Справа № 2-3718/10  

                                                            РІШЕННЯ                                  

                                                        Іменем України

15 вересня 2010 року   Калінінський районний суд м. Донецьк

у складі: головуючого судді                                                             О.М. Гавриленка

при секретарі:                                                                                     Н.Е. Ексановій

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в приміщенні  суду в м. Донецьку  цивільну  справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України  в Калінінському районі м. Донецька  про   стягнення  недоплаченої щомісячної державної допомоги «Дітям війни», -

                                                                                     ВСТАНОВИВ:

           Позивач звернувся  до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача на його користь недоплачену йому  як дитині війни щомісячну допомогу з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та з 22.05.2008 року по день винесення рішення,  а також судові витрати. В обґрунтування позовних вимог  позивач  зазначив, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідно до ст.. 1 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно ст.. 6 цього  Закону  з 01.2006 року йому повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  Однак  у 2007-2008 -2009-2010 роках допомога не виплачувалася та не виплачується у повному  розмірі.

           Відповідач позовні  вимоги не визнав,  подав письмові  заперечення проти позову,  в яких  просить відмовити у задоволені позову  позивача у повному обсязі ,   посилаючись на те,  що відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України виключно Законом України  «Про Державний бюджет України» визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат  на цілі, не передбачені цим Законом. У зв’язку з рішенням Конституційного суду України від 9.07.2007 року законодавчим органом не було прийнято жодних нормативних актів на виконання вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни» , та не визначено на законодавчому рівні які органи  повинні виплачувати підвищені пенсії, за рахунок яких коштів та джерел а також в якому порядку обчислювати  вказаний  розмір,  а тому не має підстав вважати, що саме органи Пенсійного фонду України повинні виплачувати таке підвищення із бюджету Пенсійного фонду. Підпунктом 2 п.41 розділу 11 Закону України  «Про державний бюджет  України на 2008 рік» та про внесення  змін до деяких законодавчих актів України внесені зміни до  Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», а саме  текст ст. 6 викладено у такій  редакції: «дітям війни» ,  крім тих на яких поширюються дія Закону України  «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до пенсій або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року визнані такими що не відповідають Конституції України ( є неконституційними) положення, зокрема п. 41 розділу 2 Закону України  «Про державний бюджет  України на 2008 рік». На підставі цього рішення нова редакція ст. 6 Закону України ««Про соціальний захист дітей війни»,  втратила свою чинність. А ні рішенням Конституційного суду України, а ні іншими  нормативно - правовими актами не передбачено  відновлення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції до 1.01.2008 року. Для врегулювання ситуації, 28.05.2008 року КМ України була прийнята Постанова № 530  «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» , відповідно до п. 8 якої встановлено, що «дітям війни» до пенсії або щомісячного грошового утримання  чи державної соціальної допомоги що  виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у відповідних твердих розмірах, а тому саме за цим порядком органами  Пенсійного фонду України виплачується доплата   до пенсій  «дітям війни».

               Сторони, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи,  в судове засідання не прибули, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності .

               Справа  розглянута судом  на підставі наданих  сторонами документів та доказів та відповідно до ст. 11 ЦПК України , в межах заявлених позовних вимог.

               Вивчивши надані сторонами документи та докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача  підлягають частковому  задоволенню  з наступних підстав:

     Законом  України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-1V від 18 листопада 2004 року (зі змінами та доповненнями станом на час розгляду спірних правовідносин), який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлено  правовий статус дітей війни та визначені  основи їх соціального захисту та  гарантії  їх соціальної  захищеності, які здійснюються  шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

                Згідно зі статтею 6 цього Закону  особа,  яка має статус дитини війни,  має право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

                 Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

                  Згідно з приписами статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення 2 вересня 1945 року Другої світової війни було менше 18 років.

                    З паспорту позивача вбачається, що він  є громадянином  України,  ІНФОРМАЦІЯ_1, а  тому має право на отримання соціальних пільг, встановлених зазначеним Законом.

                  Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

                  Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 1 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V, яким була зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

               Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

              Таким чином  позивач має право  на виплату підвищення до пенсії за віком як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року. До винесення Рішення Конституційного суду  України від 09.07.2007 року, відповідач діяв правомірно. Законних підстав, для нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2007 року по  09.07.2007 року не має.

                Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року N 107-VІ. що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту",  до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, при цьому зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»  та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). У рішенні Конституційного суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008р.,  зазначено, що положення Закону України  «  Про  Державний бюджет України на 2008 рік»  та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, вони  втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.

             Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

               А тому,  виходячи з рішення Конституційного суду України  N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року,  передбачене статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  право на підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком діє  з 22 травня 2008 року.

                28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах.

         Підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до зазначеної Постанови,  що суперечить  ст.. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», та дії відповідача щодо не проведення нарахування та виплати підвищення до пенсії  з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік  є не правомірними.

          Таким чином  позивач має право  на виплату підвищення до пенсії за віком,  як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з  22.05.2008 року по 31.12.2008 рік. Законних підстав, для нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2008 року по  22.05..2008 рік не має.

