Справа №2-188/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

 

10 квітня 2007 року                                       Деснянський районний суд м. Чернігова

у складі судді Бечко Є.М.

при секретарях Очерет О.В., Широян В.В.

за участю прокурора Веремієнка В.В.,

представника позивачів ОСОБА_8.,

сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2до ОСОБА_3про виселення та за позовом заступника прокурора Чернігівської області в інтересах ОСОБА_3до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, приватного підприємства (далі -ПП) "Міська агенція нерухомості" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу,

встановив:

 

У червні 2000 року ОСОБА_2., ОСОБА_1. звернулися в суд із позовом до ОСОБА_3. про виселення, посилаючись на те, що 8 червня 2000 року вони уклали з ОСОБА_3. договір купівлі - продажу квартири № АДРЕСА_1, в цей же день ОСОБА_3. придбав собі квартиру АДРЕСА_2, проте відповідач відмовляється звільняти квартиру № АДРЕСА_1, мотивуючи це тим, що під час укладення угоди він був у хворобливому стані, а тому не міг розуміти значення своїх дій.

У липні 2000 року ОСОБА_3. звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 ОСОБА_5. про визнання недійсними: договору купівлі -продажу квартири № АДРЕСА_1, укладеного між ним та ОСОБА_1., та договору купівлі-продажу квартири № АДРЕСА_2, укладеного між ним і ОСОБА_5. При цьому посилався на те, що хворіє на епілепсію, чим скористалася його співмешканка, ОСОБА_7., та працівники 1111 "Міська агенція нерухомості", а саме змусили його поїхати до нотаріуса, де за відсутності його волі він оформив угоди продажу та придбання вказаних квартир.

 

 

2

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 4 жовтня 2000 року позов ОСОБА_2., ОСОБА_1. задоволено. У задоволенні позову ОСОБА_3. відмовлено.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 6 березня 2003 року рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 4 жовтня 2000 року у зв'язку з нововиявленими обставинами скасовано.

У грудні 2003 року заступник прокурора Чернігівської області, вступивши в справу в інтересах ОСОБА_3. та уточнивши позовні вимоги, просив визнати недійсними договір купівлі - продажу квартири № АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3. та ОСОБА_2. і ОСОБА_1., і договір купівлі -продажу квартири № АДРЕСА_2, укладений між ОСОБА_3. та ОСОБА_5., на підставі ст. 52 ЦК України; визнати недійсним договір купівлі - продажу квартири № АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_4., на підставі ст. 57 ЦК України; просив повернути ОСОБА_3 в особі його опікуна ОСОБА_9. квартиру № АДРЕСА_1, а також просив передати квартиру № АДРЕСА_2 ПП "Міська агенція нерухомості"; зобов'язати ІШ "Міська агенція нерухомості" придбати ОСОБА_4. рівноцінну квартиру, посилаючись на те, що під час укладення договору купівлі - продажу квартири № АДРЕСА_1 між ОСОБА_3. та ОСОБА_1. інтереси ОСОБА_3. на підставі договору про послуги від 26 травня 2000 року представляло ПП "Міська агенція нерухомості", яке не вжило необхідних заходів для з'ясування обставин щодо дієздатності ОСОБА_3.

Під час укладення договору купівлі - продажу квартири № АДРЕСА_2 між ОСОБА_3. та ОСОБА_5. інтереси ОСОБА_3. представляла його співмешканка -ОСОБА_7., яка й розпорядилася отриманими від продажу коштами.

Крім того, ОСОБА_1. та ОСОБА_2., знаючи, що вказана квартира є предметом судового спору, продали її ОСОБА_4., тому договір купівлі -продажу квартири № АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_4. на підставі ст. 57 ЦК України підлягає визнанню недійсним.

В судовому засіданні ОСОБА_1., ОСОБА_2. підтримали свій позов, позов прокурора не визнали. Представник позивачів просив позов залишити без розгляду, мотивуючи, що ОСОБА_3. у квартирі не проживає.

