Справа № 2-а-134/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 квітня 2010 року 15 год. 00 хв. м.Кузнецовськ
Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням судді Демчини Т.Ю. при секретарі судового засідання Мельникович О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кузнецовську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УПФ м.Кузнецовська про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську (далі – УПФ м.Кузнецовська) про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії на 30 % від мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період 2006-2008р. в сумі 34517,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач має статус дитини війни, і відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка відповідно до ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Однак ОСОБА_1 у 2006-2007 рр. такого підвищення до пенсії не виплачувалося, а в 2008 р. - виплати проводились у менших розмірах, що і стало підставою для пред’явлення позову.
В судове засідання позивач не з'явився, подавши заяву про розгляд справи у її відсутності.
Представник відповідача до суду не з'явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, заперечень проти позову не подав.
Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1, виданого Кузнецовським МВ УМВС України в Рівненській області 25.10.2000 р.
Згідно з ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. В ст.3 вищезазначеного Закону визначено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено на 2006 рік згідно із Законом України ?ро державний бюджет України на 2006 рік”. Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" дію ст.6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" відновлено у зв'язку з виключенням пункту 17 ст.77 Закону України ?ро державний бюджет України на 2006 рік” і одночасно викладено в іншій редакції ст.110 Закону України ?ро державний бюджет України на 2006 рік”, згідно якої встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" запроваджуються у 2006 р. поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Положення цієї норми не визнавались неконституційними. Отже, зважаючи, що у 2006 р. виплата підвищення пенсії дітям війни була обумовлена поетапним запровадження виплат і результатами виконання бюджету, а порядок таких виплат Кабінетом Міністрів України не був визначений, суд не вбачає правових підстав для присудження спірного підвищення пенсії за 2006 р.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено на 2007 рік з урахуванням ст.111 зазначеного Закону, яка передбачала, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 року в справі №6-рп2007 були визнані неконституційними положення пункту 12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік". Отже, з 09.07.07 р. дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відновлено в повному обсязі. Відповідно до пункту 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Тому, в 2007 р. позивач мав право на підвищення розміру пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 09.07.07 р. по 31.12.07 р.
Щодо дії у 2008 р. ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" судом встановлено наступне.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" передбачена інша редакція наведеної статті: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни". Положення пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.07р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно рішення Конституційного Суду України від 22.05.08 р. №10-рп/2008. Згідно п.6 резолютивної частини вказаного рішення, рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Отже, позивач у 2008 р. в період з 22.05.08 р. по 31.12.08 р. має право на підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції, що діяла в період до внесення змін підпунктом 2 п. 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.07 р. (що визнані неконституційними).
Суд вважає, що для обчислення пенсій за нормами Закону України "Про соціальний захист дітей війни" слід застосовувати розмір мінімальної пенсії за віком, визначений у ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», так як іншими нормативно-правовими актами, в тому числі і спеціальним законом, розмір мінімальної пенсії за віком не визначено. При цьому, положення ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» про те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не слід брати до уваги, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем права на підвищення пенсії відповідно до закону. Суд також приймає до уваги, що за змістом ст.2 Закону України "Про прожитковий мінімум", прожитковий мінімум застосовується в тому числі для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком.
З наведеного вбачається, що прожитковий мінімум є базою для розрахунку мінімальної пенсії за віком, інших соціальних виплат. Статтею 46 Конституції України гарантується, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Наведене дає суду підстави при вирішенні даного спору застосувати у розумінні ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” мінімальний розмір пенсії за віком на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначено Законами України про Державний бюджет на відповідний рік (2007, 2008 рр.). Так, прожитковий мінімум для вказаної категорії осіб становив: 380 грн. в період з 01.01.07 р. по 31.03.07 р.; 410,06 грн. в період з 01.04.07 р. по 30.09.07 р.; 415,11 грн. в період з 01.10.07 р. по 31.12.07 р.; 470 грн. в період з 01.01.08 р. по 31.03.08 р.; 481 грн. в період з 01.0408 р. по 30.06.08р.; 482 грн. в період з 01.07.08 р. по 30.09.08 р.; 498 грн. в період з 01.10.08 р. по 01.12.08 р.
Пунктом 8 Постанови КМ України від 28.05.2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", було встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,10 грн., з 1 липня - 48,20 грн. та з 1 жовтня - 49,8 грн. Однак, вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом. А відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України у разі виникнення колізії між підзаконним нормативно-правовим актом та законом, застосуванню підлягають положення закону.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У Законі України ?ро соціальний захист дітей війни” не обумовлено проведення спірної виплати наявністю бюджетних коштів та передбаченням таких видатків законом про Державний бюджет на конкретний рік, а у ст.7 вищезазначеного Закону міститься посилання лише на джерело, з якого забезпечується фінансування державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом - кошти Державного бюджету України.
Суд враховує практику Європейського Суду з прав людини, в рішенні якого у справі "Кечко проти України" зазначено, що Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (п.26).
Таким чином, суд вважає, що дії відповідача щодо не виплати позивачу підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, яка визначається в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, за періоди з 09.07.07 р. по 31.12.07 р. та з 22.05.08 р. по 31.12.08 р. є протиправними.
Згідно з ст.87 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Тому, слід провести відповідне нарахування і виплату спірного підвищення пенсії за вищезазначені періоди.
Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи із зазначеного принципу покладення обов'язку доказування, відповідач не довів правомірність його дій, щодо ненарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії за періоди з 09.07.07 р. по 31.12.07 р. та з 22.05.08 р. по 31.12.08 р. в розмірі, встановленому ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”. Позовні вимоги в цій частині слід задовольнити. Відповідачу при перерахунку і виплаті позивачу в належному розмірі підвищення до пенсії за ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” необхідно вирахувати суми, що були сплачені позивачу у відповідний період 2008 р.
Керуючись ст.ст.11, 71, 138, 160-163, 167 КАС України, ст.19 Конституції України, ст.ст.1, 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, суд , -
п о с т а н о в и в :
Позов задовольнити частково.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня 1007 року по 31 грудня 2007 року, а також провести перерахунок та виплату недоплаченої суми щомісячного підвищення пенсії у період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, на підставі ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
У задоволенні решти позовних вимог відмовити у зв’язку з їх безпідставністю.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження подається до Кузнецовського міського суду протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, через Кузнецовський міський суд, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Головуючий: