Справа № 2а-1493/10/0770
рядок статзвітності № 2.33
код - 06
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2010 року м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Луцович М.М.
при секретарі судового засідання Боднар Т.А.
за участю сторін:
представника позивача –Бількіна О.С.;
представника відповідача –Мінєєвої І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за зміненою позовною заявою закритого акціонерного товариства Фабрики «Середнянка»до Ужгородського районного комунального підприємства (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна про зобов’язання вчинити дії по реєстрації права власності, –
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 09 вересня 2010 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 14 вересня 2010 року.
Закрите акціонерне товариство Фабрика «Середнянка»звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородського районного комунального підприємства (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна в якій просить: зобов'язати відповідача Ужгородське районне комунальне підприємство (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, вчинити дії по реєстрації права власності Закритого акціонерного товариства Фабрика «Середнянка»на будівлі і споруди, розташовані за адресою: Ужгородський район, с. Анталовці, вул. Центральна, б/н: Швейний цех, Склад, Сушильно-парова камера, Сушильна камера.
В процесі розгляду справи в судовому засіданні 22.07.2010 року представником позивача Бількіним О.С. було змінено позовні вимоги, з підстав присвоєння нової адреси вищевказаним будівлям, а тому просить зобов'язати відповідача Ужгородське районне комунальне підприємство (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, вчинити дії по реєстрації права власності Закритого акціонерного товариства Фабрика «Середнянка»на будівлі і споруди, розташовані за адресою: Ужгородський район, с. Анталовці, вул. Миру, 48: Швейний цех, Склад, Сушильно-парова камера, Сушильна камера.
В подальшому, в судовому засіданні 08.09.2010 року представником позивача Бількіним О.С. було подано суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, якою позивач остаточно просить зобов'язати відповідача Ужгородське районне комунальне підприємство (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, вчинити дії по реєстрації права власності Закритого акціонерного товариства Фабрика «Середнянка»на будівлю «Швейний цех», яка розташована за адресою: Ужгородський район, с. Анталовці, вул. Миру, 48 на підставі дублікату договору купівлі-продажу державного майна при викупі № 9 від 27.12.1995 року укладеного між Представництвом Фонду державного майна України в Ужгородському районі та товариством покупців членів трудового колективу орендного підприємства фабрики «Середнянка».
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує на те, що 27 грудня 1995 року між Представництвом Фонду державного майна України в Ужгородському районі та товариством покупців членів трудового колективу орендного підприємства «Середнянка»був укладений договір купівлі-продажу державного майна при викупі №9, згідно якого у власність товариства покупців членів трудового колективу орендного підприємства «Середнянка»повинно було бути передано майно цілісного майнового комплексу орендного підприємства фабрика «Середнянка».
Згідно Акту передачі майна державного підприємства від 20 лютого 1996 року товариству покупців членів трудового колективу орендного підприємства фабрики «Середнянка»було передано наступне майно: будівлі в кількості 9 шт., швейні машини в кількості 103 шт., автомашина ГАЗ-66 в кількості 1 шт., та хозінвентар в кількості 13 шт.
Станом на момент укладення вказаного договору купівлі-продажу, цілісний майновий комплекс орендного підприємства фабрики «Середнянка»складався з наступних будівель та споруд, які були розміщені у смт. Середнє Ужгородського району по вул. Шкільній, 2 на земельній ділянці площею 0,39 га: Швейний цех №1, Склад, Швейний цех, Прохідна, Магазин.
Крім того, посилаючись на реєстраційні посвідчення від 28 грудня 1995 року та довідки-характеристики за №646, 647 від 28 грудня 1995 року, позивач вказує, що до цілісного майнового комплексу на день укладення договору входило також майно розташоване с. Анталовці Ужгородського району по вул. Центральній, б/н на земельній ділянці площею 0,09 га., а саме Швейний цех, Склад, Сушильно-парова камера, Сушильна камера.
Згідно рішення засновників №3 від 26.02.1996 року відбулась реорганізація орендного підприємства фабрики «Середнянка»на Закрите акціонерне товариство фабрика «Середнянка».