Прокурор, представник ОСОБА_3. - ОСОБА_9. проти позову ОСОБА_1ОСОБА_2. заперечували, свій позов підтримали.

ОСОБА_4, ОСОБА_5., представник ПП"Міська агенція нерухомості" проти позову ОСОБА_1ОСОБА_2. не заперечували, позов прокурора не визнали, мотивуючи тим, що вони не мали ніяких сумнівів у дієздатності ОСОБА_3.

 

3

Відповідач ОСОБА_7. в судове засідання не з'явилась, про розгляд справи сповіщена належно, провідкладення розгляду справи не зверталась, причин неявки не повідомила.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідачки ОСОБА_7., сповіщеної належним чином.

Заслухавши пояснення прокурора, сторін, представників сторін, дослідивши матеріали, зібрані по справі, ухвалу Верховного Суду України від 29.06.2006 року, оглянувши матеріали цивільних справ №№ 2-3593/00, 2-1401/01, 2-1322/02 про визнання недієздатним ОСОБА_3., кримінальної справи № 75/13 З 6-М, суд доходить наступних висновків:

в судовому засіданні встановлено, що 08.06.2000 року між ОСОБА_3та ОСОБА_2і ОСОБА_1був укладений договір купівлі-продажу квартири № АДРЕСА_1, в цей же день ОСОБА_3. придбав собі квартиру № АДРЕСА_2у ОСОБА_5.

25.02.2003 року між ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_4. був укладений договір купівлі - продажу квартири № АДРЕСА_1.

Рішенням Деснянського райсуду м. Чернігова від 20.11,2002 року ОСОБА_3. визнано недієздатним в період квітня-червня 2000 року.

ОСОБА_3. у квартирі № ОСОБА_1не проживає, в даній квартирі зареєстрований і проживає  ОСОБА_4

За вказаної обставини у задоволенні позову ОСОБА_1ОСОБА_2. про виселення ОСОБА_3. належить відмовити.

За вказаних обставин належить визнати недійсними договір купівлі -продажу квартири № АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3. та ОСОБА_2. і ОСОБА_1., і договір купівлі -продажу квартири № АДРЕСА_2, укладений між ОСОБА_3. та ОСОБА_5., визнати недійсним договір купівлі - продажу квартири № АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_4., на підставі ст. 52 ЦК України 1963 року, що діяв у той період, як угоди вчиненої недієздатною особою, та угоди вчиненої в результаті недійсної угоди, оскільки недійсною угода визнається з моменту її вчинення.

Вимога прокурора про визнання недійсною договору купівлі - продажу квартири № АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_4., на підставі ст. 57 ЦК УРСР, як укладеного внаслідок обману, задоволенню не підлягає, оскільки суду не надано доказів того, що ОСОБА_1. та ОСОБА_2. на час укладання договору знали про визнання  ОСОБА_3. недієздатним.

Відповідно до ст.ст. 52, 51 ЦК УРСР, кожна зі сторін зобов'язана повернути іншій стороні все отримане нею за угодою. Пунктом 12 постанови

 

4

Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" роз'яснено, що, вирішуючи питання про грошове стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають виходити з того, що вартість спірного майна визначається погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути лродано в даному населеному пункті чи місцевості.

Згідно довідки агенції нерухомості "Капітал" від 15.12.2006 року, з якою погодились сторони та прокурор, вартість квартири № АДРЕСА_1 становить 177 760 грн., що еквівалентно 35 200 долларів США, вартість квартири № АДРЕСА_2 становить 101000 грн., що еквівалентно 20000 дол. США.

Відповідно до положень ст. 145 ЦК УРСР якщо майно на відплатній основі придбано у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач) то власник вправі витребувати це майно від набувача лише у деяких випадках, зокрема коли майно вибуло з їх володіння поза їх волею.

Пороки волі, породжені нездатністю ОСОБА_3. усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, його недієздатністю у період вчинення ним оспорюваних договорів, дають суду підстави вважати укладення цих договорів поза його справжньою волею, що тягне право ОСОБА_3. витребувати і обов'язок відповідачів, зокрема ОСОБА_4., повернути придбану ним квартиру ОСОБА_3

Відповідно до вимог ст. 226 ЦК України дієздатна сторона зобов'язана повернути майно опікунові недієздатного, та обов'язок опікуна недієздатного повернути одержане недієздатним, що також передбачено положеннями ст. ст. 41, 72 ЦК України.

За вказаних обставин належить визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири № АДРЕСА_1, укладений 08.06.2000 року між ОСОБА_3та ОСОБА_2і ОСОБА_1, визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири № АДРЕСА_1, укладений 25.02.2003 року між ОСОБА_2і ОСОБА_1та ОСОБА_4, визнати право власності на квартиру № АДРЕСА_1 за ОСОБА_3, стягнути з ОСОБА_3у особі його опікуна ОСОБА_9на користь ОСОБА_4 у відшкодування вартості квартири 177 760 грн., що еквівалентно 35 200 долларів СІЛА, визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири № АДРЕСА_2, укладений 08.06.2000 року між ОСОБА_5та ОСОБА_3, визнати право власності на квартиру № АДРЕСА_2за ОСОБА_5, стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3, у особі. його

 

5

опікуна ОСОБА_9, у відшкодування вартості квартири 101000 грн., що еквівалентно 20 000 долларів США.

Вимоги заступника прокурора про передачу квартири № АДРЕСА_2приватному підприємству "Міська агенція нерухомості" та зобов'язання останнього придбати рівноцінну квартиру для ОСОБА_4. в даному випадку не грунтуються на законі і обставинами справи не вмотивовані, оскільки ПП "Міська агенція нерухомості" не було стороною в договорі, не вчинило незаконних дій по відношенню до сторін за договором та не зобов'язане придбати квартиру значно більшу по вартості, в зв'язку з чим задоволенню не підлягають.

З відповідачів ОСОБА_1ОСОБА_2. ОСОБА_4., ОСОБА_5. також належить стягнути судові витрати пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 209, 212, 213 ЦПК України, ст. ст. 41, 72, 215, 216, 226 ЦК України, ст.ст. 52, 57, 145 ЦК України 1963 року, суд -

 

вирішив:

 

В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2до ОСОБА_3про виселення -відмовити.

Позов заступника прокурора Чернігівської області в інтересах ОСОБА_3до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, приватного підприємства (далі -ПП) "Міська агенція нерухомості" про визнання недійсними договорів купівлі-продажу задовільнити частково.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири № АДРЕСА_1, укладений 08.06.2000 року між ОСОБА_3та ОСОБА_2і ОСОБА_1.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири № АДРЕСА_1, укладений 25.02.2003 року між ОСОБА_2і ОСОБА_1та ОСОБА_5.

Визнати право власності на квартиру № АДРЕСА_1 за ОСОБА_3.

Стягнути з ОСОБА_3у особі його опікуна ОСОБА_9на користь ОСОБА_4у відшкодування вартості квартири 177 760 грн., що еквівалентно 35 200 долларів США.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири № АДРЕСА_2, укладений 08.06.2000 року між ОСОБА_5та ОСОБА_3

 

6

Визнати право власності на квартиру № АДРЕСА_2за ОСОБА_5.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3, у особі його опікуна ОСОБА_9, у відшкодування вартості квартири 101 000 грн., що еквівалентно 20 000 долларів США.

В решті вимог та у задоволенні вимог до ОСОБА_6, приватного підприємства "Міська агенція нерухомості" -відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 101-00 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 7-50 грн. збору на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи Деснянським райсудом м. Чернігова.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2на користь держави 177-00 грн. судового збору.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2на користь держави 15-00 грн. збору на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи Деснянським райсудом м. Чернігова.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 7-50 грн. збору на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи Деснянським райсудом м. Чернігова.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернігівської області.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.