АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД  ВІННИЦЬКОЇ   ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

Справа  № 22ц – 4861/ 2010               Рішення постановлено під головуванням

Категорія 57                                                                            судді : Дернової В.В.

                                                                                         Доповідач : Сопрун В.В.

  06 вересня 2010року                                                                            м.Вінниця

          Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

    головуючого судді: Сопруна В.В..

    суддів:  Денишенко Т.О., Медяного В.М.,

    при секретарі:   Топольській В.О.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради Вінницької області, управління праці та соціального захисту населення у Замостянському районі м.Вінниці, третьої особи – ДП «Вінницька мехколона» ВАТ «Київсільелектро» про визнання дій неправомірними та стягнення коштів,-

          за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ладижинського міського  суду Вінницької області від 06 серпня 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А :

          В червні 2010 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду до управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради Вінницької області, управління праці та соціального захисту населення у Замостянському районі м.Вінниці, третьої особи – ДП «Вінницька мехколона» ВАТ «Київсільелектро» про визнання дій неправомірними та стягнення коштів, просив стягнути з відповідача невиплачену доплату до заробітної плати, передбачену ст.. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в сумі 18671 гривні та щомісячну грошову допомогу громадянам, які проживають на територіях радіоактивного  забруднення у зв’язку із обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачену ст..37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в сумі 5602,9 гривень, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що він зареєстрований, постійно проживає і працює у м.Ладижин, Тростянецького району, Вінницької області, яке віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.

     Рішенням Ладижинського міського  суду Вінницької області від 06 серпня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

     Не погоджуючись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 оскаржує його в апеляційному порядку, просить скасувати дане рішення та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог. Апелянт вважає постанову суду першої інстанції незаконною, необґрунтованою, прийнятою без дослідження всіх обставин справи, з грубим порушенням норм матеріального права ( а. с. 30-31).  

     Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення і заперечення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстан-ції, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

     Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути закон-ним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтве-рджуються, чи є інші фактичні дані ( пропущення строку позовної давності тощо ), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтверд-ження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

     Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного ( адміні-стративного ) судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтова-ним є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверд-жених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Умовами обгрунтованості є повне і всебічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих обставин, які суд вважає встановленими, відпо-відність висновків суду обставинам справи.      

      Відмовляючи в позові суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що відповідно до ст.37 Закону України  «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додатку №2 до нього визначений перелік населених пунктів зони посиленого радіоекологічного контролю, жителям яких з 1 квітня 1991 року виплачується щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного  господарства, в тому числі населених пунктів, які віднесені до переліку населених пунктів, жителям яких виплачується грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва за тісними територіально – виробничими та соціальними відносинами. Населений пунк – м. Ладижин у переліку відсутній.

      Відмовляючи в позові в частині виплат, передбачених ст.. 39  Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд першої інстанції виходив з того, що  ДП «Вінницька мехколона» ВАТ «Київсільелектро»  позивач не надавав роботодавцеві копію посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, а також не звертався до управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради Вінницької області, управління праці та соціального захисту населення у Замостянському районі м.Вінниці. Крім того вищевказане підприємство не перебуває у правовідносинах управлінням праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради Вінницької області.

        Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Судом першої інстанції відповідно до положень ст. 212 ЦПК України повно з’ясовано обставини справи, тому підстав для скасування чи зміни оскарженого рішення судова колегія не вбачає.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 необґрунтовані і висновків  суду першої інстанції не спростовують.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну   скаргу   ОСОБА_1 – відхилити.

Рішення Ладижинського міського  суду Вінницької області від 06 серпня 2010 року - залишити   без   змін.  

Ухвала   набирає   законної   сили   з  моменту  його  проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: підпис

    Судді: підпис

    З  оригіналом   вірно :