У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
14.09.10 Справа №6/228/09
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Хуторной В.М. судді Хуторной В.М. , Зубкова Т.П. , Колодій Н.А.
при секретарі Лолі Н.О.
В присутності представників: від відповідача –Желєзняк О.В., довіреність №19-05 від 19.05.2010 р.; від позивача –представник не з’явився;
Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи та апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мама Мьюзік»на рішення господарського суду Запорізької області від 15.07.2010 р. по справі № 6/228/09
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мама Мьюзік», м. Київ (скорочено ТОВ «Мама Мьюзік»);
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «РИФ», м. Запоріжжя (скорочено ТОВ «Компанія «РИФ»);
про стягнення суми та заборону вчиняти певні дії
ВСТАНОВИВ:
Розпорядженням виконуючого обов’язки голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2311 від 14.09.2010 р. справу № 6/228/09 передано на розгляд колегії судів у складі: Хуторной В.М. (головуючий, доповідач), Зубкова Т.П., Колодій Н.А.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 14.09.2010 р. колегією у складі: Хуторной В.М. (головуючий, доповідач), Зубкова Т.П., Колодій Н.А., справа прийнята до свого провадження.
Рішенням господарського суду Запорізької області (суддя Місюра Л.С.) від 15.07.2010 р. у справі 6/228/09 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що акт перевірки № 04/08 від 22.08.2008 р. державного інспектора з питань інтелектуальної власності проводилась з порушенням діючого законодавства, а тому він не має юридичної сили, та не може вважатися документом, який підтверджує факт порушень, з наступних підстав:
Про проведення планової перевірки відповідача не повідомлено.
Відповідно до п. 14 Положення про державного інспектора з питань інтелектуальної власності Державного департаменту інтелектуальної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 р. № 674 планова перевірка суб’єкта господарювання проводиться обов’язково у присутності керівника суб’єкта господарювання або особи, яка його заміщує.
Відповідно до п. 15 Положення про державного інспектора з питань інтелектуальної власності Державного департаменту інтелектуальної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 р. № 674 вказано, що планова перевірка проводиться в робочі дні з 9 до 18 години, а в акті зазначено, що фактично перевірка проводилась з 17-50 до 20-00 години.
Відповідно до ст. ст. 32, 33 Закону України «Про авторське право та суміжні права»використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, укладеного у письмовій формі. Проте, позивачем не доведено факт передачі йому виключних майнових прав на використання музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1»автором цього твору.
Не погоджуючись з судовим рішенням, представником ТОВ «Мама Мьюзік», до Запорізького апеляційного господарського суду подано апеляційну скаргу, в якій заявник вказує, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що згідно із ст. 104 ГПК України є підставою для його скасування, просить суд скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 15.07.2010 р. по справі № 6/228/09 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Посилається, зокрема, на те, що, відмовивши у задоволенні позовних вимог ТОВ «Мама Мьюзік», господарський суд позбавив позивача, як суб'єкта авторського права, права на захист належних йому виключних майнових авторських прав. Заявник не погоджується з висновком суду щодо неналежності наданих позивачем доказів публічного виконання спірного музичного твору. Також вказує, що в силу приписів ст. 6bis Бернської конференції про охорону літературних і художніх творів, ст. 17 ЦК України, ст. 34 Конституції України, ст. 9 Закону України «Про інформацію»факти, встановлені Державним департаментом інтелектуальної власності в особі Державних інспекторів з питань інтелектуальної власності є належними доказами у справі.
ТОВ «Компанія «РИФ», відповідач по справі, у відзиві на апеляційну скаргу вказує на законність та обґрунтованість судового рішення. Просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення. Заперечує факт виконання 22.08.2008 року у кафе «Наутилус»спірного музичного твору, та вважає, що матеріали надані позивачем по-перше, не доводять належність виключних авторських прав на використання музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1»ТОВ «Мама Мьюзік», тому відсутнє право, яке підлягає захисту; по-друге, проведення планової перевірки Державним інспектором з питань інтелектуальної власності суперечило приписам діючого законодавства, а саме: п. 14, 15 Положення про державного інспектора з питань інтелектуальної власності Державного департаменту інтелектуальної власності, затвердженого постановою КМ України від 17.05.2002р. № 674, а відтак акт складений 22.08.2008 року не має юридичної сили і не може вважатися документом, який підтверджує факт порушення зі сторони ТОВ «Компанія «РИФ».
