СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
03 жовтня 2007 року |
Справа № 20-11/209 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гоголя Ю.М.,
суддів Плута В.М.,
Горошко Н.П.,
за участю представників сторін:
представник позивача, не з'явився,
представник відповідача, не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Физичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Дмитрієв В.Є.) від 07.08.2007 року у справі № 20-11/209
за позовом Физичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)
про стягнення 53810,81 грн.
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 53 810,81 грн.
В процесі судового розгляду у суді першої інстанції представник позивача неодноразово уточнював позовні вимоги, остаточно просить стягнути з відповідача заборгованість за орендною платою в розмірі 52905,0 грн., пеню в розмірі 905,81 грн. Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 5-п/1 від 12.03.2007 року.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, у відзиві на позов заперечення обґрунтовує тим, що Договір № 5-п/1 від 12.03.2007 року не набрав законної сили.
Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Дмитрієв В.Є.) від 07.08.2007 року у справі № 20-11/209 у задоволенні позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення 53810,81 грн. відмовлено в повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.
Заявник апеляційної скарги не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки вважає, що рішення було прийнято при неповному з'ясуванні та недоведеності обставин, що мають значення для справи, у невідповідності висновків, викладених у рішенні, з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального права.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Латиніна О.А. від 19.09.2007 року, у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі, у складі колегії було замінено суддю Борисову Ю.В. на суддю Плута В.М.
У судовому засіданні 19.09.2007 року оголошувалась перерва.
У судове засідання, яке відбулося 03.10.2007 року, сторони не з'явились, про час і місце розгляду справи сторонам повідомлялось належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Судова колегія вважає, що неявка сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
12.03.2007 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 було укладено Договір № 5-п/1.
Відповідно до пункту 1.1 Договору орендатор (позивач) передає, а суборендар (відповідач) приймає у платне строкове користування приміщення на 1-му поверсі будівлі, яка знаходиться в АДРЕСА_3, площею 88,0 кв.м.
Відповідно до пункту 1.4 Договору орендоване приміщення використовується орендарем для розміщення магазину.
Відповідно до пункту 5.1 Договору суборендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати щомісячно орендодавцю за користування приміщенням орендну плату в розмірі 20000,0 грн.
Відповідно до пункту 5.2 Договору орендна плата з 12 березня по 31 березня 2007 року складає 12905,0 грн.
Відповідно до пункту 5.3 Договору орендна плата перераховується відповідачем щомісячно авансовим платежем в строк до 10 числа поточного місяця суборенди на розрахунковий рахунок орендодавця або грошовими коштами до каси орендодавця.
Відповідно до пункту 10.2 Договору даний Договір вступає в законну силу з моменту підписання Договору та акту прийому - передачі уповноваженими представниками сторін. Якщо впродовж трьох робочих днів з моменту підписання даного Договору акт прийому - передачі не підписаний з вини орендаря, або їм не оплачений впродовж 10 днів аванс за перший місяць суборенди, даний Договір вважається таким, що не набрав сили.
Як було встановлено судом першої інстанції 12.03.2007 року сторони підписали акт прийому - передачі не житлового приміщення (арк. с. 14).
Позивач виставив рахунок № 000000000025 від 05.03.2007 року на суму 12905,00 грн.
Відповідач авансовий платіж за перший місяць оренди не здійснив, рахунок № 000000000025 від 05.03.2007 року на суму 12905,00 грн. не оплатив.
Таким чином, відповідач порушив вимоги пункту 10.2 Договору.
Позивач, вважаючи Договір таким, що набрав сили, виставляв відповідачу рахунки за орендну плату, відповідачем дані рахунки не сплачувалися, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду.
Відповідно до пункту 1 статті 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до пункту 1 статті 212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
Угода вважається здійсненою під відкладальною обставиною, якщо сторони зв'язують з настанням передбачуваної обставини виникнення у них прав та обов'язків за даною угодою.
Як було зазначено, вимога пункту 10.2 Договору, про здійснення переплати, являється відкладальною обставиною у зв'язку з тим, що невиконання даної вимоги, не тягне за собою настання прав та обов'язків за Договором.
Таким чином, у зв'язку з тим, що відкладальна обставина не настала (орендарем не здійснений авансовий платіж), Договір не набрав законної сили, у орендаря не виникло обов'язку сплачувати орендну плату, а у орендодавця не виникло права вимагати сплати орендною плати, а також пені за несвоєчасну оплату орендної плати.
Крім того, на підтвердження того, що відповідачем не займалося орендоване приміщення були надані докази, які підтверджують факт відсутності наміру відповідача здійснювати торгівельну діяльність у спірному приміщенні (арк.с. 56-58), а відповідно до довідки Державної податкової Інспекції у Ленінському районі міста Севастополя № 2172 (арк. с. 59), фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 здійснюється торгівельна діяльність лише за адресами АДРЕСА_1, АДРЕСА_2.
У зв'язку з вищевикладеним, судова колегія вважає, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за орендною платою та пені не підлягають задоволенню в повному обсязі у зв'язку з тим, що Договір оренди не набрав законної сили, а тому у відповідача не виникло обов'язку сплачувати, а у орендодавця вимагати, сплати орендної плати.
Таким чином, апеляційна інстанція вважає, що рішення господарського суду прийнято при правильному застосуванні норм матеріального права, є законним та обгрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду міста Севастополя від 07.08.2007 року у справі № 20-11/209 залишити без змін.
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Головуючий суддя Ю.М. Гоголь
Судді В.М. Плут
Н.П. Горошко