В подальшому, 13 липня 1999 р. Ужгородським державним районним підприємством технічної інвентаризації зареєстровано право власності ЗАТ Фабрика «Середнянка»на будівлі та споруди фабрики «Середнянка», розташовані за адресою: смт. Середнє, вул. Шкільна, 2: Швейний цех, швейний цех, склад, прохідна, магазин, разом з тим, у реєстрації права власності на будівлі та споруди фабрики «Середнянка», розташовані за адресою: с. Анталовці, вул. Центральна, б/н відповідачем відмовлено, у зв'язку з тим, що в Договорі купівлі-продажу не зазначено адреси вказаних будівель.
Позивач вважає відмову відповідача у реєстрації права власності на дане майно неправомірною з тих мотивів, що на момент підписання договору купівлі-продажу цілісний майновий комплекс складався з 9 будівель та споруд, 5 з яких були розташовані в смт. Середнє по вул. Шкільній, 2 на земельній ділянці площею 0,39 га, а 4 в с. Анталовці по вул. Центральній, б/н на земельній ділянці площею 0,09 га., право постійного користування земельними ділянками в смт. Середнє та с. Анталовці Ужгородського району під цілісним майновим комплексом фабрики «Середнянка»стверджується державними актами на право постійного користування землею від 29.05.1995 р., та 28.02.1996 р., згідно Акту передачі майна державного підприємства від 20 лютого 1996 року, товариству покупців членів трудового колективу орендного підприємства фабрики «Середнянка»було передано саме 9 будівель та споруд, згідно акту оцінки вартості майна орендного підприємства фабрики «Середнянка»вартість майна, в тому числі будівель та споруд визначена у розмірі 9213400000 (дев'ять мільярдів двісті тринадцять мільйонів чотириста тисяч) карбованців і саме за вказану суму було продане майно цілісного майнового комплексу орендного підприємства фабрики «Середнянка», а тому вважає, що згідно договору купівлі-продажу державного майна при викупі №9 від 27.12.1995 року, право власності товариства покупців членів трудового колективу орендного підприємства фабрики «Середнянка»повинно було бути зареєстровано на всі будівлі, які входили до цілісного майнового комплексу підприємства.
Відповідачу як підставу для реєстрації права власності було надано договір купівлі-продажу від 27.12.1995 року та акт передачі державного майна від 20.02.1996 року, які на думку позивача є підставою для проведення реєстрації права власності ЗАТ Фабрика «Середнянка»як правонаступника орендного підприємства фабрики «Середнянка»на будівлі і споруди, які входять до цілісного майнового комплексу підприємства та розташовані в с. Анталовці Ужгородського району, по вул. Центральній, б/н, разом з тим відповідач не здійснив реєстрацію права власності позивача на вищезазначені об'єкти.
Як на підтвердження звернення позивача до відповідача для проведення реєстрації права власності позивач посилається на виготовлену інвентарну справу, яка була предметом дослідження судом в судовому засіданні 22.07.2010 року, а тому просить Закарпатський окружний адміністративний суд задовольнити його змінені та зменшені позовні вимоги.
Під час судового розгляду даної справи представник позивача Бількін О.С. підтримав заявлені позовні вимоги з мотивів, що наведені в позовній заяві, заяві про зміну позовних вимог та заяві про зменшення розміру позовних вимог.
Представник відповідача Мінєєва І.І. в судовому засіданні позов заперечила у повному обсязі з підстав викладених у наданому суду письмовому запереченні проти позову, а саме вказує на те, що відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року за № 7/5 є договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, лізингу, предметом яких є нерухоме майно. Вважає невірним твердження позивача про те, що відмова відповідача у реєстрації права власності на спірний об’єкт є неправомірною, з огляду на те, що на момент підписання договору купівлі-продажу (27 грудня 1995 року) цілісний майновий комплекс складався з 9 будівель та споруд, 5 з яких розташовані в смт. Середнє по вул. Шкільній,2 на земельній ділянці 0,39 га, а 4 в с. Анталовці по вул. Центральній, б/н на земельній ділянці площею 0,09 га., оскільки в п. І Договору купівлі-продажу від 27.12.1995р. зазначається цілісний майновий комплекс, що знаходиться на земельній ділянці площею 0,39 га. Крім того відповідач зазначає, що предметом договору №9 купівлі - продажу державного майна при викупі є державне майно цілісного майнового комплексу орендного підприємства фабрика „Середнянка", який знаходиться за адресою: Ужгородський район, смт. Середнє, вул. Шкільна, 2 на земельній ділянці площею 0,39 га (державний акт про право постійного користування землею від 29.05.1995р.
З приводу посилання позивача на те, що згідно Акту передачі майна державного підприємства від 20 лютого 1996 року, товариству покупців членів трудового колективу орендного підприємства фабрика «Середнянка»було передано саме 9 будівель та споруд цілісного майнового комплексу, в тому числі 4 з яких в с. Анталовці відповідач вказує, що індетифікувати вказані об'єкти нерухомого майна, а саме: передані будівлі, згідно даного акту не можливо. З наведених підстав просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позивачеві у задоволенні позовної заяви слід відмовити з наступних мотивів.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 8) та довідки № 0058/07 з ЄДРПОУ (а.с. 9) ЗАТ Фабрика «Середнянка»є юридичною особою ідентифікаційний код 04853067 та розташоване за адресою: 89452, Закарпатська область, Ужгородський район, смт. Середнє, вул. Шкільна, б. 2, керівник Глаголич Лідія Михайлівна.
Представництвом Фонду державного майна України в Ужгородському районі видано наказ № 21-3/ІІ від 16.01.1995 року «Про приватизацію майна орендного підприємства «Середнянка»(а.с. 10).
Між Представництвом Фонду державного майна України в Ужгородському районі як продавцем, та товариством покупців членів трудового колективу орендного підприємства фабрики «Середнянка», як покупцем було укладено договір купівлі-продажу державного майна при викупі № 9 від 27.12.1995 року (а.с.а.с 11-14), у відповідності до п. І.І якого, продавець зобов’язується передати у власність покупця державне майно цілісного майнового комплексу орендного підприємства фабрики «Середнянка», який знаходиться, за адресою: Ужгородський район, смт. Середнє, вул.. Шкільна, 2 на земельній ділянці площею 0,39 га. (Державний акт на право постійного користування землею від 29.05.1995 року), а покупець зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього ціну відповідно до умов договору. Майно підприємства включає в себе всі його активи й пасиви, інвентар, обладнання, устаткування та інше майно згідно з актом інвентаризації. З п. І.4 зазначеного договору вбачається, що вказаний у цьому договорі об’єкт продано за 9213400000 (дев'ять мільярдів двісті тринадцять мільйонів чотириста тисяч) карбованців. Договір є нотаріально посвідчений державним нотаріусом Ужгородської районної державної нотаріальної контори. Вказана у договорі вартість вбачається також з акту оцінки вартості майна орендного підприємства фабрики «Середнянка»від 25.12.1995 року (а.с.а.с. 16-17). Таким чином, з даного договору купівлі-продажу чітко вбачається адреса місця розташування відчужуваного цілісного майнового комплексу. В договорі не вказано жодної іншої адреси, за якими могли б знаходитися об’єкти нерухомого майна, які входять до складу зазначеного майнового комплексу. Згідно Акту передачі майна державного підприємства від 20.02.1996 року укладеного між Представництвом Фонду державного майна України в Ужгородському районі як продавцем, та товариством покупців членів трудового колективу орендного підприємства фабрики «Середнянка», як покупцем продавець передав, а покупець прийняв продане 27.12.1995 року шляхом викупу майно вартістю 9213400000 (дев'ять мільярдів двісті тринадцять мільйонів чотириста тисяч) карбованців, а саме будівлі в кількості 9 шт., швейні машини в кількості 103 шт., автомашина ГАЗ-66 в кількості 1 шт., та хозінвентар в кількості 13 шт., при цьому з даного акту також не вбачається місце розташування та адреси будівель на які позивач посилається у позові.
