ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 вересня 2010 року м. Київ П-160/10
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого судді: Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Головчук С.В.,
Розваляєвої Т.С.,
Сороки М.О.,
Черпака Ю.К.,
при секретарі судового засідання Синюшку М.Л.
за участю:
позивачаОСОБА_5
представника Вищої ради юстиції:Маліновської В.М. –за дов. від 12 січня 2010 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву
ОСОБА_5
доВищої ради юстиції,
Президента України
провизнання незаконними та скасування Указу Президента України № 932/2002 від 21 жовтня 2002 року «Про звільнення суддів»- в частині звільнення ОСОБА_5 з посади судді за порушення присяги, рішення Вищої ради юстиції № 804 від 13 вересня 2002 року,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_5 2 грудня 2002 року звернувся із вищезазначеним позовом до Личаківського районного суду м. Львова, у цей же день справу було призначено до судового розгляду (том 1 арк. справи 1-8, том 2 арк. справи 74-78).
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 9 лютого 2004 року дану справу на підставі листа Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року за підписом заступника Голови Верховного Суду України Яреми А.Г. передано до Дніпровського районного суду м. Києва (том 1 арк. справи 168, 174).
Рішенням Дніпровського районного суду від 3 березня 2005 року м. Києва у задоволені позову ОСОБА_5 відмовлено (том 2 арк. справи 243-251).
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 30 червня 2005 року рішення суду першої інстанції залишено без змін (том 2 арк. справи 485-486).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 лютого 2006 року касаційна скарга позивача задоволена, рішення Дніпровського районного суду від 3 березня 2005 року та ухвала Апеляційного суду м. Києва від 30 червня 2005 року скасовані, справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції (том 3 арк. справи 70).
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 13 травня 2008 року адміністративний позов ОСОБА_5 задоволений частково, постановлено поновити його на посаді судді, визнати незаконним і скасувати Указ Президента України №932/2002 від 21 жовтня 2002 року в частині, що стосується звільнення з посади ОСОБА_5, визнати незаконним та скасувати рішення Вищої ради юстиції від 13 вересня 2002 року, стягнути кошти за час вимушеного прогулу, матеріальні збитки та моральну шкоду (том 4 арк. справи 217-224).
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2009 року постанова Дніпровського районного суду м. Києва від 13 травня 2008 року залишена без змін (том 5 арк. справи 68-70).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 липня 2010 року частково задоволені касаційні скарги Вищої ради юстиції і Територіального управління Державної судової адміністрації у Львівській області на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 13 травня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2009 року у зазначеній справі за позовом ОСОБА_5 та направлено зазначену справу на новий розгляд до Вищого адміністративного суду України, як суду першої інстанції (том 5 арк. справи 181-184).
У позовній заяві ОСОБА_5 визначив наступні вимоги (із урахуванням уточнень та доповнень):
- до Президента України: про визнання незаконним та скасування Указу Президента України № 932/2002 від 21 жовтня 2002 року «Про звільнення суддів»- в частині звільнення ОСОБА_5 з посади судді за порушення присяги;
- до Вищої ради юстиції: про визнання незаконним та скасування рішення Вищої ради юстиції № 804 від 13 вересня 2002 року.
Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції послався на передчасність висновків суду про те, що Вищою радою юстиції не був дотриманий порядок розгляду питання про звільнення позивача з посади судді за особливих обставин, зокрема не дотримана вимога про його належне повідомлення про дату та час засідання ради, формального відношення ради до розгляду скарги ОСОБА_5 на рішення кваліфікаційної комісії, не проведення своєчасної додаткової перевірки обставин та матеріалів дисциплінарної справи на предмет наявності достатніх підстав порушення дисциплінарного провадження відносно позивача за порушення ним присяги. Відповідно до частини п’ятої статті 227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов’язковими для суду першої чи апеляційної інстанцій при розгляді справи.
Позивач упродовж розгляду справи позовні вимоги підтримує, посилається на відсутність підстав для його звільнення за порушення присяги та недотримання Вищою радою юстиції процедури звільнення, що полягає зокрема у незапрошені на засідання Вищої ради юстиції у встановленому законом порядку.
