Справа №1-80/2010р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2010 року              Збаразький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого суду       Щербатої Г.Р.

при секретарі               Довбуш М.Ю.

з участю прокурора     Добрянської Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Збаражі справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 Збаразького району Тернопільської області, гр. України, освіта середня, неодруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, непрацюючого, раніше судимого: 24.09.2001 року вироком Збаразького районного суду Тернопільської області за ч.1 ст.229-6, ст.46-1 КК України на два роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки; 24.06.2003 року вироком Збаразького районного суду Тернопільської області за ч.1 ст.199, ч.2 ст.307, ст.70, ст.71 КК України на чотири роки позбавлення волі з конфіскацією майна;  20.01.2006 року постановою Коломийського районного суду Івано-Франківської області на підставі ст.82 КК України невідбутий строк покарання 1рік 10 місяців 5 днів замінений на обмеження волі; 08.09.2006 року постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області умовно-достроково звільнений від невідбутої частини покарання строком1 рік 1 місяць 25 днів,

    за ч.1 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в :

09.04.2010 року приблизно о 23 годині підсудний ОСОБА_2 таємно викрав із двору господарства ОСОБА_3, що знаходиться на АДРЕСА_2 Збаразького району  Тернопільської області , металеві ворота,  чим завдав потерпілій матеріальні збитки на суму 503 гривні.

В судовому засіданні, як і під час дізнання, підсудній ОСОБА_2  визнав свою вину в інкримінованому йому злочині і пояснив, що на початку квітня 2010 року під  час розмови із односельчанином ОСОБА_4 дізнався, що останньому потрібні металеві ворота. Тоді ж у нього виник намір викрасти ворота із господарства ОСОБА_3, з подальшою їх реалізацією ОСОБА_4 Для здійснення своїх намірів  9 квітня 2010 року приблизно о 23 год. підсудний, шляхом вільного доступу, зайшов у господарство  ОСОБА_3, що знаходиться на АДРЕСА_2  і скориставшись тимчасовою відсутністю потерпілої, таємно викрав металеві ворота. На слідуючий день, викране продав  ОСОБА_4 , отримавши грошові кошти в сумі 45 грн.,  які використав на власні потреби.

Крім визнання винності у вчиненні злочину самим підсудним, вина його доведена поясненнями потерпілого, свідка та письмовими доказами дослідженими судом.

Так, потерпіла ОСОБА_3  пояснила, що  в квітні 2010 року виявила, що із її господарства викрадено ворота, чим їй завдано матеріальні збитки на суму 503 грн. Після цього вона звернулася із заявою в міліцію і як виявилось, що крадіжку вчинив ОСОБА_2 ., який на даний час збитки відшкодував і претензій до нього вона немає.

Свідок ОСОБА_4  суду пояснив, що в квітні 2010 року підсудний запропонував купити у нього металеві ворота, пояснивши при цьому що це є його власність. Оскільки свідку потрібні були ворота, тому він купив їх у  ОСОБА_2 за 45 грн., однак як виявилось згодом ці ворота були викрадені у гр. ОСОБА_3

Винність підсудного ОСОБА_2  у вчиненні таємного викрадення чужого майна доведена письмовими доказами дослідженими судом.

Так, із заяви  ОСОБА_3 вбачається, що вона звернулася у відділ міліції, про те, що невідома особа викрала із її господарства металеві ворота, чим їй завдані збитки (а.с.13).

15 квітня 2010 року підсудний ОСОБА_2  зізнався у вчиненні крадіжки, що стверджується протоколом явки з повинною ( а.с.19).

При огляді місця події, 15 квітня 2010 року встановлено, що мала місце крадіжка металевих воріт із господарства ОСОБА_3 ( а.с.15-18).

Як вбачається із довідки виданої приватним підприємцем ОСОБА_5 вартість металевих воріт станом на 09.04.2010 року становить 503 грн.

Враховуючи наведені по справі обставини, суд приходить до висновку про доведеність злочину вчиненого підсудним ОСОБА_2, дії якого слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2, відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, дані щодо особи винного, який характеризується посередньо, щиро покаявся, усвідомив небезпечність своїх злочинних дій, відшкодував завдані збитки та попросив вибачення у потерпілої, яка не наполягає на суворому покаранні винного і вважає за необхідне призначити йому покарання за ч. 1 ст. 185 КК України не пов'язане з позбавленням волі, у виді громадських робіт.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, призначивши йому покарання у виді двісті годин громадських робіт.

Міру запобіжного заходу засудженому залишити без зміни – підписку про невиїзд з місця постійного проживання..

На вирок може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Збаразький районний суд.

Головуюча:                                         Г.Р.Щербата