих подій Виконкому Одеської міської ради народних депутатів.

        ІНФОРМАЦІЯ_1 у шлюбі народилась дитина - ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження від 09 жовтня 1992 року, виданим Іллічівським відділом ЗАГС м. Одеси.

         27 червня 2008 року він дізнався про те, що його дружина ОСОБА_2  як покупець та ОСОБА_3  як продавець уклали між собою два договори;

договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 5121084200:02:004:0893 площею 0,183 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 489410 гри, за 489410,00 грн.,

-     договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними спорудами, що
знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та складається в цілому з одного житлового
черепашникового будинку загальною площею 111,30 кв.м., в тому числі житловою площею
38,00 кв.м., гаража, льоху під гаражем, сараю, вбиральні, цистерни, огорожі, вартістю 85556
грн, за 335090,00 грн.

          На укладення даних договорів він давав дружині свою згоду як один з подружжя, але безпосередньо оформленням, укладанням та підписанням цих договорів  не займався. Після укладення оспорюваного договору ОСОБА_6 15 грудня 2008 року було видано державний акт на право власності на земельну ділянку на бланку серія ЯЖ №701187.

          Також 27 червня 2008 року між дружиною, як іпотекодавцем, та акціонерним комерційним банком "УкрСиббанк"  як іпотекодержателем було укладено іпотечний договір, предметом якого була передача в іпотеку вищезазначеного майна, придбаного дружиною  за вищезазначеними оспорюваними договорами купівлі – продажу.

          Всі оспорювані договори породжували письмові зобов'язання і підлягали нотаріальному посвідченню в силу положень ч.І ст.209, ч.І ст.577, ч.З ст.640, ч.І ст.657 Цивільного кодексу України, ч.ч.І, 3 ст.132, ч.2 ет.142 Земельного кодексу України, ч.І ст 18 Закону України від 05 червня 2003 року №898-ІУ "Про іпотеку":

         Оспорюваний договір посвідчено приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Кушпиль С.М. 27 червня 2008 року і зареєстровано в реєстрі за №1529.

          Оспорюваний договір2 посвідчено приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Кушпиль С.М. 27 червня 2008 року і зареєстровано в реєстрі за №1528.

          Оспорюваний договірЗ посвідчено приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Кушпиль С.М. 27 червня 2008 року і зареєстровано в реєстрі за № 1539.

Приватний нотаріус Кушпиль С.М. у зв'язку з посвідченням Оспорюваного договоруЗ наклав    заборону    відчуження    майна,    зазначеного    в    Оспорюваному    договорі 1    та

Оспорюваному договорі2, зареєструвавши такі дії у своєму реєстрі за номерами відповідно 1540 та 1541.

             Відповідно до ч.З ст.17 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року №2402-111, батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

             Позивач зі своєю сім’єю проживають у Київському районі м.Одеси. Виконання повноважень органів опіки та піклування у м.Одесі покладено на районні адміністрації Одеської міської ради.

            За останні три роки на засіданнях ради опіки та піклування питання, пов'язані з неповнолітньою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, не розглядались, шо відповідає дійсності і підтверджується листом Київської РА ОМР від 11 серпня 2010 року вих.№М-1408.

       Тому оспорювані договори є укладеними в порушення ч.З ст. 17 Закону України "Про охорону дитинства", оскільки були укладені матір'ю неповнолітньої дитини без дозволу органу опіки і піклування.

       Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позов визнають в повному обсязі.

Відповідач АТ «УкрСиббанк» та третя особа приватний нотаріус Кушпиль С.М. позов не визнають, вважаючи його безпідставним.

       Третя особа представник ради опіки та піклування Київської районної адміністрації до суду не з’явився у друге, хоча був повідомлений належним чином, про що свідчить заказане повідомлення, тому суд вважає за можливе слухати справу у його відсутність.

       Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

       Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 його вимоги  не ґрунтуються на нормах закону.        

    Так, позивач вважає, що договори купівлі – продажу  земельної  ділянки, житлового будинку  та договір іпотеки мають бути визнані судом недійсними  з підстав недодержання при їх укладанні вимог частини 3 статті 17 Закону України «Про охорону дитинства».  

          Дійсно, між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2  27.06.2008 року  з метою забезпечення виконання умов кредитного договору  № 11365891000 на суму 170 000 доларів США був  укладений іпотечний договір, відповідно до якого банком прийнято у заставу  земельну ділянку та житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1

    З наданих позивачем документів вбачається, що  єдиним власником  майна, переданого в іпотеку банку,  є  ОСОБА_7  Позивач не заперечує, що надавав  свою згоду, як  чоловік дружині, на  купівлю цього майна та передачу його в іпотеку.

    Законодавство України, зокрема  положення Законів України «Про охорону дитинства», «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», Сімейного кодексу України,  дають можливість стверджувати, що для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.  

    Відповідно до ч.3 ст.17 Закону України «Про охорону дитинства» , на яку посилається позивач, як на підставу для  визнання,  недійсним договору іпотеки, батьки або особи, які їх замінюють , не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню  або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов’язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов’язання.  Таким чином, одним з правочинів, які не можуть вчиняти батьки або особи, які їх замінюють, без  дозволу органів опіки та піклування  відповідно до цього закону є відмова від майнових прав дитини, до яких відноситься, зокрема,  і право користування жилим приміщенням.

    Згідно з п.40 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 03.03.2004 р.  за № 20/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 03.03.2004р. за № 283/8882, у разі укладання правочинів, які підлягають  нотаріальному посвідченню  та державній реєстрації, в тому числі договорів щодо відчуження майна за участю осіб над якими встановлено опіку або піклування, нотаріус перевіряє наявність дозволу органу опіки та піклування на укладання таких договорів.

Оскільки згідно ст . 405 ЦК України члени сім’ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону – нотаріуси для встановлення факту користування нерухомим майном, витребують довідку про реєстрацію місця проживання або місця перебування дитини за адресою майна, що відчужується або заставляється, видану  житлово–експлутаційною  організацією або іншим уповноваженим органом з питань реєстрації.  Тобто право користування майном члена сім’ї власника пов’язано з моментом здійснення реєстрації за місцем проживання особи, про що робиться відповідний запис до будинковою книги.

А відтак, при  здійсненні угоди щодо відчуження майна, нотаріуси перевіряють правовстановлюючі  документи на наявність в них частки права власності  дитини та довідку про реєстрацію  місця проживання або  місця перебування  дитини. Якщо із поданих документів  вбачається, що  право власності або право користування цим майном належить дитині  нотаріусом обов’язково вимагається згода органів опіки та піклування.

Таким чином, згода  органів опіки та піклування необхідна лише у випадку, якщо дитина є власником  або співвласником, або має право на користування жилим приміщенням, що відчужується.

З позовною заяви та поданих до неї документів вбачається, та не заперечується позивачем, що дитина  разом із сім’єю позивача весь час  проживають у Київському районі м. Одеси. Таким чином, доказів щодо права власності або право користування майном дитиною, що передано у заставу банку,  позивачем суду не надано.

Крім того, в позові не обґрунтовано та не надано доказів на підтвердження  тверджень, що для укладання договорів купівлі-продажу  нерухомого ОСОБА_2  повинна була отримати дозвіл  органів опіки та піклування.

     Крім того     слід зазначити, що п итання щодо отримання дозволу органів опіки та піклування при вчиненні угод з нерухомим майном регулюється спеціальним законом - Законом України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних

дітей» у комплексі з Цивільним кодексом України, Сімейним кодексом України та Законом України «Про охорону дитинства».

          Так, згідно зі статтею 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна.

    Неприпустимо зменшення або обмеження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчиненні будь-яких правочинів стосовно жилих приміщень.

    Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей.

    Для здійснення будь-яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.

    Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав і охоронюваних законом інтересів дітей при наданні згоди на вчинення правочинів щодо належного дітям нерухомого майна.

