Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого: Сопруна В.В..
суддів: Матківської М.В., Медяного В.М.,
при секретарі: Сніжко О.І.
з участю сторін: представника управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі Кравенського Валерія Вікторовича
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі, Пенсійного фонду України про стягнення заборгованості по виплаті пенсії з резерву коштів Пенсійного фонду України та зобов’язання управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі провести перерахунок пенсії ,-
за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі Вінницької області на постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 11.05.2010 року, винесену по даній справі , -
ВСТАНОВИЛА:
В квітні 2009 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі, Пенсійного фонду України про стягнення заборгованості по виплаті пенсії з резерву коштів Пенсійного фонду України та зобов’язання управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі провести перерахунок пенсії .
Мотивувала свої позовні вимоги тим, що 06.04.2001 році їй було встановлено 2-гу групу інвалідності по захворюванню, пов’язаному з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
17.05.2005 року позивачу встановлено безстроково І-шу групу інвалідності по захворюванню, пов’язаному з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. У зв’язку з цим їй призначено пенсію та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну її здоров’ю. Вказувала, що статтями 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі – Закон) встановлено, що вона має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 100 процентів мінімальної пенсії за віком, та розмір її пенсії не може бути нижчим 10 мінімальних пенсій за віком – по І – й групі інвалідності. Відповідач усупереч зазначеним нормам не провів відповідне перерахування цих пенсій. Крім того, не проводить їх перерахунок після встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тому вона звернулася до відповідача щодо проведення відповідного перерахунку зазначених пенсій, однак отримала відмову.
Просила визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії та стягнути заборгованість по виплаті пенсії з резерву коштів Пенсійного фонду України у сумі 208 548, 84 грн.
Постановою Немирівського районного суду Вінницької області від 11.05.2010 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Немирівському районі щодо відмови нарахування пенсії та зобов’язано відповідача провести перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії позивачці відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.09.2001 року по 01.09.2009 року.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці області просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких міркувань.
Згідно ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
За змістом ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач повинен здійснити перерахунок пенсії позивачу виходячи з їх розмірів, встановлених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, сторонами не заперечується та підтверджено матеріалами, що позивач є постраждалою від Чорнобильської катастрофи. Внаслідок захворювання, 06.04.2001 році їй було встановлено 2-гу групу інвалідності по захворюванню, пов’язаному з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а 17.05.2005 року встановлено безстроково І-шу групу інвалідності по захворюванню, пов’язаному з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Згідно ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Нормами ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено пенсії особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
За змістом ч. 1 ст. 50 Закону особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами першої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 100 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів першої групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 10 мінімальних пенсій за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ч. 2 ст. 46 Конституції України).
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ч. 4 ст. 8 ЦПК України у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають частина перша статті 50 та частина четверта статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Зі статей 50 та 54 Закону випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону.
Безпідставними є посилання відповідача в апеляційній скарзі на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначених пенсій у таких розмірах, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань, які встановлені статтею 46 Конституції України та статтями 50 та 54 Закону, щодо визначення розміру та виплати пенсій.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону, яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Виходячи з наведеного, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки позивачу слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачу повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком. Питання про нарахування, здійснення перерахунку пенсії відноситься до компетенції управління Пенсійного фонду.
Викладене свідчить, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо протиправності відмови відповідачем у перерахунку пенсії позивачу.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 ( справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України ) зміни, внесені до розділу другого Закону України від 28 грудня 2007 року « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо розмірів підвищення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними ).
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії мають особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року. Таке право є і у позивача.
Оскільки судом першої інстанції вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п. 4 ч.1 ст.309 ЦПК України постанову суду першої інстанції змінює, ухвалює нове рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
В и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі Вінницької області задоволити частково.
Постанову Немирівського районного суду Вінницької області від 11.05.2010 року змінити, а саме, зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Немирівському районі Вінницької області провести перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії ОСОБА_2 відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007року та з 22 травня 2008 року до 12 липня 2010 року.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до Верховного Суду України.
Головуючий: підпис
Судді: підпис
З оригіналом вірно: