Справа № 2-670

2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м    У к р а ї н и

(ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА РІШЕННЯ)

м. Вугледар                                                                              14 вересня 2010 року

Вугледарський міський суд Донецької області в складі: головуючого – судді Гайдара А.В., при секретарі Радаєвій Н.Г. ,  за участю представника позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_3 до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Південнодонбаська № 3»  про відшкодування моральної шкоди завданої пошкодженням здоров’я на виробництві, -

                                              в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Південнодонбаська № 3» на користь ОСОБА_3, одноразово 25 000 (двадцять п’ять тисяч) гривень в порядку відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я при виконанні трудових обов’язків.

      Стягнути з Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” в особі Відокремленого підрозділу  “Шахта Південнодонбаська № 3” на користь держави судовий збір у вигляді державного мита в сумі 8 (вісім) гривень 50 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді в сумі 15(п’ятнадцять)гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення буде виготовлений 16 вересня 2010 року.

Суддя Вугледарського

міського суду                                                       А.В. Гайдар

Справа № 2-670

2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м    У к р а ї н и

м. Вугледар                                                                              14 вересня 2010 року

Вугледарський міський суд Донецької області в складі: головуючого – судді Гайдара А.В., при секретарі Радаєвій Н.Г. ,  за участю представника позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_3 до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Південнодонбаська № 3»  про відшкодування моральної шкоди завданої пошкодженням здоров’я на виробництві, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідача про відшкодування моральної шкоди, в наслідок  пошкодження здоров’я при виконанні трудових обов’язків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 04.04.1983 року по 17.01.2000 року позивач працював на підприємстві вугільної промисловості, а саме ДП “Донецька вугільна енергетична компанія” ВП «Шахта Південнодонбаська №3» з повним робочим днем у шахті .

24.07.1999 року працюючи прохідником, під час кріплення забою відбулось раптове обрушення крівлі. У акті розслідування нещасного випадку № 56 від 15.07.1999 року, комісія по розслідуванню нещасного випадку прийшла до висновку, що настала у нього травма внаслідок порушення інструкції з охорони праці прохідника та знаходження в небезпечній зоні при складних горно-геологічних умовах. В результаті нещасного випадку позивач отримав травму хребта, переломи ребер, грудної клітини. У 1999 році рішенням Медико-соціальної експертної комісії, позивачу було первинно встановлена втрата професійної працездатності на 70%. 19.11.2003 року він повторно пройшов медичне освідчення, висновком якого йому була встановлена стійка втрата працездатності у 70% та 3 група інвалідності, безстроково. Позивач просить суд стягнути з  Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі ВП «Шахта Південнодонбаська №3» моральну шкоду у сумі 30 000 грн.    

Позивач в судове засідання не з’явився, надав до суду письмову заяву с проханням розглянути справу без його участі, доручивши представляти інтереси в суді представнику ОСОБА_2

      В судовому засіданні  представник позивача ОСОБА_2, діюча на підставі угоди, підтвердила позовні вимоги та їх обґрунтування.

Представник відповідача Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі ВП «Шахта Південнодонбаська №3» в судове засідання не з ’ явився,  надав письмову заяву, в якій просив суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги не визнав повністю та вважав, що позивачем не надані докази спричинення йому моральної шкоди, а також позивачем пропущений строк позовної давності.    

Суд, з’ясувавши думку представника позивача, дослідивши докази, надані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень, вважає, що позов  підлягає  частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні відповідними документами встановлено, що позивач з 04.04.1983 року по 17.01.2000 року працював на підприємстві вугільної промисловості, а саме ДП “Донецька вугільна енергетична компанія” ВП «Шахта Південнодонбаська №3» з повним робочим днем у шахті .  (а.с. 6-9)

