Справа 2-1023/2010 р.

РІШЕННЯ

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ     КОПІЯ

07  вересня 2010 року                             Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області, в складі:

головуючого судді                                 Реви О.І.

при секретарі                                          Хоменко Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяславі-Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Переяслав-Хмельницької міської ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинення дій  , —

ВСТАНОВИВ :

Позивач просить визнати відмову відповідача у виплаті одноразової компенсації як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, який став інвалідом ІІ групи в розмірі 45-ти мінімальних заробітних плат, проведенні перерахунку та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ІІ категорії, інваліду ІІІ групи; як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інваліду ІІ групи за 2007-2009 роки відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірною та зобов’язати відповідача провести розрахунок та виплату одноразової компенсації в розмірі 45-ти мінімальних заробітних плат в розмірі 39960 грн. 00 коп., щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік в розмірі 1900 грн. 00 коп.; за 2008 рік в розмірі 2455 грн. 00 коп. та за 2010 рік в розмірі 2905 грн. 00 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач мав виплачувати йому, як  учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ІІ-ої, а в подальшому І-ої категорії, інваліду ІІІ-ої, а в подальшому ІІ-ої групи відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» одноразову компенсацію як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, який став інвалідом ІІ групи в розмірі 45-ти мінімальних заробітних плат та щорічну грошову допомогу на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.

В порушення зазначеного закону відповідач виплачував вибірково позивачу  допомогу на оздоровлення за 2007 р. в сумі 100,00 грн. 22.02.07 р. (ІІ-га категорія), за 2008 р. в сумі 100,00 грн. 13.03.08 р. (ІІ-га категорія), за 2009 р. 90,00 грн. 21.01.10 р. (ІІ-га категорія).

Виплата одноразової компенсації як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, який став інвалідом ІІ групи в розмірі 45-ти мінімальних заробітних плат проведена не була. Даний факт відповідачем не спростований.

Позивач позовні вимоги підтримав повністю і просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, проте у письмовому запереченні позов не визнав, посилаючись на те, що виплата зазначених допомог проводилася відповідно до постанов Уряду України та в межах кошторисів відповідно до Законів України  «Про Державний бюджет ...» ( на відповідний рік).

З досліджених матеріалів справи судом встановлено, що позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи. До 24.06.09 р. він мав статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ІІ-ої категорії, інвалідом ІІІ групи до 04.06.10 р., з цього часу йому встановлено ІІ-гу групу інвалідності, віднесено до І категорії учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Позивач має право на  пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується  відповідними копіями посвідчення та довідок, які знаходиться в матеріалах справи.

Дані правовідносини регулюються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(закон 796-ХП від 28.02.1991 р., Законами «Про Державний бюджет на 2007 … 2010 рік» , якими встановлювався розмір  мінімальної заробітної плати.

    Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідам ІІ-ої групи виплачується одноразова компенсація як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, який став інвалідом ІІ групи в розмірі 45-ти мінімальних заробітних плат та щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. Норма про виплату щорічної допомоги учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ІІ-ої категорії має аналогічний зміст  в частині виплати щорічної допомоги. Як компенсація так і щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органом соціального захисту населення. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

    Відповідно до п.3 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 року № 936,  призначення громадянам компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг здійснюється за єдиною заявою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1146 «Про вдосконалення механізму надання соціальної допомоги»;  у разі, коли вперше встановлено відповідний статус постраждалої особи і видано відповідне посвідчення, виплата проводиться з дня подання громадянином заяви, але не раніше ніж з дня видачі йому посвідчення відповідного зразка.

    Відповідно до п.6 ч.1 ст. 92 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст. 75 Конституції встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім – своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

Законом України № 321 від 05.10.2006 р. внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема доповнено його ст. 71, згідно з якою дія положень цього закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до нього.

    Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано неконституційними положення Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» , якими призупинена дія  положень ряду законів, в тому числі й ст. 48  Закону  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .

З матеріалів справи встановлено наступне.

Позивачу ОСОБА_1 відповідач виплатив допомогу на оздоровлення за 2007 р. в сумі 100,00 грн. 22.02.07 р., за 2008 р. в сумі 100,00 грн. 13.03.08 р., за 2009 р. 90,00 грн. 21.01.10 р.

Виплата одноразової компенсації як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, який став інвалідом ІІ групи в розмірі 45-ти мінімальних заробітних плат проведена не була. Даний факт відповідачем не спростований.

З матеріалів справи встановлено, що позивачу було нарахована та виплачена державна допомога не у відповідності до вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХП від 28.02.1991 р. За нормами цього закону відповідач мав нарахувати та виплатити позивачу державну допомогу на оздоровлення виходячи із такої формули, як добуток розміру мінімальної заробітної плати станом на 01 січня відповідного року і кратності виплати.

Таким чином, розмір належних позивачеві сум складає:

рік з/п кратність виплата сума

2007 400 5 100 1900

2008 515 5 100 2475

2009 605 5 90 2935

Всього належить до виплати: 7310

    Окрім того, позовна вимога позивача про виплату йому одноразової компенсації як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, який став інвалідом ІІ групи в розмірі 45-ти мінімальних заробітних також підлягає задоволенню, проте частково, виходячи з наступного.

    Позивачем помилково застосовано величину розміру мінімальної заробітної плати за 2010 рік у розмірі 888 грн., оскільки розмір мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2010 року встановлено у розмірі 869 грн. 00 коп. Таким чином, він має право на отримання, а відповідач зобов’язаний нарахувати та виплатити йому суму в розмірі 39 105,00 грн. (45х869).

Судові витрати слід стягнути із відповідача.

        На підставі  ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», керуючись ч.2 ст. 11, ст.ст. 10,60,88, 212-215, 226 ЦПК України,  суд,—

ВИРІШИВ:

     Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Переяслав-Хмельницької міської ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинення дій задовольнити частково.

    Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Переяслав-Хмельницької міської ради відносно невиплати одноразової компенсації як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, який став інвалідом ІІ групи в розмірі 45-ти мінімальних заробітних плат; нарахування та здійснення перерахування раніше призначеної в заниженому розмірі щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2009 роки як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 1, інваліду ІІ групи та категорія ІІ, інвалід ІІІ групи.

    Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Переяслав-Хмельницької міської ради здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 одноразову компенсацію як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, який став інвалідом ІІ групи в розмірі 45-ти мінімальних заробітних плат, що становить 39 105,00 грн.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Переяслав-Хмельницької міської ради здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2007-2009 роки у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, що встановлені станом на 1 січня відповідного року, за мінусом виплачених сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2007, 2008 та 2009 роки у розмірі 7310 грн. 00 коп. на підставі ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХП від 28.02.1991 р.

Стягнути із Управління праці та соціального захисту населення Переяслав-Хмельницької міської ради на користь ОСОБА_1 37 грн. 00 коп. судових витрат.

      В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути із Управління праці та соціального захисту населення Переяслав-Хмельницької міської ради на користь держави 08 грн. 50 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Київської області через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

    Головуючий  (підпис)