СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
03 жовтня 2007 року | Справа № 20-4/224-12/245 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Фенько Т.П.,
суддів Видашенко Т.С.,
Антонової І.В.,
секретар судового засідання Наконечний О.В.
за участю представників сторін:
позивача: Голик І.Н.,дов.№8 від 05.01.2007
Фролова З.В.,дов.№928 від 09.07.2007
Лошанюк В.Й.-директор
відповідача: Чистякова В.В.,дов.№ 3/10-011/2007 від 12.02.2007
Корзун Г.М.,дов.№20/10-011/2007 від 08.06.2007
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 25 липня 2007 року по справі № 20-4/224-12/245
за позовом Закритого акціонерного товариства "Севастопольський Будпроект" (вул. Щелкунова, 1, місто Севастополь,99028)
до Державної податкової інспекці у Гагарінському районі міста Севастополя (вул. Пролетарська, 24, місто Севастополь,99014)
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство "Севастопольський Будпроект" звернулось до господарського суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0000112310/0 від 23.02.2007 і №0000102310/1 від 10.04.2007.
Постановою господарського суду міста Севастополя від 25.07.2007 у справі №20-4/224-12/245 позовні вимоги були задоволені у повному обсязі.
Судом першої інстанції визнані недійсними податкові повідомлення-рішення за №0000112310/0 від 23.02.2007 про визначення Закритому акціонерному товариству „Севастопольський будпроект" податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 120468 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 60234 грн. та за №0000102310/1 від 10.04.2007 про визначення Закритому акціонерному товариству „Севастопольський будпроект" податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 1088238,20 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 217647,64 грн.
Судом стягнуто з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства „Севастопольський будпроект" судовий збір в сумі 06,80 грн.
Відповідач з результатами судового розгляду не погодився, і звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду першої інстанції скасувати, посилаючись на те, що висновки, викладені в постанові господарського суду міста Севастополя не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам матеріального права, а саме: п.11.6 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість",п.п.5.3.9 п.5.3 статті 5, п.п.7.7.7 п.7.7 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.8 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік", у зв'язку з чим просить переглянути зазначену постанову в апеляційному порядку.
Розпорядженням Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.10.2007 склад судової колегії змінено, головуючого суддю Гоголя Ю.М. та суддю Дугаренко О.В. замінено на суддю Антонову І.В. Головуючим у справі призначено суддю Фенько Т.П.
Розглянувши справу у порядку, передбаченому статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія вважає постанову суду першої інстанції законною та обгрунтованою у зв'язку із наступним.
Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя проведена виїзна планова документальна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Закритого акціонерного товариства „Севастопольський будпроект", за результатами якої складено акт від 14.02.2007 за №683/10/23-123, який послужив підставою винесення податкових повідомлень-рішень №0000112310/0 від 23.02.2007 про визнання податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 120468 грн. та штрафні санкції на суму 60234 грн.; №0000102310/1 від 10.04.2007 про визнання податкового зобов'язання з прибутку підприємств на суму 1088238,2 грн. та штрафні санкції на суму 217647,64 грн.
Відповідач визначив податкове зобов'язання на підставі повідомлення-рішення за №0000102310/1 виходячи з того, що на його думку, позивач неправомірно включив до складу валових витрат збитки в розмірі 4423880,06 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 9 місяців 2006 року у розмірі 1088238,2 грн.
З цим твердженням судова колегія не погоджується, оскільки нєю було встановлено, що 28.12.1998 між ГО „НКС „Добробут", ЗАТ „Севастопольський будпроект", ЗАПБТ „Севастопольжилбуд" та УДБК „Укрбуд" був укладений генеральний договір №23/98с про співробітництво та сумісну діяльність з будівництва житла в Україні, який рішенням господарського суду міста Києва від 17.06.2003 у справі №40/1, генеральний договір №23/98с був розірваний та, зокрема, на ЗАТ „Севастопольський будпроект" покладено збитки у розмірі 4458435,10 грн. Рішення набрало чинності з 30.09.2003.
Відповідно до рішення суду "Севастопольський будпроект" скоригував свій податок на прибуток на визначену суму.
Але державна податкова інспекція у Гагарінському районі міста Севастополя заперечує проти цього, оскільки вважає, що позивачем порушено п.п.5.3.9 п.5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" виходячи з того, що вказані збитки на суму 4458435,10 грн. не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.
