копія
Справа №33-336, 2010 року Головуючий в 1-й інстанції Мазур Н.В.
Категорія: ч.3 ст.122 КУпАП
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 вересня 2010 року м. Хмельницький
Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області Ващенко С.Є. з участю секретаря Бондар О.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Шепетівського міськрайонного суду від 28 липня 2010 року ,
в с т а н о в и в:
Цією постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, не працюючого,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді 510 грн. штрафу.
За постановою суду 23 червня 2010 року о 13 год. 50 хв. в м. Кременець ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом марки „Фольксваген”, державний номерний знак НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 120 км/год. та перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 60 км/год., чим порушив п.12.4. Правил дорожнього руху (далі - ПДР) та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.122 КУпАП.
В апеляції ОСОБА_1, посилаючись на порушення процесуального та матеріального права, просить постанову скасувати. При цьому зазначає, що їхав максимум 70-72 км/год. Стверджує, що жодного доказу на порушення правил дорожнього руху йому не показували і таких у справі немає, свідків вказаних у протоколі подій не було.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, який підтримав апеляцію, посилаючись на зазначені в ній доводи, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, вважаю що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Однак така розписка у справі відсутня, запису в протоколі про вручення його копії ОСОБА_1 немає, сам ОСОБА_1 факт вручення йому копії протоколу заперечив.
Згідно з вимогами ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Проте, викликавши ОСОБА_1 на 8 год. 40 хв. 29.07.2010 року, що підтверджується даними запису в наявному в справі бланку розписки про одержання судової повістки, суд розглянув справу 28 липня 2010 року у його відсутності.
До того ж ОСОБА_1 при апеляційному розгляді справи заперечив факт вручення йому судової повістки та виклик його до суду у будь-який інший спосіб, зазначивши, що підпис на розписці не належить ні йому, ні його дружині, з якою вони проживають в квартирі лише удвох.
А інші відомості про повідомлення йому часу та місця розгляду справи у ній відсутні.
Таким чином, як при порушенні провадження у справі про адміністративне правопорушення, так і при розгляді справи в суді, було порушено право ОСОБА_1 на захист, що є безумовною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови.
Розглядаючи справу по суті апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1). Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2).
Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП є перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п’ятдесят кілометрів на годину.
За такого змісту диспозиції ч.3 ст.122 КУпАП, відповідно до положень ст.251 та вимог ст.256 цього Кодексу у протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути зазначені не тільки пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а й інші відомості, які мають значення для правильного вирішення справи. Зокрема, в даному випадку у ньому має бути зазначено не тільки те, що ОСОБА_1 Є В. порушив вимоги п.12.9. б) ПДР, а й яким з пунктів цих Правил (12.4.-12.7.) встановлена максимальна швидкість, і який з дорожніх знаків (3.29. чи 3.31.) встановлено на ділянці дороги, де він перевищив швидкість. Крім того, до протоколу повинні бути додані показники технічних приладів чи технічних засобів, що мають функції фото – і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху (ст.251).
Однак в порушення цих вимог закону таких даних у протоколі не зазначено, показників технічних приладів чи засобів з функціями саме фото – і кінозйомки чи відеозапису до нього не додано.
Сам ОСОБА_1 при апеляційному розгляді справи стверджував, що їхав з швидкістю 70-75 км/год., і у своїх поясненнях, які написав на чистому бланку протоколу, мав на увазі саме цю швидкість.
Що стосується обвинувачення у вигляді запису у протоколі про адміністративне правопорушення лише про те, що ОСОБА_1, керуючи автомобілем, „рухався із швидкістю 120 км/год., чим перевищив швидкість на 60 км/год. Швидкість вимірювалася Сокіл 0404334, чим порушив вимоги п.12.9 б Правил дорожнього руху”, то воно є неконкретним.
До того ж, як видно з матеріалів справи, копія протоколу ОСОБА_1 не вручалася, свідків порушення ним правил у справі не вказано.
Наведене свідчить про те, що працівники ДАІ при порушенні щодо ОСОБА_1 провадження у справі про адміністративне правопорушення діяли не у відповідності до своїх повноважень та способу, що передбачені чинним законодавством.
За таких обставин в сукупності відомості у протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема про те, що ОСОБА_1 перевищив встановлену швидкість на 60 км/год., не можуть бути визнані достовірними, а сам протокол як доказ викликає сумніви у його допустимості.
Будь-які ж інші належні, допустимі та достовірні докази, які з достатністю вказували б на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, у справі відсутні, апеляційним судом такі докази не встановлені.
А самі по собі зізнавальні пояснення ОСОБА_1 , власноручно записані ним у протоколі про адміністративне правопорушення під час його складання, від яких він фактично відмовляється і які не підтверджені іншими доказами, аналогічно до положень ст.ст.73 та 74 КПК України не можуть бути покладені в основу його обвинувачення у вчиненні вказаного правопорушення.
До того ж відповідно до ч.2 ст.62 Конституції України ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З урахуванням наведеного та вимог ч.1 п.1 ст.247 КУпАП, вважаю, що провадження у справі підлягає закриттю за відсутності в діях апелянта складу правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ч.8 ст.294 КУпАП, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу задовольнити.
Постанову судді Шепетівського міськрайонного суду від 28 липня 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченогоч.3 ст.122 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення і є остаточною.
Суддя /підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області С.Є.Ващенко