Вища рада юстиції проти позову заперечує, у задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі з посиланням на законність прийняття рішення.
Президент України проти позову заперечує. Представник Президента України заявив клопотання про слухання справи за його відсутності.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, представника Вищої ради юстиції, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи позовної заяви, вважає, що позов підлягає задоволенню.
ОСОБА_5 обраний вперше суддею Червоноградського міського суду 1 лютого 1993 року 11 сесією першого демократичного скликання Львівської обласної Ради народних депутатів, прийняв присягу 17 березня 1993 року (том 1 арк. справи 21, 38).
Указом Президента України від 21 жовтня 2002 року ОСОБА_5 звільнений з посади судді відповідно до пункту п’ятого частини п’ятої статті 126 Конституції України у зв’язку з порушенням присяги судді (том 1 арк. справи 10).
Підставою для звільнення ОСОБА_5 з посади судді стало рішення Вищої ради юстиції від 13 вересня 2002 року № 804 (арк. 28 долученої до матеріалів справи дисциплінарної справи №15). Зазначене рішення було прийняте за результатами розгляду скарги судді Червоноградського міського суду Львівської області Юрченка О.О. на рішення кваліфікаційної комісії суддів місцевих та апеляційного судів Львівської області від 4 квітня 2002 року, яка прийняла рішення про направлення до Вищої ради юстиції рекомендації для вирішення питання про внесення подання про звільнення судді з посади.
Повноваження, організація, порядок діяльності Вищої ради юстиції відповідно до статті 2 Закону України «Про Вищу раду юстиції» від 15 січня 1998 року №22/98-ВР визначаються Конституцією України, вказаним Законом та Регламентом Вищої ради юстиції.
Статтею 131 Конституції України та статтею 3 Закону України «Про Вищу раду юстиції»Вищій раді юстиції, серед іншого, надані повноваження щодо внесення подання про звільнення суддів з посад, в тому числі за особливих обставин, однією з яких є порушення суддею присяги.
Порядок здійснення Вищою радою юстиції своїх повноважень щодо розгляду питання про звільнення суддів з посад за порушення присяги (пункт п’ятий частини п’ятої статті 126 Конституції України) встановлений статтею 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції»від 15 січня 1998 року №22/98-ВР.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, Вища рада юстиції, приймаючи зазначене рішення, діяла в межах наданих їй повноважень.
Із змісту рішення Вищої ради юстиції вбачається, що підставами для прийняття кваліфікаційною комісією такого рішення стало порушення суддею Юрченком О.О. законодавства при розгляді кримінальних справ та допущення вчинку, який порочить звання судді.
Рішенням кваліфікаційної комісії суддів місцевих та апеляційного судів Львівської області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Юрченка О.О.»від 4 квітня 2002 року комісія вирішила звернутись до Вищої ради юстиції з пропозицією прийняти подання про звільнення ОСОБА_5 з посади судді місцевого суду м. Червонограда Львівської області.
Приймаючи рішення, Вища рада юстиції виходила з того, що суддею Юрченком О.О. допущено грубе порушення чинного законодавства при розгляді кримінальних справ відносно осіб, які утримуються під вартою та вчинок, що порочить звання судді.
Із рішення кваліфікаційної комісії суддів місцевих та апеляційних судів Львівської області від 4 квітня 2002 року слідує, що 13 грудня 2001 року ОСОБА_5, перебуваючи в стані сп’яніння, о 10 годині ранку зайшов у крамницю «Завітай»у м. Червонограді, де почав вимагати напої, нецензурно ображав продавця, вимагав документи про право на торгівлю, намагаючись їх порвати. Після втручання директора крамниці ОСОБА_5 залишив приміщення. Ввечері, знову зайшов у крамницю у нетверезому стані і почав нецензурними словами ображати продавця ОСОБА_8 та директора ОСОБА_9 Після того, як ОСОБА_5 перевернув прилавок з товарами, директор викликав наряд міліції. В їх присутності позивач поводився ще агресивніше, ображав їх, посилаючись на своє службове становище, погрожував звільненням з роботи.