Судова колегія вважає, що дані обставини не підлягають доказуванню, оскільки сума цих збитків була встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили, а це відповідно до пункту 1 статті 72 КАС України є підставою для звільнення від доказування, тому виявляється недоцільним оспорювання цього факту.
Окрім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що сума від сумісної діяльності віднесена на валові витрати не раніше повної ліквідації сумісної діяльності; датою повного припинення сумісної діяльності є 30.09.2003, на стан якої Рішення господарського суду м. Києва від 17.06.2003 набрало чинності. Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для позбавлення ЗАТ"Севастопольський Будпроект" права віднести збитки від сумісної діяльності на валові витрати у будь-який період, починаючи з третього квартала 2003 року відобразив цю операцію в порядку виправлення самостійно виявленої допущеної раніше помилки, оскільки збитки від сумісної діяльності були віднесені до складу валових витрат на підставі п.5.2.7 ст.5 Закону України "Про оподаткування підприємств", яким дозволяється віднесення валових витрат, які не враховані у попередніх податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявленням їх у звітному податковому періоді.
Також, на думку судової колегії, зі сторони податкового органу має місце необгрунтовані висновки щодо завищення позивачем сум податкового кредиту у вересні 2006 року у розмірі 120467,99 грн. та віднесення розрахунків позивача із замовниками до бартерних операцій та операцій із нерезидентами України.
Починаючи з 1999 року розрахунки за контрактами Закритого акціонерного товариства „Севастопольський будпроект" з підприємствами РАТ "Газпром" здійснювались НАК "Нафтогаз України" як правонаступниками АТЗТ "Інтергаз" (по контрактам від 21.0-3.1997 №01Н/97 та від 21.03.1997 №02/97Н).Згідно з Актом прийому-передачі векселів ві 28.05.1999 №15/3-139 НАК "Нафтогаз України " передав Закритому акціонерному товариству „Севастопольський будпроект" 10 векселів ДК"Торговий дім "Газ України" загальною номінальною вартістю 5518542,36 грн. з терміном погашення за пред'явленням не раніше 01.04.2000 згідно з договором від 28.11.1997 №9ГУ-97.
Так, згідно зі ст. 21 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу»вексель характеризується як цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити у визначений термін визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).
Керуючись пунктом 1.19 статті 1 Закону України "Про оподаткування підприємств", суд апеляційної інстанції констатує, що бартер (товарний обмін)- це господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги ) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт,послуг).
В свою чергу, Постановою Національного банку України від 02.06.1996 № 204 «Про безготівкові розрахунки у господарському обігу України»передбачено, що векселя є однією з форм безготівкових розрахунків.
Таким чином, судова колегія погоджується з думкою суду першої інстанції, що передачу векселів слід кваліфікувати як аванс.
Крім того, згідно Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»зовнішньоекономічна діяльність –це діяльність суб'єктів господарювання України та иноземних суб'єктів господарської діяльності, що заснована на взаїмовідносинах між ними, які мають місце як на території України, так і за кордоном. Зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх иноземних контрагентів, яка направлена на встановлення, змінення або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічних відносинах.
Оскільки взаїмовідносини Закритого акціонерного товариства „Севастопольський будпроект" та ДК «Торговий дім «Газ України»не підпадають під вказані вище поняття «зовнішньоекономічна діяльність та «зовнішньоекономічний контракт», в такому разі відсутні підстави для застосування п. 12 Указу Президента України "Про деякі зміни оподаткування»і, відповідно, для зняття з податкового кредиту ПДВ у розмірі 120467,99 грн.
Отже, судова колегія дотримується позиції, що відповідач зробив необгрунтовані висновки, що Закрите акціонерне товариство „Севастопольський будпроект" виступав суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, тобто здійснював товарообмінні операції безпосередньо з нерезидентами – підприємствами Росії "Сургутгазпром" та "Надимгазпром", оскільки незаперечних доказів відносно цього державна податкова інспекція у Гагарінському районі міста Севастополя не надала ні суду першої, ні апеляційної інстанції.
На підставі вищевикладених обставин, судова колегія вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 24, 195, 198, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя залишити без задоволення.
Постанову господарського суду міста Севастополя від 25.07.2007 у справі №20-4/224-12/245 залишити без змін.
Ухвалу може бути оскаржено до Вищого Адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Т.П. Фенько
Судді Т.С. Видашенко
І.В. Антонова