УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
6 липня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого – Безверхого О.М.,
суддів – Олійника В.Б., Демченка М.О.,
з участю прокурора – Кононової Л.Ф.,
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією цивільного відповідача – Конотопської центральної районної лікарні на вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області, від 7 травня 2010 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Пролетарське, Конотопського р – ну, Сумської обл., мешканець АДРЕСА_1., в порядку ст. 89 КК України, не судимий,
засуджений за ст. 286 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк 3 роки.
Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення 100 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з Конотопської центральної районної лікарні на користь ОСОБА_2 50 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
За вироком суду ОСОБА_1 засуджений за вчинення наступного.
ОСОБА_1 14 грудня 2009 року, близько 17 години, керуючи автомобілем марки „УАЗ”, реєстраційний № НОМЕР_1, в складі бригади швидкої медичної допомоги, рухаючись по вул. Успенсько – Троїцькій в м. Конотоп в бік вул. Рябошапко, в порушення вимог п. п. 12.2; 12,3 Правил дорожнього руху України, проявивши неуважність та безпечність при об’єктивній можливості виявити пішохода ОСОБА_3, який переходив проїжджу частину дороги зліва направо по ходу автомобіля, не прийняв заходів для зменшення швидкості руху та зупинки транспортного засобу, у зв’язку з чим стався наїзд на пішохода ОСОБА_3 внаслідок якого останньому були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження від яких ОСОБА_3 18 грудня 2009 року помер.
На вирок суду надійшла апеляція від цивільного відповідача по справі – Конотопської центральної районної лікарні, в якій ставиться питання про зміну вироку в частині рішення про стягнення з Конотопської центральної районної лікарні на користь ОСОБА_2 50 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Апелянт просить зменшити суму в відшкодування моральної шкоди. мотивуючи свої вимоги тим, що стягнення з Конотопської центральної районної лікарні 50 000 грн. поставить лікарню в тяжке фінансове становище, що порушить нормальне функціонування цього лікувального закладу.
Заслухавши доповідь судді щодо суті вироку та поданої апеляції, думку прокурора про заперечення апеляції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
Колегія суддів вважає, що суд піддавши аналізу зібрані докази по справі, на законних підставах дійшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 в вчиненому та вірно кваліфікував його дії за ст. 286 ч. 2 КК України.
Ці висновки суду не оспорюються ніким з учасників судового розгляду справи.
Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_2, судом було встановлено, що ОСОБА_1, перебуваючи в трудових взаємовідносинах з Конотопською центральною районною лікарнею, працюючи на посаді водія автомобіля швидкої медичної допомоги, 14 грудня 2009 року під час виконання ним трудових обов’язків, керуючи автомобілем, що належить Конотопській центральній районній лікарні, в порушення Правил дорожнього руху України, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3 внаслідок чого останньому були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження від яких ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
Судом також було встановлено, що внаслідок цього потерпілій ОСОБА_2 було заподіяно моральну шкоду яка, у відповідності з ст. 1187 ЦК України, підлягає відшкодуванню з Конотопської центральної районної лікарні.
Ці висновки суду також не оспорюються учасниками судового розгляду справи, в тому числі і цивільним відповідачем по справі – Конотопською центральною районною лікарнею.
Колегія суддів не може погодитись з мотивами апеляційної скарги про те, що суд, вирішуючи питання про необхідність стягнення з Конотопської центральної районної лікарні 50 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_2, не врахував, що пішохід ОСОБА_3 на час дорожньо – транспортної пригоди, перебував в стані алкогольного сп’яніння і, знаходячись на проїжджій частині дороги, вів себе необережно, оскільки такі мотиви є безпідставними.
Так суд, зменшуючи розмір суми в відшкодування моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_2 з 100 000 грн. до 50 000 грн., виходив саме з того, що ОСОБА_3 на час настання дорожньо – транспортної пригоди перебував в стані алкогольного сп’яніння та вів себе необережно, знаходячись на проїжджій частині дороги.
Колегія суддів вважає, що сума в 50 000 грн. в відшкодування моральної шкоди, що настала для потерпілої ОСОБА_2, є справедливою для компенсації тих моральних страждань, що настали для неї в результаті загибелі її чоловіка – ОСОБА_3, а також для компенсації тих моральних страждань, що настали для неї у зв’язку з втратою чоловіка, звичного укладу життя ОСОБА_2
З огляду на викладене колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційних вимог, а відповідно, і для зміни вироку.
Керуючись ст. ст. 366; 377 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області, від 7 травня 2010 року, відносно ОСОБА_1, залишити без зміни, а апеляційну скаргу цивільного відповідача – Конотопської центральної районної лікарні, без задоволення.
СУДДІ:
О.М. Безверхий В.Б. Олійник М.О. Демченко