Також, кваліфікаційна комісія констатувала, що ОСОБА_5 допущені грубі порушення чинного законодавства при розгляді кримінальних справ відносно осіб, які утримуються під вартою по кримінальних справах.
Статтею 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції»передбачено, що питання про звільнення судді з підстав, передбачених підпунктами 4-6 частини п’ятої статті 126 Конституції України Вища рада юстиції розглядає після надання кваліфікаційною комісією відповідного висновку або за власною ініціативою. Запрошення судді, справа якого розглядається, є обов’язковим.
Справа надійшла до Вищої ради юстиції 11 травня 2002 року. Висновок дисциплінарної секції Вищої ради юстиції прийнятий 12 червня 2002 року, за яким рекомендовано Вищій раді юстиції скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а рішення кваліфікаційної комісії від 4 квітня 2002 року - без змін, та внести подання Президенту України про звільнення ОСОБА_5 з посади судді за порушення присяги судді.
ОСОБА_5 доводить, що не був належним чином повідомлений про засідання Вищої ради юстиції 12-13 вересня 2002 року.
З посиланням на пункт 8 параграфу 2.1 Регламенту Вищої ради юстиції, затвердженого рішенням ради від 8 лютого 2006 року, представник ради доводить, що запрошення полягає у повідомлені осіб про час, дату та місце засідання ради. Оскільки звільнення ОСОБА_5 відбулось 13 вересня 2002 року, то приписи зазначеного Регламенту не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Суд вважає, що спірними питаннями у даній справі, які впливають на її вирішення, є наявність (або відсутність) складу порушення присяги суддею, тобто наявність підстав для звільнення судді та дотримання його права на участь у прийнятті рішення.
21 березня 2002 року головою кваліфікаційної комісії суддів місцевих та апеляційного судів Львівської області прийнята постанова «Про порушення дисциплінарного провадження проти судді Юрченка О.О.», відповідно до пункту 1 статті 33 Закону України «Про кваліфікаційні комісії, кваліфікаційну атестацію і дисциплінарну відповідальність суддів судів України»від 2 лютого 1994 року №3911-12, що діяв до 1 червня 2002 року та визначав серед іншого розгляд питань дисциплінарної відповідальності суддів. Право голови відповідної кваліфікаційної комісії суддів порушувати дисциплінарне провадження постановою передбачено статтею 33 Закону України «Про статус суддів»від 15 грудня 1992 року №2862-12.
Стаття 6 Закону України «Про кваліфікаційні комісії, кваліфікаційну атестацію і дисциплінарну відповідальність суддів судів України»встановлювала повноваження кваліфікаційних комісій суддів. Частиною другою даної статті до повноважень кваліфікаційних комісій суддів, зокрема місцевих та апеляційних судів віднесено порушення дисциплінарного провадження, проведення пов’язаних з цим службових перевірок та розгляд питань про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих та апеляційних судів, крім голів та заступників голів місцевих судів.
Розгляд дисциплінарної справи здійснювався відповідно до статті 35 Закону України «Про статус суддів», відповідно до якої голова кваліфікаційної комісії або за його дорученням чи за рішенням комісії члени комісії протягом місяця з дня надходження відомостей про дисциплінарний проступок судді проводять їх перевірку.
З матеріалів дисциплінарної справи судді Юрченка О.О., яка сформована кваліфікаційною комісією суддів місцевих та апеляційного судів Львівської області, вбачається, що підставою для порушення дисциплінарного провадження проти судді стало два подання начальника Львівського обласного управління юстиції від 25 лютого 2002 року, які надійшли на розгляд комісії 7 березня 2002 року та стали підставами для порушення дисциплінарного провадження відповідно до статті 34 Закону України «Про статус суддів».
До зазначених подань долучені матеріали службового розслідування, які здійснювались працівниками Львівського обласного управління юстиції відповідно до наказу №47-к від 18 лютого 2002 року (по фактах, наведених у скаргах жителів Червонограда ОСОБА_8 та ОСОБА_9). Службове розслідування проведено з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року №950, якою затверджений Порядок проведення службового розслідування стосовно державних службовців.