В судовому засіданні представник відповідача підтримав вищенаведені доводи в заперечення апеляційної скарги.
Позивач своїм процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про дату час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.
Враховуючи обмеженість перегляду справи в апеляційному порядку визначеними законом процесуальними строками, достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги, відсутність перешкод у розгляді апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи та апеляційної скарги за відсутності представника позивача.
За клопотанням представника відповідача, судовий процес здійснювався без фіксації технічними засобами, в судовому засіданні 14.09.2010 р. оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови.
Відповідно до ст. 99 ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Згідно ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Сутність спору:
22.08.2008 року в ході проведення з боку Державного департаменту інтелектуальної власності перевірки діяльності ТОВ «Компанія «РИФ»було виявлено, що в проміжку часу між 17-50 год. до 20-40 год. ТОВ «Компанія «РИФ»в кафе «Наутилус»за адресою: м. Запоріжжя, пр-т Леніна, 184, здійснено використання музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1»у оригінальному виконанні гурту «Авіатор». За твердженням позивача, автор музики та слів музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1»- ОСОБА_1 за договорами від 19.05.2004 року передав виключні майнові права на використання твору ТОВ «Мама Мьюзік». Відповідач по справі за отриманням дозволу на використання даного твору до ТОВ «Мама Мьюзік»не звертався, чим порушив виключні майнові права ТОВ «Мама Мьюзік».
Позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Компанія «Риф»на користь позивача компенсації в розмірі 10500 грн. за публічне виконання музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1»без отримання дозволу; стягнення з ТОВ «Компанія «РИФ» на користь Державного бюджету України 1050 грн. штрафу (в розмірі 10 % від заявленої суми компенсації за публічне виконання музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1»без отримання дозволу); заборону відповідачу будь-якого використання музичних творів, виключні майнові права на які належать ТОВ «Мама Мьюзік», стали предметом судового розгляду у даній справі.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.07.2010 р. по справі № 6/228/09 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, з чим не погодився позивач та оскаржує його в апеляційному порядку.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Позивач вважає, що ТОВ «Компанія «РИФ»шляхом публічного виконання порушено виключні майнові авторські права ТОВ «Мама Мьюзік» на музичний твір «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Згідно ч. 1 ст. 424 ЦК України, майновими правами інтелектуальної власності є:
1) право на використання об'єкта права інтелектуальної власності;
2) виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності;
3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;
4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Відповідно до частин 2 та 3 статті 426 ЦК України, використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом. Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об'єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону.
Частиною 3 статті 33 Закону України «Про авторське право і суміжні права»від 23.12.1993 р. № 3792-XII визначено, що предметом договору про передачу прав на використання твору не можуть бути права, яких не було на момент укладання договору.
Позивач, звертаючись з вимогами про стягнення компенсації за порушення авторського права на музичний твір «ІНФОРМАЦІЯ_1», підкреслює, що йому належать виключні майнові авторські права на використання (в тому числі, і право на публічне виконання) музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1», на доказ чого ним надано суду Договори про передачу авторських прав від 19.05.2004 р., згідно з якими автор музики та слів музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1»ОСОБА_1 - передав свої виключні майнові права на використання твору «ІНФОРМАЦІЯ_1», в тому числі і право на публічне виконання (преамбула та пункти 1.1. Договорів) Товариству з обмеженою відповідальністю «Мама Мьюзік».
Дослідивши надані позивачем ксерокопії договорів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не надав належних доказів того, що автор музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1»передав йому виключні майнові авторські права на використання, в тому числі і право на публічне виконання, вказаного музичного твору. Позивачем не доведено, що вказана ним особа є автором музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1»; що саме цим автором укладено договори. Більш того, позивачем взагалі не доведено, що той музичний твір, який за твердженням позивача неправомірно виконувався в кафе, є тим самим твором, про який укладено надані позивачем договори (з них не можливо встановити, який саме текст та яку саме музику має музичний твір «ІНФОРМАЦІЯ_1», майнові авторські права на який є предметом цих угод). У преамбулі Договорів зазначено, що ОСОБА_1 є автором музики / віршів під робочими назвами, в тому числі, «ІНФОРМАЦІЯ_1», надалі іменованих Твори (додатки 1-5, які є невід’ємною частиною договору), проте, жодних додатків до Договорів до матеріалів справи позивачем не надано.
Колегія суддів також приймає до уваги, що, як і при розгляді справи судом першої інстанції, так і при апеляційному перегляді справи, позивачем на підтвердження наявності у нього виключних майнових прав на спірний музичний твір оригіналів договорів про передачу йому авторських прав від 19.05.2004 р. для огляду суду на надано.