Згідно державного акту на право постійного користування землею ІІ-ЗК № 001705-143 від 28.02.1996 року (а.с.а.с. 18-19) орендному підприємству фабрика «Середнянка»у постійне користування надано земельну ділянку площею 0,09 га. в с. Анталовці, б/н Ужгородського району під виробничу базу. Тобто даний державний акт виданий позивачу вже після укладення договору купівлі-продажу № 9 від 27.12.1995 року та акту передачі майна державного підприємства від 20.02.1996 року.
Згідно державного акту на право постійного користування землею ІІ-ЗК № 001838-89 від 29.05.1995 року (а.с.а.с. 20-21) орендному підприємству фабрика «Середнянка»у постійне користування надано земельну ділянку площею 0,39 га. в смт. Середнє, вул. Шкільна, 2 Ужгородського району під виробничу базу, на якій і розташоване майно цілісного майнового комплексу, яке зазначено у договорі купівлі-продажу № 9 від 27.12.1995 року.
Відповідно до п.п. 1.3 та 5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року за №157/6445, на Відповідача покладено обов'язок по реєстрації прав власності на нерухоме майно.
При цьому суд критично оцінює посилання позивача як на підставу для задоволення його позовних вимог, шляхом зобов'язання відповідача вчинити дії по реєстрації права власності Закритого акціонерного товариства Фабрика «Середнянка»на будівлю «Швейний цех», яка розташована за адресою: Ужгородський район, с. Анталовці, вул. Миру, 48 на підставі дублікату договору купівлі-продажу державного майна при викупі № 9 від 27.12.1995 року укладеного між Представництвом Фонду державного майна України в Ужгородському районі та товариством покупців членів трудового колективу орендного підприємства фабрики «Середнянка», на надані позивачем в якості письмових доказів, в тому числі витребувані судом для ознайомлення реєстраційні посвідчення від 28 грудня 1995 року (а.с.а.с. 24-25), довідки-характеристики за № 646 та 647 від 28 грудня 1995 року (а.с. а.с. 22-23), довідку № 63 від 20.01.2010 р. (а.с. 42), рішення Худлівської сільської ради від 22.12.2009 року «Про надання на викуп земельної ділянки»(а.с. 43), довідки № 1312 від 26.07. 2010 р. Худлівської сільської ради (а.с. 50), довідки ЗАТ фабрики «Середнянка № 58 від 26.07.2010 року (а.с. 51), щодо перебування на балансі підприємства, а також щодо перебування у володінні та користуванні позивача нерухомого майна в с. Анталовці Ужгородського району, оскільки такі не є належними засобами доказування стосовно даного предмету спору виходячи з наступного.
У відповідності до ч. 1, 4 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Так, у відповідності до переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об’єкти нерухомого майна, який є додатком 1 до п. 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 встановлено вичерпний перелік документів, які дають підстави Ужгородському районному комунальному підприємству (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого вчиняти реєстраційні дії щодо такого майна, а саме:
1. Договори купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, угоди про розподіл спадкового майна, про розподіл спільного майна подружжя, посвідчені державними та приватними нотаріусами.
2. Свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, що видаються державними та приватними нотаріусами.
3. Свідоцтва про право на спадщину, видані державними нотаріусами.
4. Свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, видані державними та приватними нотаріусами.
5. Свідоцтва про придбання об'єктів нерухомого майна на аукціонах з реалізації заставленого майна, видані державними та приватними нотаріусами.
6. Свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна, видані органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями.
7. Свідоцтва про право власності, видані органами приватизації наймачам квартир у державному житловому фонді.
8. Свідоцтва про право на спадщину та свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, оформлені консульськими установами України.
9. Договори відчуження нерухомого майна, які не підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.
10. Рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна та про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна.
11. Акти про денаціоналізацію (демуніципалізацію) будівель.
12. Витяг із нотаріально посвідченого договору, укладеного між житлово-будівельним кооперативом або членом цього кооперативу і місцевими органами виконавчої влади, про безстрокове користування відведеною земельною ділянкою і про будівництво багатоквартирного будинку з правом власності на окрему квартиру, за наявності акта про прийняття будинку в експлуатацію.
13. Рішення товариського суду про розподіл майна колишнього колгоспного двору.
14. Мирова угода, затверджена ухвалою суду.
15. Накази засновників відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), з додатком - переліком об'єктів нерухомого майна про передачу у власність цих об'єктів акціонерним товариствам та акт приймання-передавання зазначеного майна, підписаний у встановленому порядку.
16. Дублікати правовстановлювальних документів, видані державними та приватними нотаріусами, органами приватизації, копії архівних документів, видані державними архівами.
17. Свідоцтва про право власності на нерухоме майно загальносоюзних творчих спілок колишнього СРСР, які видаються Фондом державного майна.
18. Свідоцтва про право власності, видані Державним управлінням справами, на житлові та нежитлові об'єкти суб'єктам, що беруть участь разом з Державним управлінням справами в будівництві нового житла.
При цьому суд не бере до уваги посилання позивача, як на підтвердження правомірності своїх вимог на ст. 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»оскільки такою чітко передбачено, що право власності на державне майно підтверджується договором купівлі-продажу, який укладається між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації, а також актом приймання-передачі зазначеного майна, таким чином законодавцем чітко визначено, що акт приймання передачі сам по собі не являється окремим правовстановлювальним документом, на підставі якого може бути зареєстроване нерухоме майно, а є похідним документом від договору купівлі-продажу.
Таким чином наведені докази не є належними в частині доказування неправомірності відмови відповідача у реєстрації права власності позивача на спірне нерухоме майно, оскільки з таких вбачається тільки факт володіння та користування вищезазначеним майном, однак вони не являються підставою для реєстрації права власності Закритого акціонерного товариства Фабрика «Середнянка»на будівлю «Швейний цех», яка розташована за адресою: Ужгородський район, с. Анталовці, вул. Миру, 48, оскільки жодним наявним у матеріалах справи та досліджених судом доказом таке право не підтверджено.
З договору купівлі-продажу державного майна при викупі №9 від 27 грудня 1995 року укладеного між Представництвом Фонду державного майна України в Ужгородському районі та товариством покупців членів трудового колективу орендного підприємства «Середнянка»вбачається, що предметом такого є державне майно цілісного майнового комплексу орендованого підприємства фабрика «Середнянка», який знаходиться за адресою: Ужгородський район, смт. Середнє, вул. Шкільна, 2 на земельній ділянці площею 0,39 га (державний акт про право постійного користування землею від 29.05.1995р.), тобто характеристика майна та місце його розташування є чітко визначеним.
З акту передачі майна державного підприємства від 20 лютого 1996 року, згідно якого товариству покупців членів трудового колективу орендного підприємства фабрики «Середнянка»було передано нерухоме майно, а саме будівлі в кількості 9 шт. не вбачається місцезнаходження таких будівель і таке ідентифікувати не надається можливим.
Таким чином, приймаючи до уваги, що з документів поданих позивачем відповідачу як підставу для реєстрації права власності на нерухоме майно, а також з документів які містяться в справі та досліджені судом не вбачається набуття закритим акціонерним товариством Фабрикою «Середнянка»права власності саме на будівлю «Швейний цех», яка розташована за адресою: Ужгородський район, с. Анталовці, вул. Миру, 48, суд вважає, що Ужгородське районне комунальне підприємство (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності відмовляючи позивачеві у реєстрації права власності на нерухоме майно з наведених підстав, діяло відповідно до вимог передбачених Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року за №157/6445, а відтак його дії є правомірними.
Керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 160-163 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні зміненої позовної заяви закритого акціонерного товариства Фабрики «Середнянка»до Ужгородського районного комунального підприємства (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна про зобов’язання вчинити дії по реєстрації права власності –відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 КАС України десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Головуючий-суддя Луцович М.М.