          28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22.05.2008 року у розмірі 48,10 грн.,  з 1.07.2008 року – 48,20 грн., з 1.10.2008 року – 49,80 грн.

            Підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до зазначеної Постанови, а не Закону, внаслідок чого є наявними правові підстави для визнання бездіяльності  відповідача неправомірною в порушенні права на отримання підвищеного розміру пенсії  позивача,  відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

           Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

            Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

               Згідно ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування»  № 1058-1У від 09.07.2003 року ( набрав чинності з 01.01.2004 року) мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розмір якого відповідно до абз.2 ч.1 ст. 2 Закону України « Про прожитковий мінімум»  № 966-Х1 від 15.07.1999  року  застосовується для встановлення мінімальної пенсії за віком. Згідно ч.3 ст. 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя,який  не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом.  

            Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

            Відповідно до ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік»,  у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення встановлено у розмірі, що діяли  у грудні 2008 року. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму встановлюються відповідними  законами України, цим  Законом та нормативно-правовими актами КМ України. Цим Законом будь яких змін до Закону України  до  статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", не внесено, та дія цієї статті не зупинена. А тому  відповідач повинен проводити нарахування та виплату підвищення: до пенсії у розмірі 30%  відповідно до  статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» та з наступними змінами його розміру.

Будь яких обмежень щодо виплати у 2009 році  соціальної допомоги передбаченої ст.. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни, Законами України  « Про державний бюджет України на 2009  рік   не передбачено.  

               Однак відповідач продовжує проводити нарахування та виплату підвищення  відповідно до  Постанови  Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року, № 530  «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», у твердих розмірах, а саме  з 01.01.2009 року по  червень  2010 року у розмірі 49,80 грн.

               Відповідач  як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них,  повинен   був  діяти відповідно до вимог ст. 6 Закону №2195-1V і здійснити позивачу відповідні нарахування, але на порушення зазначеної статті таких нарахувань не проводив  чим  допустив  протиправну бездіяльність.

                Виходячи з наведеного слідує визнати  про порушення відповідачем права  позивача  на отримання  надбавки до пенсії, встановленої ст. 6  Закону України» Про соціальний захист дітей війни»  у розмірі 30%  прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб за  відповідний період часу:  з 09 липня 2007 року по 31.12.2007 рік  та з 22.05.2008 року, та слідує  зобов’язати  відповідача нарахувати та сплатити  позивачу  надбавку до пенсії за вказаний період часу з урахуванням виплачених у цей період грошових сум.

                Крім того,  при спірних правовідносинах, які склалися між сторонами, розрахунок та  стягнення конкретної суми  на вимогу закону не базується, оскільки розрахунок та виплата  соціальних виплат  відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни»є обов’язком відповідача, а не суду.

               Суд  не приймає до уваги посилання  відповідача на відсутність бюджетного фінансування в обсязі передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" для здійснення соціальних виплат, оскільки  з огляду на приписи статті 88 Закону України « Про Державний бюджет на 2007 рік «  та статті 113 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України "  визначено, що в разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах,  пов'язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та  Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.

               Також не приймається до уваги посилання відповідача  на відсутність бюджетного фінансування в обсязі передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги, відповідно до вимог частини 2 статті 3 Конституції України, за якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод  людини є головним обов'язком держави.

            Відповідно до ст.. 88 ЦПК України, стороні на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.

            Позивачем, при поданні позову сплачені судові витрати, які складаються з судового збору  у розмірі 8,50 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн., всього 45,50 грн.

            При постановлені судового рішення на користь позивача , понесені  ним  витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

            Покладення понесених витрат,  при вирішенні  даного спору на користь позивача,  на самого позивача та звільнення відповідача від  їх сплати  на користь  позивача, законом не передбачено.

   Керуючись ст..ст.  4,8,10,11,15, 88, 60,61,209,  212,213,214,215 ЦПК України,ст.. 6  Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» , Конституцією України, суд

                                                   ВИРІШИВ:

               Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України  в Калінінському районі м. Донецька  про   стягнення  недоплаченої щомісячної державної допомоги «Дітям війни»  задовольнити в наступному порядку:

             Визнати  право ОСОБА_1 на отримання  надбавки до пенсії, встановленої ст. 6  Закону України» Про соціальний захист дітей війни»  у розмірі 30%  прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб за  відповідний період часу з 09 липня 2007 року по 31.12.2007 рік,  з 22.05.2008 року по день винесення рішення – 15.09.2010 року та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька нарахувати та сплатити ОСОБА_1 надбавку до пенсії за вказаний період часу, виходячи з розміру  мінімальної  пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування»,  з врахуванням встановленого  законодавством прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, та  з урахуванням  здійсненних виплат.

               Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька на користь ОСОБА_1 понесені  судові витрати у розмірі  сплаченого судового збору – 8,50 грн, та сплачені  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – 37 грн, всього  45,50 грн..

                Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до  Апеляційного суду  Донецької області через суд першої інстанції шляхом подання в 10-ти денний строк апеляційної скарги  з дня проголошення рішення.

Суддя: