Справа №2-32/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2010 року                     Виноградівський районний суд Закарпатської області

            в особі судді                     Рішко Г.І.

            при секретарі                     Стрижак О.М.

            за участі позивача                 ОСОБА_1

            представника позивача             ОСОБА_2

            відповідачки                     ОСОБА_3

            представника відповідачки             ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Виноградові цивільну  справу за позовом  ОСОБА_1, третьої особи ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання договору  довічного утримання частково недійсним та визнання права власності на ? частину будинку з надвірними спорудами,

                в с т а н о в и в и в:

Позивач із зазначеним позовом звернувся до суду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер батько позивача  ОСОБА_6. Після його смерті позивач звернувся у Виноградівське інвентарбюро для отримання витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно для оформлення спадщини на житловий будинок по АДРЕСА_1.  В інвентарбюро він довідався про існування  договору довічного утримання, який укладений 16 грудня 2005 року.

Позивач зазначив, що його батьки ОСОБА_1 та ОСОБА_7, перебували в зареєстрованому шлюбі з 12 вересня 1959 року до часу смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Спірний будинок був побудований  батьками позивача  під час перебування в шлюбі  і є їхньою сумісною власністю. Будівництво будинку розпочато в 1961 році, в 1965 році була проведена первинна  інвентаризація побудованого будинку.

Після смерті матері, стверджує позивач, спадкоємцями на ? частину  майна, яка належала матері позивача, були батько, він, позивач, та його рідний брат ОСОБА_5 Відповідно до ст.549 ЦК України в ред.1963 року позивач та його батько прийняли  спадщину, так як батько продовжував проживати в спадковому будинку, а він, позивач, подав до державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Позивач вважає, що йому належить ? частина  спадкового майна після смерті матері.

Після смерті батька 18.12.08 р. йому стало відомо  про наявність договору довічного утримання від 16 грудня 2005 року між його батьком ОСОБА_6 та відповідачкою ОСОБА_3

Оскільки в спірному будинку позивачу належить ? частина майна, то він просить визнати цей договір в ? частині недійсним.

В ході судового засідання позивач доповнив позовні вимоги і зазначив, що до спадкової маси  відноситься і автомобіль марки «Фольксваген Транспортер» 1995 р.в. державний номер НОМЕР_1, що належав батьку позивача ОСОБА_6 на підставі свідоцтва  НОМЕР_2 від 24.01.02 р. та був придбаний до смерті матері позивача, а 4.01.2005 року даний автомобіль був зареєстрований на підставі біржової угоди за відповідачкою ОСОБА_3 Позивач вважає, що в цьому автомобілі йому належить ? частина і тому він просив стягнути з відповідачки вартість ? частини автомобіля яка складає 13243 грн.

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 зменшили позовні вимоги і пояснили, що не підтримують позов в частині стягнення з відповідачки вартості ? частини автомобіля, а підтримують вимоги відносно визнання недійсним в ? частині договору довічного утримання та визнання за позивачем права власності на ? частину спірного будинку з надвірними спорудами.

.

Третя особа на стороні  позивача ОСОБА_5, який належним чином повідомлений про день і час розгляду справи, в судове засідання повторно не з»явився без поважних причин, тому справа підлягає розгляду на підставі наявних у ній доказів та матеріалів.

Відповідачка ОСОБА_3 позов не визнала та пояснила, що вона здійснювала догляд за батьком позивача  і тому на законних підставах отримала будинок. В запереченні на позовну заяву відповідачка зазначила, що позивачем пропущено строк позовної давності, подавши заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті матері  він фактично не вступив у володіння  або управління спадковим майном, що повинен був зробити до 27.12.2005 року, витребувавши свою долю від батька ОСОБА_6, що ним не було зроблено. Крім цього вважає, відповідачка,  позивач пропустив термін позовної давності, а тому договір довічного утримання визнавати недійсним не можна.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників,  перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що батьки позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_7. перебували в зареєстрованому шлюбі з 12.09.1959 року, що стверджується довідкою РАЦСу від 11.01.05 р. / а.с.6/. Від шлюбу народилося двоє дітей: позивач по справі ОСОБА_1  та третя особа на стороні позивача ОСОБА_5

За час спільного проживання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 побудували жилий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в м.Виноградові по АДРЕСА_1. Дана обставина стверджується  рішенням виконкому Виноградівської міської ради  депутатів  трудящих  № 88 від 26 березня 1960 року  згідно до якого матері позивача  ОСОБА_7 виділена земельна ділянка під будівництво жилого будинку АДРЕСА_1 / а.с.58/. договором про надання  в безстрокове користування  земельної ділянки   під будівництво індивідуального житлового будинку від 16.05.1961 р., укладеного між Виноградівським  міськвиконкомом та ОСОБА_7 /а.с.56-57/, актом про відведення земельної ділянки від 7.04.1960 р./а.с.54/, дозволом на проведення будівельних робіт  від  16.05.1961 р. / а.с.53/.

Згідно до довідки  Виноградівського районного бюро технічної інвентаризації від 18.12.08 р. № 425  житловий будинок в м.Виноградові по АДРЕСА_1 після смерті матері позивача  на підставі рішення виконкому Виноградівської міської ради № 479 від 22.11.05 р.  був зареєстрований в БТІ. за батьком позивача ОСОБА_6 / а.с.10/.

Аналіз зазначених доказів свідчить про те, що спірний будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в м.Виноградові по АДРЕСА_1 на підставі ст. 60 СК був спільною сумісною власністю  батьків позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а відповідно до ст.70 СК України їхні частки були рівними.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла мати позивача ОСОБА_7, що стверджується довідкою Виноградівського РАЦСу / а.с.5/.

Після смерті матері позивача відкрилася спадщина на ? частину  будинку з надвірними спорудами, що знаходиться в м.Виноградові по АДРЕСА_1

Спадкоємцями  за законом до майна померлої відповідно до ст.529  ЦК України в ред.1963 р., який діяв на момент смерті ОСОБА_7 є її чоловік ОСОБА_6 та діти: ОСОБА_1 – позивач по справі та ОСОБА_5 – третя особа на стороні позивача.

В судовому засіданні встановлено, що батько позивача ОСОБА_6 після смерті своєї дружини продовжував проживати в спадковому будинку, що свідчить про фактичне прийняття ним спадщини на підставі ст.549 ЦК України в ред.1963 року.

Також відповідно до п.2 ч.1 ст. 549 ЦК України в ред.1963 року прийняв спадщину і позивач по справі, так як він в 6-ти місячний строк після смерті матері 12.02.2003 р. подав до державної  нотаріальної контори Виноградівського району заяву про прийняття спадщини  / а.с.37-40/.

За таких обставин суд вважає безпідставним твердження позивачки про те, що позивачем   не пропущений строк  на прийняття спадщини.

Доказів, які  б свідчили про прийняття спадщини після смерті матері її сином ОСОБА_5, третьою особою на стороні позивача, в судовому засіданні не добуто.

Оскільки позивач після смерті матері прийняв спадщину, то в спірному будинку  йому належить ? частина.

16 грудня 2005 року  батько позивача ОСОБА_6 уклав договір довічного утримання з відповідачкою ОСОБА_3 Згідно з умовами зазначеного договору відповідачка отримала у власність  жилий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в м.Виноградові по АДРЕСА_1.

Про наявність договору довічного утримання позивачу стало відомо 18 грудня 2008 року при отриманні ним довідки Виноградівського бюро технічної інвентаризації № 425, в якій зазначено про те, що 16.12.05 р. укладений договір довічного утримання. За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем не пропущений строк давності  звернення до суду із позовом про визнання правочину в частині недійсним.

Оцінивши всі докази в сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є підставними і підлягають до задоволення.

    Керуючись ст.ст.10, 60, 61, 88, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 228, 1296 ЦК України, ст..ст. 529, 549 ЦК України в ред.. 1963 р., ст.ст.60 , 70 СК України, суд-

В И Р І Ш И В :

    Зменшені позовні вимоги задовольнити.

    Визнати недійсним в 1/4 частині договір довічного утримання, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 16 грудня 2005 року, посвідчений  приватним нотаріусом  за реєстровим № 22.

    Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину будинку з надвірними спорудами, що знаходиться в м.Виноградові по АДРЕСА_1

    Стягнути з  ОСОБА_3 в користь  ОСОБА_1 витрати на ІТЗ розгляду справи в сумі  30 грн. та на користь держави судовий збір в сумі 98 грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10-ти днів з дня його проголошення через районний суд.

Головуюча:                                 Рішко Г.І.