Справа № 22ц-3527-2010 р. Рішення ухвалено під головуванням
Венгрин О.О..
Категорія - 57 Доповідач Сопрун В.В.
Р І Ш Е Н Н Я
Апеляційного суду Вінницької області
26 липня 2010 року
І М Е Н Е М УК Р А Ї Н И
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: Сопруна В.В.,
суддів: Матківської М.В., Пащенко Л.В.,
при секретарі: Сніжко О.А.,
розглянувши у відкритому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Староміському районі м.Вінниці про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»,-
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Староміського районного суду м.Вінниці від 13 травня 2010 року,-
В С Т А Н О В И Л А :
В березні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Староміському районі м.Вінниці про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії як дитині війни, посилаючись на те, що відповідно до закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року №2195-ІУ їй повинна виплачуватися щомісячна державна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Проте, дана соціальна допомога їй не виплачувалася з 2007 по 2010 роки. ОСОБА_2 просила суд зобов’язати управління ПФУ у Староміському районі м.Вінниці нарахувати їй недоплачені кошти з 2007 по 2010 роки в сумі 5406 гривень 09 копійок.
Рішенням Староміського районного суду м.Вінниці від 13 травня 2010 року в задоволені позову ОСОБА_2 відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов в повному обсязі.
Заслухавши доповідача, пояснення і заперечення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази, перевіривши законність і обгрунтованість оскаржуваної судової постанови в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 6 Закону України від 18 листопада 2004 року ( в редакції, чинній на час розгляду справи ) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Однак, відповідно до п. 17 ст. 77 Закону України від 20 грудня 2005 року « Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію ст. 6 Закону України від 18 листопада 2004 року зупинено на 2006 рік.
Крім того, Законом України від 19 січня 2006 року « Про внесення змін до Закону України « Про Державний бюджет України на 2006 рік» із положень Закону України від 20 грудня 2005 року « Про Державний бюджет України на 2006 рік» виключено п. 17 ст. 77 зазначеного вище Закону, а новою редакцією ст. 110 цього ж Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 року запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Однак, протягом 2006 року Кабінет Міністрів не приймав рішення на виконання вимог ст. 110 Закону України від 20 грудня 2005 року « Про Державний бюджет України на 2006 рік».
Тому пільги для дітей війни, передбачені ст.6 Закону України від 18 листопада 2004 року у 2006 році запроваджено не було.
Пунктом 12 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 року « Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України від 18 листопада 2004 року зупинено на 2007 рік із урахуванням ст. 111 вищезазначеного Закону.
Однак, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 ( справа про соціальні гарантії громадян ) визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними ) положення п. 12 ст. 71 Закону України від 19 грудня 2006 року « Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України від 18 листопада 2004 року із урахуванням ст. 111 цього Закону.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу другого Закону України від 28 грудня 2007 року « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» норми ст. 6 Закону України від 18 листопада 2004 року щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни викладено в новій редакції.
Тоді як, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 ( справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України ) зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу другого Закону України від 28 грудня 2007 року « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними ).
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених ст. 6 Закону від 18 листопада 2004 року, мають діти війни з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.
Колегія суддів вважає безпідставними посилання суду першої інстанції на те, що згідно ч. 2 ст. 73 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі не передбачені цим Законом, оскільки суди не ухвалювали рішення про проведення виплат із власних джерел фінансування останнього.
Також колегія суддів не приймає до уваги посилання суду першої інстанції на те, що Законом України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» не передбачено коштів на фінансування підвищення пенсії дітям війни, відповідно до ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом цього спору.
Оскільки судом першої інстанції вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п. 4 ч.1 ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує, ухвалює нове рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Скасувати рішення Староміського районного суду м.Вінниці від 13 травня 2010 року.
Постановити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Староміському районі м.Вінниці здійснити перерахунок та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги ОСОБА_2 у розмірі встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 17 березня 2010 року з урахуванням проведених виплат.
В іншій частині позову відмовити.
Судовий збір віднести за рахунок держави.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
Протягом двох місяців рішення може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
З оригіналом вірно: