ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" вересня 2010 р. Справа № 22/799-10
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Будішевської Л.О.
суддів: Веденяпіна О.А.
Іоннікової І.А.
при секретарі Соморовій В.А. ,
за участю представників сторін:
від позивачів:
Славутської районної державної адміністрації: не з`явився,
Управління агропромислового розвитку Славутської районної державної адміністрації: не з`явився,
від відповідача: не з'явився,
Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області: не з`явився,
від прокуратури: Сич Ю.М. (посвідчення №52)
розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна", с.Ставичани Славутського району Хмельницької області
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "07" червня 2010 р. у справі № 22/799-10 (суддя Заверуха С.В.)
за позовом Славутського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Славутської районної державної адміністрації, м. Славута Хмельницької області та Управління агропромислового розвитку Славутської районної державної адміністрації, м. Славута Хмельницької області
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна", с.Ставичани Славутського району Хмельницької області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів - Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області, м. Хмельницький
про стягнення 14300,00грн.
ВСТАНОВИВ:
Славутський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Славутської районної державної адміністрації, м. Славута Хмельницької області та Управління агропромислового розвитку Славутської районної державної адміністрації, м. Славута Хмельницької області звернувся до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна", с.Ставичани Славутського району Хмельницької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів - Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області, м. Хмельницький, про стягнення 14300,00грн.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 07.06.2010р. у справі №22/799-10 позов Славутського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Славутської районної державної адміністрації та Управління агропромислового розвитку Славутської районної державної адміністрації до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів - Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області про стягнення 14300,00грн. заборгованості задоволено:
- стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" на користь Управління агропромислового розвитку Славутської районної державної адміністрації 14300,00грн.;
- стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" в доход Державного бюджету України 143,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, зокрема:
- судом не взято до уваги, що кошти в сумі 14300,00грн., одержані СТОВ "Україна", виділені з резервного фонду сільськогосподарським підприємствам на безповоротній основі, як компенсація понесених втрат від стихії; ні розпорядженням КМУ №1010, ні прийнятими на його виконання розпорядженнями голови Хмельницької ОДА та голови Славутської РДА не передбачено умови повернення коштів, наданих як часткова компенсація втрат збитків від стихії, не передбачено і укладення будь-яких договорів на таке повернення до державного бюджету;
- як вважає скаржник, договір №6 від 27.10.2008р., який укладений після надання коштів СТОВ "Україна" з резервного фонду державного бюджету є недійсним і не може створювати наслідків.
В судовому засіданні прокурор заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представники Славутської районної державної адміністрації, Управління агропромислового розвитку Славутської районної державної адміністрації, відповідача та Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області в судове засідання не з'явились.
На адресу Житомирського апеляційного господарського суду від СТОВ "Україна" надійшло клопотання (вх. №02-01/5997 від 10.09.2010р.) про розгляд справи без участі його представника.
Зважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги сторони були повідомлений належним чином, колегія суддів вважає, що нез'явлення представників Славутської районної державної адміністрації, Управління агропромислового розвитку Славутської районної державної адміністрації, відповідача та Головного управління Державного казначейства України у Хмельницькій області в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального й процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що відсутні підстави для її задоволення з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.07.2008р. №1010-р "Про часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася у Волинській, Львівській, Рівненській та Хмельницькій областях" розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації "Про розподіл коштів, виділених Кабінетом міністрів України на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася в червні-липні 2008року на території Хмельницької області" від 12.08.2008р. №428/2008-р спрямовані кошти, виділені з резервного фонду державного бюджету райдержадміністраціям для часткової компенсації витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася на території Хмельницької області у червні-липні 2008р.
Розпорядженням Славутської районної державної адміністрації №700-р від 19.08.2008р. "Про визначення розпорядника по використанню коштів, виділених Кабміном на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася в червні-липні 2008року на території Славутського району" визначено розпорядником по використанню коштів із дотриманням встановлених вимог на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, відповідно до розподілу - управління агропромислового розвитку райдержадміністрації.
Згідно вказаних розпоряджень відповідачу виділено 14300,00тис.грн.
Платіжним дорученням від 17.09.2008р. №268 відповідач отримав кошти в розмірі 14300,00грн., що підтверджується банківською випискою від 18.09.2008р.
27.10.2008р. між управлінням агропромислового розвитку Славутської райдержадміністрації (надавач коштів) та СТОВ "Україна" (отримувач коштів) укладено договір №6 про надання та умови повернення коштів резервного фонду державного бюджету, згідно якого надавач коштів надає, а отримувач коштів отримує кошти виділені відповідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 липня 2008 року №1010-р "Про часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків від стихії, що сталася в Хмельницькій області для закупівлі паливо-мастильних матеріалів, насіння, садивного матеріалу, міндобрив, гербіцидів, пестицидів, протруйників" та розпорядження Хмельницької ОДА від 2 серпня 2008 №248/2008-р в сумі 14,3тис. грн. (чотирнадцять тисяч триста гривень). Отримувач коштів зобов'язаний використати отримані кошти на придбання матеріальних ресурсів згідно розпорядження Кабінету Міністрів України №1010-р від 26.07.2008р. та розпорядження Хмельницької обласної державної адміністрації від 12.08.2008р. №428/2008 р. Кошти надаються отримувачу через відділення державного казначейства у Славутському районі до "30"грудня 2008р. Надання коштів здійснюється при наявності документів, що підтверджують стихію та понесені внаслідок цього витрати (збитки), в межах відповідно прийнятого розподілу. Перерахування коштів здійснюється на поточний рахунок отримувачу коштів для закупівлі паливно-мастильних матеріалів за умови наявності звернень сільгосптоваровиробників. За порушення умов даного договору сторони несуть відповідальність згідно діючого законодавства України. Отримані кошти резервного фонду надаються для сільгосптоваровиробника на поворотній основі. Отримувач коштів зобов'язується повернути надані кошти повністю до "01" листопада 2009р. Отримувач коштів зобов'язаний використати кошти виключно за цільовим призначенням. В разі використання коштів на інші цілі ніж це визначено розпорядженні Хмельницької ОДА №428/2008р. від 12.08.2008р. або при встановлені незаконного отримання коштів, він зобов'язаний повернути кошти до резервного фонду в місячний термін після виявлення нецільового використання коштів. Даний договір складено в двох оригінальних примірниках по одному для кожної із сторін і має однакову юридичну силу. Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і є дійсним до моменту його остаточного виконання.
Договір укладений у відповідності до вимог чинного законодавства, підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.
Наведеним спростовуються доводи відповідача щодо недійсності вказаного договору.
Як свідчать матеріали справи, заборгованість відповідача перед позивачем (управлінням агропромислового розвитку Славутської райдержадміністрації) по поверненню позики не погашена і становить 14300,00грн.
Відповідно до ч.1 ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 509 ЦК України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договору позики.
Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно п.1,3 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ст.ст.525,526,527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Аналогічне положення містить ст.193 Господарського кодексу України.
Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтями 610, 611 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Факт передачі відповідачу грошових коштів в сумі 14300,00грн. підтверджено платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.
Умовами договору №6 від 27.10.2008р. (п.5.2) передбачено обов'язок відповідача (отримувача коштів) повернути надані кошти повністю до 01 листопада 2009р.
Однак, доказів повернення вказаних коштів позивачу відповідачем не надано ні суду першої, ні апеляційної інстанції.
За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що господарський суд Хмельницької області, проаналізувавши зібрані у справі докази та давши їм належну правову оцінку, правомірно стягнув зазначений борг з відповідача.
Доводи відповідача про те, що кошти в сумі 14300,00грн. надані на безповоротній основі, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки відповідно до п.11 ч.2 Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженого Постановою КМУ №415 від 29.03.2002р., кошти із резервного фонду бюджету суб'єктам господарської діяльності недержавної форми власності виділяються через головних розпорядників бюджетних коштів лише на умовах повернення. СТОВ "Україна" відповідно до його статутних документів не є підприємством державної форми власності.
Крім того, вказані доводи спростовуються самим змістом договору, де пунктом п. 5.2 сторони погодили умови та строк повернення коштів - до 01.11.2009р.
Отже, судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
За наведених обставин, рішення господарського суду Хмельницької області від 07.06.2010р. у справі №22/799-10 слід залишити без змін як таке, що відповідає вимогам матеріального та процесуального права і обставинам справи, а подану відповідачем апеляційну скаргу з вимогою його скасування – без задоволення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 07 червня 2010 року у справі №22/799-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Україна" - без задоволення.
2. Справу №22/799-10 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Будішевська Л.О.
судді:
Веденяпін О.А.
Іоннікова І. А.
Віддрук. 8прим.:
1 - до справи,
2,3 - позивачам,
4 - відповідачу,
5 - третій особі,
6,7 - прокурорам,
8 - в наряд