Проведення перевірки щодо порушення строків розгляду кримінальних справ здійснене без письмового розпорядження керівника обласного управління юстиції, одноособово в. о. заступника начальника відділу організаційного забезпечення діяльності судів Попович Н.Я.
Начальник Львівського обласного управління юстиції не тільки призначив службове розслідування, але й відсторонив позивача від виконання обов’язків судді наказом від 10 квітня 2002 року №109-К, який у подальшому визнаний незаконним рішенням місцевого суду Галицького району м. Львова від 5 листопада 2004 року (том.2 арк. справи 279-281).
Суд зазначає, що діяльність судді не може бути предметом службового розслідування. Предметом перевірки органу Міністерства юстиції на місцях можуть бути заяви і повідомлення громадян відповідно до частини першої статті 34 Закону України «Про статус суддів».
Перевірка в межах дисциплінарної справи про дисциплінарний проступок судді відповідно до статті 35 Закону України «Про статус суддів»жодним із суб’єктів перевірки не здійснювалась. Наявна в матеріалах дисциплінарної справи довідка «Про перевірку подань начальника Львівського обласного управління юстиції щодо судді Юрченка О.О.»не може бути прийнята судом як доказ здійснення такої перевірки, оскільки предметом її проведення визначені не відомості про дисциплінарний проступок судді, а інформація начальника обласного управління юстиції.
В порушення Національного Стандарту України ДСТУ 4163-2003 зазначеною довідкою не визначене місце та дата складання. Крім того, кваліфікаційна комісія суддів місцевих та апеляційного суду Львівської області обмежилась встановленням фактів Львівським обласним управлінням юстиції без перевірки цих фактів, в довідці не наведено обставин, які характеризують дисциплінарні вчинки позивача, доказів, якими ці вчинки підтверджуються або спростовуються.
Судом встановлено недоведеність факту, покладеного в основу дисциплінарного проступку ОСОБА_5 у крамниці «Завітай»13 грудня 2001 року. Зазначений факт відображений виключно поясненнями працівників крамниці, наданих на ім’я начальника управління юстиції, які долучені до матеріалів дисциплінарної справи кваліфікаційної комісії суддів місцевих та апеляційного суду Львівської області (арк. справи 15-17). Обставини, що характеризують даний факт, спростовуються зокрема листом начальника Червоноградського МВ УМВС Львівської області від 9 лютого 2002 року №393, яким повідомляється, що виклик міліції дирекцією магазина «Завітай»м. Червонограда з приводу неадекватної поведінки судді Юрченка О.О. у грудні 2001 року в Червоноградському МВ УМВС у Львівській області не зареєстровано. Не можуть бути також прийняті свідчення працівників крамнички «Завітай», основані на припущеннях стосовно алкогольного стану позивача.
Суд вважає, що події 13 грудня 2001 року щодо дисциплінарного проступку позивача безпідставно покладені в основу рішення кваліфікаційної комісії суддів місцевих та апеляційного суду Львівської області від 4 квітня 2002 року внаслідок їх недоведеності.
Порушуючи дисциплінарне провадження та приймаючи рішення, кваліфікаційна комісії суддів місцевих та апеляційного суду Львівської області виходила з довідки в. о. заступника начальника відділу організаційного забезпечення діяльності судів Попович Н.Я. В довідці обчислені строки розгляду кримінальних справ. Під час розгляду даної справи встановлено, що терміни їх розгляду обчислені без вирахування терміну перебування судді на лікарняному внаслідок тимчасової непрацездатності, яка тривала з 20 грудня 2001 року по 21 лютого 2002 року.
