Справа 2-691  2010 р.

РІШЕННЯ

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ     КОПІЯ

(заочне)

15  липня 2010 року                                          Переяслав-Хмельницький міськрайонний  суд Київської області, в складі:

головуючого судді           Реви О.І.

при секретарі                     Хоменко Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяславі-Хмельницькому справу за  позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Переяслав-Хмельницької міської ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинення дій, —

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить визнати неправомірними дії відповідача відносно нарахування та виплати їй щорічної допомоги на оздоровлення, як особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХП від 28.02.1991 р. щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат за 2007-2009 роки; зобов’язати відповідача призначити їй відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХП щорічну допомогу на оздоровлення та стягнути понесені нею судові витрати в розмірі 120 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач мав виплачувати їй, як  постраждалій від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду 2 групи, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічну грошову допомогу на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.

В порушення зазначених законів відповідач виплачував позивачу допомогу на оздоровлення за 2007 – 2009 роки по 120 грн. 00 коп.

В судовому засіданні позивач позов підтримала повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час, місце та день слухання справи повідомлений належним чином. Судом було ухвалено проводити заочний розгляд справи.

З досліджених матеріалів справи судом встановлено, що позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалідом ІІ групи і має право на  пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується  відповідною копією посвідчення, яка знаходиться в матеріалах справи.

Дані правовідносини регулюються  законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХП від 28.02.1991 р., «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-1У від 09.07.2003 р., Законами «Про Державний бюджет на ….(відповідний рік)»,  якими встановлювався розмір  мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму.

    Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - категорії 1, інвалідам 2 групи  виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.

Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органом соціального захисту населення. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

    Відповідно до п.3 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 року № 936, призначення громадянам компенсацій, допомоги певних видів та надання пільг здійснюється за єдиною заявою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1146 «Про вдосконалення механізму надання соціальної допомоги»;  у разі, коли вперше встановлено відповідний статус постраждалої особи і видано відповідне посвідчення, виплата проводиться з дня подання громадянином заяви, але не раніше ніж з дня видачі йому посвідчення відповідного зразка.

    Відповідно до  п.6 ч.1 ст. 92 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст. 75 Конституції встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім – своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

Законом України № 321 від 05.10.2006 р. внесено зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема доповнено його  ст. 71, згідно з якою дія положень цього закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до нього.

    З матеріалів справи встановлено, що позивачу було нарахована та виплачена державна допомога не у відповідності до вимог ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХП від 28.02.1991 р. За нормами цього закону відповідач мав нарахувати та виплатити позивачу державну допомогу на оздоровлення виходячи із такої формули, як добуток розміру мінімальної заробітної плати станом на 01 січня відповідного року і кратності виплати.

Позивач просить зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити державну допомогу за 2007-2009 роки. Відповідач має нарахувати та виплатити позивачу державну допомогу відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХП від 28.02.1991 р. за 2007-2009 роки за такою формулою: добуток розміру мінімальної заробітної плати станом на 01 січня відповідного року і кратності виплати за мінусом виплаченої суми, якщо така виплачувалася на день постановлення рішення.

Судові витрати слід стягнути із відповідача.  

        На підставі  ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», керуючись ч.2 ст. 11, ст.ст. 10,60,88, 212-215, 226 ЦПК України,  суд,—

ВИРІШИВ:

     Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Переяслав-Хмельницької міської ради про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинення дій задовольнити частково.

    Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Переяслав-Хмельницької міської ради відносно нарахування та здійснення перерахування раніше призначеної в заниженому розмірі щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 — 2009 роки ОСОБА_1, як особі, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 1.

    Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Переяслав-Хмельницької міської ради здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 , 2008 та 2009 роки у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, що встановлені станом на 1 січня відповідного року, за мінусом виплачених сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2007, 2008 та 2009 роки, на підставі ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХП від 28.02.1991 р.

Стягнути із Управління праці та соціального захисту населення Переяслав-Хмельницької міської ради на користь ОСОБА_1 120 грн. 00 коп. судових витрат.

      В задоволенні решти вимог відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд.

    Головуючий  (підпис)