З тих підстав, що у наданих позивачем до позовної заяви копіях договорів про передачу авторських прав відсутні положення про порядок розрахунків та реквізити автора, а на вимогу суду оригінали договорів позивачем для огляду не надані, господарський суд визнав недоведеним факт передачі позивачу виключних майнових прав від автора твору.
Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.
Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.
Матеріали справи свідчать, що сторони знаходилися у рівних умовах перед судом, мали достатню свободу в можливості подання доказів і доведенні їх переконливості.
Однак позивач, всупереч вимог ст. ст. 32-34, 48 ГПК України, не виконав вимоги суду та не надав місцевому господарському суду належних та допустимих доказів набуття позивачем виключних майнових авторських прав на музичних твір «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку, що позивачем не доведений перехід від авторів твору до нього виключних майнових авторських прав щодо: використання музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1»; надання дозволу використання об'єкта права інтелектуальної власності та права перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання.
Таких доказів не надано і апеляційній інстанції.
Щодо наданого позивачем в якості доказу факту публічного виконання в процесі здійснення господарської діяльності ТОВ «Компанія «Риф»музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1»– акту перевірки від 22.08.2008 р., колегія суддів оцінює вказаний доказ критично, вважає його неналежним та недостатнім для встановлення факту публічного виконання ТОВ «Компанія «Риф»музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1».
Так, діючим законодавством України встановлено засіб доказування факту порушення вимог законодавства про право інтелектуальної власності. Відповідно до Положення про державного інспектора з питань інтелектуальної власності, затвердженого Постановою КМУ від 17.05.2002 р. № 674 (надалі –Положення) функції контролю за дотриманням суб'єктами господарювання вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності у процесі використання об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема розповсюдження, ... примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм... (п. 1 Положення) покладені на державного інспектора з питань інтелектуальної власності.
Під час проведення позапланових перевірок державний інспектор перевіряє: дотримання суб’єктами господарювання вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності та наявність у них дозволів на використання у будь-якій формі об’єктів права інтелектуальної власності, зокрема у процесі виробництва, розповсюдження (у тому числі провадження оптової чи роздрібної торгівлі), зберігання та переміщення дисків і матриць, а також використання, експорту та імпорту обладнання і сировини для їх вироблення;…
Акт перевірки складається в день її закінчення і підписується державним інспектором та усіма особами, які брали участь у проведенні перевірки.
Акти перевірок та протоколи про адміністративне правопорушення реєструються державним інспектором в журналах обліку актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення. Сторінки журналів повинні бути пронумеровані, прошнуровані, а також скріплені печаткою Департаменту.
Отже, приведеним вище Положенням встановлено спосіб фіксації порушення –акт перевірки та протокол про адміністративне правопорушення, а також спосіб припинення порушення –складання протоколу з винесенням припису (розпорядження), (пункт 7 підпункт 6).
Як встановлено судом, і позивачем не заперечується, на підставі акта №04/08 від 28.08.2008 р. відносно відповідача адміністративний протокол про порушення авторського права позивача щодо неправомірного використання спірного твору («ІНФОРМАЦІЯ_1») не складався, до адміністративної відповідальності посадові особи відповідача не притягувались. Направлений відповідачу припис від 22.08.2008р. не є способом фіксації правопорушення. Відповідач проти факту здійснення з його боку публічного використання музичного твору, авторські права на який належать позивачу, заперечує.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками господарського суду щодо недоведеності позивачем вчинення публічного виконання спірного музичного твору саме відповідачем.
В акті перевірки зазначено, що в проміжку часу між 17.50 до 20.40 годин ТОВ «Компанія «Риф»в кафе «Наутилус»за адресою: м. Запоріжжя, пр-т Леніна, 184, здійснено використання музичного твору «ІНФОРМАЦІЯ_1»у оригінальному виконанні гурту «Авіатор»на літньому майданчику кафе у живому виконанні. В акті вказано, що публічне виконання творів здійснювалося за допомогою музичного центру LG та музичної апаратури музикантів, при цьому відсутні жодні посилання щодо належності музичної апаратури музикантів відповідачу, а також відомості про те, в яких відносинах з ТОВ «Компанія «Риф»знаходяться самі музиканти.