Колегія суддів зазначає, що сам по собі факт тривалого розгляду справ не доводить порушення суддею кримінального законодавства. Досліджені під час розгляду справи копії матеріалів кримінальних справ доводять той факт, що всі процесуальні дії по справі були вчиненні суддею Юрченком О.О. своєчасно, єдиним порушенням є зрив судових засідань внаслідок не доставки підсудних. Однак, як вбачається з пояснень голови Червоноградського місцевого суду Сковронського С.І., за організацію роботи суду, у тому числі за доставку підсудних, він відповідає безпосередньо. З наданих ним пояснень Кваліфікаційній комісії суддів місцевих та апеляційних судів Львівської області вбачається, що доставка підсудних певний час не проводилась в зв’язку з розпорядженням начальника Львівського УМВС України (арк. справи 47 дисциплінарної справи).
Суд вважає, порушення строків розгляду кримінальних справ визначені як порушення суддею присяги безпідставно.
Вища рада юстиції, приймаючи рішення про внесення подання щодо звільнення судді з посади за порушення присяги, не здійснила перевірку відомостей, покладених в основу прийняття рішення Кваліфікаційною комісією, що було оскаржене суддею, та не запросила суддю на засідання ради, не перевірила поважність причин його не прибуття на комісію. В подальшому здійснена після прийняття радою рішення перевірка не підтверджує його правомірність.
Суд не погоджує правову позицію представника Вищої ради юстиції, щодо належного повідомлення позивача про засідання ради, з огляду на відсутність доказів повідомлення позивача про дату та місце засідання ради. З огляду на зазначене, рішення Вищої ради юстиції не можна вважати таким, що прийняте з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, як це встановлено пунктом 9 частини 3 статті 2 КАС України.
Відповідальність за порушення присяги судді передбачена пунктом 5 частини 5 статті 126 Конституції України та пунктом 5 частини першої статті 15 Закону України «Про статус суддів»від 15 грудня 1992 року №2862-12, який є спеціальним законом, визначає повноваження судді, вимоги, що ставляться до судді, особливий порядок обрання, призначення суддів, їх обов’язки, підстави припинення повноважень судді тощо.
З огляду на недоведеність складу порушення присяги суддею Юрченком О.О. та порушення процедури прийняття рішення, позов до Вищої ради юстиції про визнання незаконним рішення Вищої ради юстиції № 804 від 13 вересня 2002 року та, як наслідок, позов до Президента України про визнання незаконним Указу Президента України № 932/2002 від 21 жовтня 2002 року «Про звільнення суддів»в частині звільнення ОСОБА_5 з посади судді за порушення присяги підлягає задоволенню.
Відповідно до частини п’ятої статті 171-1 КАС України Вищий адміністративний суд України за наслідками розгляду справи може визнати акт Президента України, Вищої ради юстиції України незаконним повністю або в окремій його частині, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням особливостей провадження у даній справі.
Стосовно вимог позивача про скасування зазначених актів, суд відмовляє у позові, оскільки приписи наведеної норми не передбачають наведеного способу такого судового захисту.
Керуючись статтями 2, 9, 12, 18, 22, 41, 122, 158 - 163, 171-1, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_5 до Президента України та Вищої ради юстиції задовольнити частково.
Визнати незаконним рішення Вищої ради юстиції № 804 від 13 вересня 2002 року.
Визнати частково незаконним Указ Президента України Л.Д. Кучми від 21 жовтня 2002 року № 932/2002 «Про звільнення суддів»щодо звільнення ОСОБА_5 з посади судді Червоноградського міського суду Львівської області за порушення присяги.
Відмовити ОСОБА_5 у задоволенні позову до Президента України та Вищої ради юстиції про скасування рішення Вищої ради юстиції № 804 від 13 вересня 2002 року та скасування Указу Президента України Л.Д. Кучми від 21 жовтня 2002 року № 932/2002 «Про звільнення суддів»щодо звільнення ОСОБА_5 з посади судді Червоноградського міського суду Львівської області за порушення присяги.
Передати справу до Львівського окружного адміністративного суду за підсудністю для вирішення заявлених позовних вимог за позовом ОСОБА_5 до Львівського обласного управління юстиції, Територіального управління судової адміністрації в Львівській області, Державного Казначейства України про поновлення на посаді судді, стягнення матеріальних збитків, заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування маральної шкоди.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.
Судді: