Справа № 1 – 156 / 2010

          В И Р О К

        І м е н е м    У к р а ї н и

20 липня 2010 року      Самбірський міськрайонний суд Львівської області

                                          у складі:  головуючого – судді Галина В.П.,

                                          при секретарі Бендик Т.М.,

                                          з участю прокурора Бойка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Самборі, Львівської області, кримінальну справу про обвинувачення  

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого трактористом у ТзОВ «АГРО Л В ЛІМІТЕД» у с. Забужжя, Кам»янко-Бузького району, вул. С.Стрільців, 43, не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого  ч. 1 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 21 січня 2008 року звернувся у Самбірський міськрайонний центр зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Законів України «Про зайнятість населення», "'Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", в якій вказав, що на час подання заяви він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує. У той же час, ОСОБА_1, 01 липня 2008 року уклав цивільно-правовий договір за №82 з ТЗоВ «АГРО ЛВ ЛІМІТЕД», згідно якого зобов'язувався від імені останнього та за його рахунок виконувати роботи, а саме керувати трактором, де надавав вказані послуги з 01.07.2008 року та отримував заробітну плату в сумі 1100 гривень. Відповідно до частини 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» здійснення даної діяльності не дає право на отримання статусу безробітного та одержання допомоги по безробіттю, оскільки відносить осіб, які займаються такою діяльністю до зайнятого населення.

Внаслідок вказаних дій, ОСОБА_1, шляхом обману та зловживання довірою в період з 1 липня 2008 року по 12 лютого 2009 року отримав допомогу по безробіттю з Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на загальну суму 2122 гривні 58 коп., а також отримав кошти за навчання в сумі 2730 гривні 44 коп., за період навчання з 29.08.2008 року по 16.01.2009 року - загальна сума витрат складає 4853 грн. 02 коп.

Допитаний судом підсудний свою винність у інкримінованому йому злочині визнав повністю.

Його винність стверджується  слідуючими доказами:

Показаннями підсудного ОСОБА_1 про те, що у 2007 році він працював на ПП «Західбудсервіс» на посаді різноробочого, після чого за згодою двох сторін звільнився з даного підприємства, та вирішив стати на облік в Самбірський міськрайонний центр зайнятості,  щоб  отримувати  допомогу  по безробіттю,  оскільки  роботи  яка  йому

підходила не було. 21.01.2008 року він звернувся в Самбірський МРЦЗ з тим, що шукає роботу, написав заяву про вирішення питання його працевлаштування та надання статус безробітного з виплатою допомоги. Йому було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги. Він отримував допомогу в сумі від 140 до 200 гривень щомісячно. На початку місяця та вкінці він ходив на відвідування до центру зайнятості де йому роз'яснювали законодавство, а також він ставив в журналі свій підпис, що на місці, ніде не поїхав, та ніде не працює, також він два рази тобто два місяці був на семінарі. Коли він стояв на обліку в центрі зайнятості він звернувся на підприємство ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» яке знаходиться в с.Забужжя, Кам'янко - Бузький район, з тим, щоб його прийняли на роботу на посаду тракториста. Підприємство займалося вирощуванням сільськогосподарських культур. Його прийняли на роботу і він працював там приблизно три тижні, йому заплатили заробітну плату в сумі 1.100 гривень. Пізніше йому сказали щоб він здав на категорію «Б», тому що його категорія не відповідає техніці на якій він працює. Після чого він звільнився з вказаної роботи.

А також іншими матеріалами справи, які зібрані на досудовому слідстві та не досліджувались в судовому засіданні у порядку, передбаченому ст. 299 КПК України.

Органами досудового слідства дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст.190 КК України, оскільки він вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство).

Призначаючи підсудному покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину.

Суд також враховує особу винного і обставини, які пом’якшують покарання підсудному та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, а саме те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро покаявся у вчиненому злочині, активно сприяв його розкриттю, позитивно характеризується по місцю проживання та має на утриманні четверо неповнолітніх дітей.

Враховуючи  вищенаведене,  суд  приходить  до  висновку,  що підсудному ОСОБА_1 слід призначити покарання у виді штрафу.

Керуючись ст. ст.323, 324 КПК України, суд,  

з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 510 (п’ятсот десять) гривень.

Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_1 – підписку про невиїзд, до набрання вироком законної сили, - залишити без змін.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з моменту його оголошення.

Суддя               підпис

Згідно з оригіналом

            Суддя                                                                                             В.П.Галин