    Згідно з абзацом другим частини другої статті 32 Цивільного кодексу України на вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування.

    Згідно з частиною третьою статті 177 Сімейного кодексу України батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав:

- укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та  державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири;

- видавати письмові зобов'язання від імені дитини;

- відмовлятися від майнових прав дитини.

    Таким чином, згода органів опіки та піклування необхідна лише у випадку, якщо дитина є власником співвласником, або має право на користування жилим приміщенням, що відчужується.

    При цьому судом встановлено, що при підготовці до посвідчення оспорюваних договорів, нотаріусом було встановлено, що права власності та/або права користування майном, що є предметом цих договорів, у дітей немає.  

    Суд також звертає увагу на те, що позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на частину 3 статті 17 Закону України «Про охорону дитинства», при цьому ігнорує інші положення цієї статті, не враховує контексту всього нормативного акту та цієї статті зокрема, яка має назву «Право дитини на майно», і як наслідок - невірно тлумачить зміст частини 3 цієї статті, оскільки її вимоги не застосовуються до всіх без винятку правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, а регулюють питання посвідчення правочинів саме щодо майна дитини.

    Все вищевикладене свідчить про те, що позивач не аналізує положення чинного законодавства об’єктивно з метою з’ясувати істину, а посилається лише на окреме положення, штучно висмикуючи його з контексту нормативного акта, створюючи ілюзію наявності порушень при укладенні оспорюваних договорів.

    Таким чином вважаю, що позовна заява є необґрунтованою, порушує вимоги матеріального та процесуального права, а надані позивачем доводи є такими, що не відповідають дійсності.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 213-215  ЦПК України, ст.ст. 11, 13, 15, 16, 20, 203, ч. І, ст.209,  215, ч. І,  ст. 577, ч. З,  ст. 640 ч. І,  ст. 657  Цивільного кодексу України, ч. І, 3 ст.132, ч.2 ст.142 Земельного кодексу України, ч.І ст. 18 Закону України від 05 червня 2003 року №898-1V "Про іпотеку". суд

                                                         В И Р І Ш И В;

     В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 , публічного акціонерного товариства « УкрСиббанк «, приватного нотаріуса Біляївського районного нотаріального округу, Одеської області, Одеської міської Ради, ОСОБА_4:

       в визнанні недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер 5121084200:02:004:0893 площею 0,183 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 27 червня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Кушпиль С.М. 27 червня 2008 року і зареєстрований в реєстрі за №1529,

           визнанні недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та складається в цілому з одного житлового черепашникового будинку загальною площею 111,30 кв.м., в тому числі житловою площею 38,00 кв.м., гаража, льоху під гаражем, сараю, вбиральні, цистерни, огорожі, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 27 червня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Кушпиль С.М. 27 червня 2008 року і зареєстрований в реєстрі за №1528,

        визнанні недійсним іпотечного договору, укладеного між ОСОБА_2 та Акціонерним   комерційним   банком   "УкрСиббанк"   27  червня   2008   року,   посвідченого приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Кушпиль С.М. 27 червня 2008 року і зареєстрований в реєстрі за № 1539.

        визнанні недійсними заборони, накладені приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Кушпиль С.М. 27 червня 2008 року у зв’язку з посвідченням іпотечного договору укладеного між ОСОБА_2 та акціонерними комерційним банком « УкрСиббанк» 27 червня 2008 року, та зобов’язанні приватного нотаріуса Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Кушпиль С.М. вчинити на державному акті на право власності на земельну ділянку від 15 грудня 2008 року на бланку серія ЯЖ № 701187 напису про перехід права власності на зазначену земельну ділянку до попереднього власника ОСОБА_3,

       та стягнення з відповідачів солідарно судові витрати на свою користь, відмовити в повному обсязі.

               На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Одеської області через Біляївський районний суд, протягом 10-ти днів з дня його проголошення.                      

    Суддя:                                                                                                            Груца Є.Є.