Справа № 2-1201/10

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

02 вересня 2010 року                                                                                      м. Апостолове                      

 Апостолівський районний суд Дніпропетровської області                              

у складі:   головуючого судді:  Петренко А.П.    

                  при секретарі:  Ровній Н.А.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Апостолове справу за позовом            ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області про поновлення пропущеного строку, визнання протиправною бездіяльності Управління пенсійного фонду України, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -

                                                                    ВСТАНОВИВ:                                 02 серпня 2010 року до Апостолівського районного суду Дніпропетровської області надійшла справа за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області про поновлення пропущеного строку, визнання протиправною бездіяльності Управління пенсійного фонду України, стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни.                                                 В обґрунтування позовних вимог позивач пояснила, що відповідно до ст. 1 Закону України    “Про соціальний захист дітей війни” № 2195-14 від 18.11.2004 року, вона відноситься до категорії громадян України, які мають статус “Діти війни”, згідно ст. 6 вищевказаного закону, їй  повинні були виплачувати щомісячну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії по віку.                             ОСОБА_1 вважає, що з січня 2006 року відповідач зобов'язаний був проводити нарахування та виплату державної соціальної допомоги  в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. В 2007 році дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” відповідно до                                        п. 12 ст. 71  Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року було зупинено. Однак рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнані неконституційними норми п. 12. ст. 71 З.У. “Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо зупинення дії ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на 2007 рік.             Відповідно до рішення Конституційного Суду України      від 22 травня 2008 року зміни щодо розміру пенсії дітям війни в 2008 році, визнано такими, що не відповідають Конституції України.     В 2009,2010 роках, після прийняття Рішення Конституційного Суду України № 10-рп                          від 22.05.2008 року, ст. 6 З.У. “Про соціальний захист дітей війни” продовжує діяти у редакції згідно якої передбачена виплата щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни в розмірі                           30 відсотків мінімальної пенсії. На підставі ч. 2 ст. 33 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або відмінені іншими нормативно- правовими актами.                             Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.                               Позивачка просить: відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом прав свобод  та інтересів. Визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Апостолівському районі в частині невиплати підвищення до пенсії за віком                                    ОСОБА_1, як дитині війни. Зобов'язати Управління пенсійного фонду України  в Апостолівському районі провести нарахування  підвищення до пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” враховуючи положення  ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” за період з січня 2006 року по липень 2010 року та здійснити виплату суми перерахунку позивачу. Зобов'язати Управління пенсійного фонду України  в Апостолівському районі надалі  виплачувати щомісячну соціальну державну допомогу  до пенсії  відповідно до вимог  ст. 6 Закону України “Пр соціальний захист дітей війни”.                                 Від ОСОБА_1 надійшла заява в якій справу просить слухати без її участі, позовні вимоги підтримує.                                             Від відповідача надійшла заява з проханням справу слухати без їх представника, з заявленими позивачем вимогами відповідач не погоджується, мотивуючим це тим, що ст. 6 Закону України     “Про соціальний захист дітей війни” в редакції яка діяла до 01.01.2008 року, дітям війни було передбачено підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового  утримання  на 30  відсотків мінімальної пенсії за віком. Визначення  терміну  мінімальний розмір пенсії за віком надано лише в ст. 28 З.У. “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, але цей термін застосовується лише для визначення розмірів пенсій, які призначені тільки цим законом. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.05.2008 року № 530. “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, якою передбачено встановлення з 22.05.2008 року гарантій на рівні, не нижчому, ніж діючі з 01.01.2008 року згідно з цим Законом. Пунктом 8 зазначеної постанови  встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної грошової допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення провадиться в наступних розмірах: з              22 травня  - 48,10  грн., з 01 липня - 48,20 грн.,  з 01 жовтня  - 49,80 грн. Таким чином відповідач зазначає, що ОСОБА_1 підвищення виплачується в розмірі, передбаченому законодавством. Вимогу позивача щодо поновлення пропущених строків для звернення до суду просять не задовольняти.                                             Враховуючи вище викладене, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку що: ОСОБА_1, дійсно має статус дитини війни і у відповідності до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” їй, як дитині війни, пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком.                                     Для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи згідно                                           ст. ст. 257, 267 ЦК України встановлюється трирічний строк. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або повинна була довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.                                                 Відповідно до ст. 267 ЦК України якщо суд  визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.                                     З матеріалів справи вбачається, що Управління пенсійного фонду України в Апостолівському районі вимоги позивачки про поновлення пропущеного строку для звернення до суду просить не задовольняти.                                                     Суд, беручи до уваги особливий статус категорії осіб “дитина війни”, яким обумовлена необхідність її адекватного захисту, відсутність іншого інформування ніж за допомогою засобів масової інформації, вважає, що особа не мала реальної можливості дізнатися про наявність порушення з боку відповідача, а тому визнає поважною причину пропущення строку звернення до суду.     Статтею 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті інших або нових законів, або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.     Конституційний Суд України в рішенні від 03 жовтня 1997 року № 4-зп                                 (справа про набуття чинності Конституцією України)     зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом  суперечать один одному. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується  однопредметний акт, який діяв у часі раніше. Відповідно до ч. 2 ст.. 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.                                          Дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” було зупинено на 2006 рік, згідно Закону України від 20.12.2005 року № 3235 – ІV (пункт 17 ст. 77) Законом України  “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік”, пункт 17 ст. 77 виключений, встановлено поетапне запровадження пільг дітям війни передбачених  ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за результатами  виконання бюджету  у першому півріччі у порядку визначеному  Кабінетом Міністрів України  з погодженням  з комітетом Верховної Ради України  з питань бюджету, однак такий  порядок у 2006 році не був визначений, тому у відповідача відсутні підстави здійснювати позивачу перерахунок надбавки до пенсії за 2006 рік.         В  2007 році дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” відповідно до                            п. 12 ст. 71  Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року, було зупинено, однак рішенням Конституційного Суду України  від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнані неконституційними норми п. 12. ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на                2007 рік” щодо зупинення дії ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Таким чином з 01 січня по 09 липня 2007 року до спірних правовідносин застосуванню підлягають  приписи ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, як такі, що прийняті пізніше в часі, у зв'язку з чим мали пріоритет порівняно з спеціальною нормою              ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Після прийняття вищезазначеного рішення Конституційного Суду України знову почали діяти положення  ст. 6  Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, тобто з часу прийняття цього рішення  відновлено право на підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже з 01 січня  по 09 липня 2007 року до спірних правовідносин застосуванню підлягали приписи ст. 111 Закону України від 19.12.2006 року               “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, а з 09.07.2007 року до 31.12.2007 застосуванню підлягає положення ст.. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.             Законом України  від 28 грудня 2007 року “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесено зміни до Закону України                            “Про соціальний захист дітей війни” щодо розміру соціальної надбавки  дітям війни, однак рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Отже до набрання законної сили рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року підстав для перерахунку  підвищення до пенсії позивачу,  як дитині війни, за період з 01 січня по 22 травня 2008 року немає, оскільки вищевказане рішення Конституційного Суду України не має зворотної дії. Нарахування соціальної надбавки відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” в 2008 році здійснюється з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.                             Ніякими законодавчими актами дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період 2009-2010 р.р. не зупинено, тому починаючи з 01.01.2009 р. по 31.07.2010 р.,  відповідач повинен нарахувати та сплатити позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України                  «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.                                             В частині позовних вимог про зобов'язання відповідача надалі виплачувати позивачу щомісячну  соціальну державну допомогу до пенсії відповідно до вимог  ст. 6 Закону України                  «Про соціальний захист дітей війни», суд відмовляє  з огляду на те, що суд розглядає справу з приводу тих правовідносин, що сталися і не може прогнозувати дій відповідач на майбутнє крім того у суду немає законних підстав на майбутнє встановлювати обов'язки для  будь-яких осіб вчиняти ті чи інші дії у певній формі, обсягах та у спосіб.                                 Отже, з урахуванням сукупності викладених обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.                                                 Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 209, 213-215 ЦПК України, суд , -

                                           ВИРІШИВ:                                 Позов задовольнити частково. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.                                                         Визнати незаконною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області щодо не вчинення дій стосовно перерахунку та виплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 6 Закону України                    “Про соціальний захист дітей війни” та ч. 1 ст. 28 Закону України   “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в періоди з 09 липня 2007 року по   31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01січня по 31 грудня 2009 року та з 01 січня  по 31 липня 2010 року  включно.                                                 Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Апостолівському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплатити  ОСОБА_1 підвищення пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст. 6 Закону України          “Про соціальний захист дітей війни”, виходячи з розміру мінімальної пенсії по віку встановленої             ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням здійснених виплат, за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01січня по 31 грудня 2009 року та з 01 січня  по 31 липня 2010 року  включно.

    Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Апостолівський районний суд.                                             Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається до Апостолівського районного суду у продовж десяти днів після проголошення рішення.                             Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апостолівського районного суду у продовж двадцяти днів після подачі заяви  про апеляційне оскарження

                                Суддя :                                                                            А.П. Петренко