При виконанні трудових обов’язків позивач 24.07.1999 року отримав травму хребта, переломи ребер, яка встановлена йому в акті розслідування нещасного випадку № 56 від 25.07.1999 року. У 1999 році рішенням Медико-соціальної експертної комісії, позивачу було первинно встановлена втрата професійної працездатності на 70%. 19.11.2003 року він повторно пройшов медичне освідчення, висновком якого йому була встановлена стійка втрата працездатності у 70% та 3 група інвалідності, безстроково. (а.с. 9,10)

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної  шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

Згідно з роз'ясненнями, даними в п. 13 постанови Пленуму  Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року), відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про охорону праці»  відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Однак, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України згідно з п. 22 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» не відповідає за завдану моральну шкоду, оскільки зупинено дію абз.4 ст. 1 підпункту «є» пункту І частини першої ст. 21, частини З статті 28, частини 3 ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які потягли втрату працездатності» у частині відшкодування моральної шкоди застрахованим особам і членам їхніх сімей.

Крім того, із Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» виключена ч. 3 ст. 34 відповідно до положень Закону України від 23 лютого 2007 року «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»,.

В судовому засіданні встановлено, що внаслідок виробничої травми пошкоджено здоров’я позивача, чим завдано моральну шкоду, яка обумовлена моральними та фізичними стражданнями з приводу пошкодження здоров’я, погіршення життєвих умов, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Викладене є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди відповідачами у відповідності зі ст. 237-1 КЗпП України .

Згідно з п.4.1 Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. №1-9 рп/2004 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров’я тощо.

У випадку втрати потерпілим працездатності він зазнає значно більше моральної шкоди, ніж яка заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі Відособленого підрозділу «Шахта «Південно донбаська № 3» 30   000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди суд не находить можливим, оскільки така сума є завищеною та не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача, ступеню втрати ним професійної працездатності.

Тому суд, враховуючи вимоги розумності, справедливості і домірності завданої моральної шкоди,  з огляду на важкі безстрокові наслідки професійного захворювання, постійний характер негативних наслідків, обмеження життєдіяльності, порушення та зміну звичайного укладу життя і особистих зв’язків, вважає за можливе та необхідне стягнути з відповідача Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі Відособленого підрозділу «Шахта «Південнодонбаська № 3» на користь позивача 25 000   грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, що буде еквівалентним завданим моральним стражданням.

Також суд не може прийняти до уваги заперечення представника відповідача Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі Відособленого підрозділу «Шахта «Південно донбаська № 3» про пропуск строку позивачем для звернення до суду, суд вважає це твердження необґрунтованим з наступних підстав.

Згідно ст.268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю. Тому суд вважає, що позивачем не пропущений строк для звернення до суду.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України,  не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення, зокрема  у справах про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи.

У відповідності з ч.3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача (відповідачів) в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі вищезазначеної норми ЦПК України з відповідача Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі Відособленого підрозділу «Шахта «Південно донбаська № 3» на користь держави необхідно стягнути державне мито у розмірі 2 грн. 80 коп. та витрати з інформаційно – технічного забезпечення розгляду цивільної справи    у розмірі 5 грн.

На підставі викладеного, у відповідності до ст.ст. 1167, 268, 1202 ЦК України та ст. ст. 153, 173,  237-1 КЗпП України, ст. 9 Закону України «Про охорону праці», постанови Пленуму  Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року, ст. 34 Закону “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, Рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 р. №1-9 рп/2004, керуючись  п. 22 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито», ст. 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів», керуючись ст. ст. 3, 8, 10, 15, 60, 79, 81, 88, 212 – 215  Цивільно-процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Південнодонбаська № 3» на користь ОСОБА_3, одноразово 25 000 (двадцять п’ять тисяч) гривень в порядку відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я при виконанні трудових обов’язків.

        Стягнути з Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” в особі Відокремленого підрозділу  “Шахта Південнодонбаська № 3” на користь держави судовий збір у вигляді державного мита в сумі 8 (вісім) гривень 50 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді в сумі 15(п’ятнадцять)гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Вугледарського

міського суду                                                       А.В. Гайдар