Також, за змістом вказаного акта, підставою для перевірки став план перевірок на 3 квартал 2008 р., наказ ДДІВ від 18.08.2008 р. № 165 та посвідчення від 18.08.2008 р. № 16-12/4903, що свідчить про проведення планової перевірки. Проте, про проведення цієї перевірки відповідача не було повідомлено.
Відповідно до пункту 14 Положення, планова перевірка суб’єкта господарювання проводиться обов’язково у присутності керівника суб’єкта господарювання або особи, яка його заміщує.
Фактично перевірка проводить за відсутністю керівника суб’єкта господарювання або особи, яка його заміщує. Акт перевірки. відповідачем або його представником не підписаний, доказів ознайомлення з ним керівника, або вручення, або фіксації відмови від вручення, не надано.
Присутній в момент складання акту перевірки старший адміністратор кафе «Наутілус»ОСОБА_2 не є керівником суб’єкта господарювання. Згідно з наданими державному інспектору письмовими поясненнями старшого адміністратора кафе ОСОБА_2, в обов’язки адміністратора кафе не входить контроль за роботою музикантів на літньому майданчику.
Таким чином, позивачем не доведено, що ОСОБА_2 є посадовою особою суб’єкта господарювання і до її обов’язків відноситься здійснення контролю за використанням музичних творів. Від підпису акту старший адміністратор кафе «Наутілус»ОСОБА_2 відмовилась, про міститься відмітка в самому акті.
Крім того, пунктом 15 Положення передбачено, що планова перевірка проводиться в робочі дні з 9 до 18 години, але фактично перевірка проводилась з 17 год. 50 хв. до 20 год. 40 хв., що також свідчить про здійснення перевірки з порушенням діючого законодавства.
Частиною першою статті 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Статтею 36 того ж кодексу визначено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Наданий позивачем акт від 22.08.2008 р. відповідно до приписів статей 32, 36 ГПК України хоча й підпадає під визначення письмового доказу, але з урахуванням неповноти його змісту, не доводить факт неправомірного використання відповідачем музичних творів і не може бути підставою для задоволення заявленого позову.
Відповідно до статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Водночас, підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Можливість звернення до суду за захистом своїх порушених прав або охоронюваних законом інтересів пов’язується, згідно приписів як процесуального, так і матеріального законів, з порушенням, оспорюванням або невизнанням цих прав іншими особами.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про недоведеність порушення відповідачем авторського права позивача.
Оскільки стягнення компенсації за порушення авторських прав є видом відповідальності, саме позивач повинен довести факт порушення таких його прав відповідачем внаслідок неправомірного використання об’єкта авторського права.
Отже, оскільки підставою притягнення до відповідальності за порушення авторського права та стягнення компенсації є доведеність факту здійснення такого порушення відповідачем у справі, відсутність доказів вчинення особою (відповідачем) дій, які визнаються порушенням авторського права, виключає можливість задоволення позовних вимог про виплату компенсації.
Колегія суддів вважає за доцільне також зазначити про недоведеність заявленого позивачем розміру компенсації в сумі 10500 грн.
Згідно ст. 52 Закону України «Про авторське право та суміжні права», при визначені компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов’язаний у встановлених пунктом "г" цієї частини межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та/або наміри відповідача. При цьому, розмір компенсації визначається у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно - або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Важливим, на погляд колегії суддів, є наміри відповідача щодо отримання прибутку від використання спірного музичного твору.
Позивач не довів належним чином розмір заявленої компенсації в сумі 10500 грн., з урахування вимог Закону та обставин справи.
Недоведеність факту порушення відповідачем прав позивача шляхом публічного виконання музичного творів «ІНФОРМАЦІЯ_1»та відсутність підстав для стягнення за вказане порушення компенсації на користь позивача, виключає підстави для задоволення позовних вимог в частині заборони відповідачу будь-якого використання музичних творів, виключні майнові авторські права на які належать ТОВ «Мама Мьюзік», та в частині стягнення штрафу на користь Державного бюджету.
Оскільки доводи позивача, як заявника апеляційної скарги, не ґрунтуються на нормах права, не підтверджені відповідними доказами та спростовані дослідженими обставинами справи, апеляційна скарга залишається судом без задоволення.
Колегія суддів дійшла висновку про відповідність рішення господарського суду Запорізької області нормам чинного законодавства. Підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мама Мьюзік»залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 15.07.2010 року у справі № 6/228/09 - без змін.
Головуючий суддя Хуторной В.М.
судді Хуторной В.М.
Зубкова Т.П. Колодій Н.А.