ВИРОК                                  

                                                  ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

29 червня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого – Лугового М.Г.,

суддів – Олійника В.Б., Пархоменко О.М.,

з участю прокурора – Ворфоломеєвої Н.О.,

засудженого – ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальну справу за апеляцією прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, на вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області, від 22 квітня 2010 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець та уродженець м. Охтирка, АДРЕСА_1, раніше судимий:

1.   за вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської обл., від 16 грудня 2009 року, за ст. 185 ч. 1 КК України до 240 годин громадських робіт,

засуджений за ст. 389 ч. 2 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 місяці.

ОСОБА_1 засуджений за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт.

Так, за вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області, від 16 грудня 2009 року, ОСОБА_1 був засуджений за ст. 185 ч. 1 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 240 годин.

Вказаний вирок надійшов до Охтирського міжрайонного відділу кримінально – виконавчої інспекції 11 січня 2010 року.

14 січня 2010 року ОСОБА_1 вказаним органом був взятий на облік і йому, у відповідності з ст. 37 КВК України, було роз’яснено, що він зобов’язаний додержуватись встановленого порядку та умов відбування покарання, сумлінно ставитись до праці, з’являтись за викликом до кримінально – виконавчої інспекції, повідомляти кримінально – виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, з’являтися у встановлені дні на реєстрацію до кримінально – виконавчої інспекції, працювати на визначеному об’єкті і відпрацювати встановлений строк покарання, не виїжджати за межі України без дозволу кримінально – виконавчої інспекції.

14 січня 2010 року ОСОБА_1 були встановлені дні його явки для реєстрації в кримінально – виконавчій інспекції, а також він був направлений для виконання громадських робіт до ПП „Жилкомсервіс” м. Охтирка, Сумської обл.

Також 14 січня 2010 року ОСОБА_1 був попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 389 ч. 2 КК України за ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт.

ОСОБА_1, з метою ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, до відбування цього покарання не приступив і не з’явився 1 лютого 2010 року та 25 лютого 2010 року на реєстрацію до кримінально – виконавчої інспекції, чим порушив вимоги ст. 37 ч. 1 КВК України.

2 лютого 2010 року ОСОБА_1 було винесено попередження про можливість порушення відносно нього кримінальної справи за ст. 389 ч. 2 КК України, в разі продовження ним ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт.

Незважаючи на винесене попередження, ОСОБА_1 для відбування покарання у виді громадських робіт до ПП „Жилкомсервіс” м. Охтирка, Сумської обл. не прибув і не з’явився для реєстрації до кримінально – виконавчої інспекції 8 лютого 2010 року, 15 лютого 2010 року, 22 лютого 2010 року, тобто ухилився від відбування покарання у виді громадських робіт, порушивши тим самим вимоги ст. 40 ч. 3 КВК України.

На вирок суду надійшла апеляція від прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, в якій, не оспорюючи висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 в вчиненому та кваліфікації його дій, ставиться питання про скасування вироку в частині призначення судом покарання ОСОБА_1

Прокурор мотивує свої вимоги тим, що суд, призначаючи покарання ОСОБА_1, не врахував, що ОСОБА_1 злочин вчинив під час відбування ним покарання за попереднім вироком, а тому суд повинен був призначити покарання ОСОБА_1 за сукупністю вироків на підставі ст. 71; 72 КК України.

При цьому прокурор просить постановити вирок судом апеляційної інстанції яким призначити ОСОБА_1 покарання за ст. 389 ч. 2 КК України у виді арешту на строк 3 місяці, а на підставі ст. ст. 71; 72 КК України, до призначено покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області, від 16 грудня 2009 року у вигляді 15 днів арешту і остаточно визначити до відбуття ОСОБА_1 покарання у виді арешту на строк 3 місяці 15 днів.

Заслухавши доповідь судді щодо суті вироку та поданої апеляції, думку прокурора про підтримку апеляції, пояснення засудженого ОСОБА_1 про заперечення апеляції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до задоволення.

Колегія суддів вважає, що суд, піддавши аналізу досліджені докази у їх сукупності, на законних підставах дійшов до висновку про винність ОСОБА_1 в вчиненому та вірно кваліфікував його дії за ст. 389 ч. 2 КК України.

Вказані висновки суду не оспорюються ні засудженим, ні прокурором.

В той же час суд, вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_1, допустився порушення вимог норм матеріального права, що тягне за собою безумовне скасування вироку в частині призначення покарання.

Так, судом було встановлено, що ОСОБА_1 засуджений за вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області, від 16 грудня 2009 року, за ст. 185 ч. 1 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 240 годин, в період відбування якого вчинив новий злочин передбачений ст. 389 ч. 2 КК України.

За такої обставини суд повинен був призначити ОСОБА_1 покарання за новий злочин, а потім на підставі ст. 71 КК України, повинен був призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків.

Оскільки суд, призначаючи покарання ОСОБА_1, не врахував вимоги ст. 71 КК України, то вирок суду, в частині призначення покарання ОСОБА_1, не може вважатись законним.

Колегія суддів, скасовуючи вирок суду за вказаних обставин, вважає необхідним постановити  свій вирок, виходячи з того, що цим не погіршується становище ОСОБА_1, як засудженого.

Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_1 покарання, колегія суддів, у відповідності ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу ОСОБА_1 та обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання.

Колегією  суддів встановлено, що ОСОБА_1 характеризується позитивно, щиро розкаявся в  вчиненому.

Враховуючи вказані обставини, колегія суддів вважає, що виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових злочинів можливе, застосувавши відносно нього покарання у виді арешту.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 засуджений за вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області, від 16 грудня 2009 року, за ст. 185 ч. 1 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 240 годин, то відносно нього необхідно призначити покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України, при цьому колегія суддів вважає необхідним, у відповідності з ст. 72 КК України, перевести покарання, що призначене за попереднім вироком, в покарання у виді арешту з розрахунку, що одному дню арешту відповідають вісім годин громадських робіт, що буде становити 30 днів арешту.

Керуючись ст. ст. 366; 367;371; 378; 379; 321 – 324 КПК України, колегія суддів

                                                          ЗАСУДИЛА:

Апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, задовольнити.

Вирок Охтирського міськрайонного суду Сумської області, від 22 квітня 2010 року, відносно ОСОБА_1, скасувати в частині призначення покарання.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ст. 389 ч. 2 КК України у виді арешту на строк 3 місяці.

На підставі ст. ст. 71; 72 КК України, ОСОБА_1 за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати покарання за вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області, від 16 грудня 2009 року, у виді 15 днів арешту і, остаточно визначити до відбуття покарання у виді арешту на строк 3 місяці 15 днів.

В іншій частині вирок суду залишити без зміни.

 Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку до Верховного Суду України через Апеляційний суд Сумської області на протязі одного місяця з часу його проголошення, а засудженим ОСОБА_1, з часу вручення йому копії вироку.

                                                               СУДДІ:

М.Г. Луговий В.Б. Олійник О.М. Пархоменко