КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2-а-289/09 Головуючий у 1-й інстанції: Позарецька С.М.
Суддя-доповідач: Цвіркун Ю.І..
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"15" вересня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді –Цвіркуна Ю.І.;
суддів – Зайця В.С.,
Земляної Г.В.,
при секретарі с/з – Петриченко Ю.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Соснівського районного суду міста Черкаси, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області на постанову Придніпровського районного суду міста Черкаси від 18 листопада 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Соснівського районного суду міста Черкаси, Територіального управління ДСА України в Черкаській області про скасування наказу від 27 травня 2005 року, стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и л а:
13 березня 2009 року позивачка ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Соснівського районного суду м.Черкаси, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області про скасування наказу від 27.05.2005р., стягнення заробітної плати, компенсації за несвоєчасно виплачену надбавку та відшкодування моральної шкоди.
Постановою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 18 листопада 2009 року позов задоволено частково. Наказ Голови Соснівського районного суду м.Черкаси №1Б-з від 27 травня 2005 р. в частині скасування надбавки за вислугу років службовцю-архіваріусу суду ОСОБА_4, - скасовано. Зобов’язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_4 заробітну плату у вигляді надбавки за вислугу років службовцю –40% від посадового окладу за період з травня 2005 р. по грудень 2007 р. включно на підставі Закону України «Про оплату праці», постанови Кабінету Міністрів України № 1049 від 20 грудня 1993 р. «Про надбавку за вислугу років для працівників органів виконавчої влади та інших державних органів». Стягнуто з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області на користь ОСОБА_4 завдану моральну шкоду в розмірі 500 грн.
На вказану постанову відповідач –ТУ ДСА у Черкаській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом були порушені норми матеріального і процесуального права, а також зроблено висновки, які не відповідають обставинам справи. Просить скасувати постанову Придніпровського районного суду м.Черкаси від 18.11.2009 року та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачеві ОСОБА_4 у задоволенні її позову.
Соснівський районний суд м.Черкаси також подав апеляційну скаргу на зазначену постанову від 18.11.2009 р., в якій просить скасувати постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.11.2009 року та прийняти нову постанову суду, відмовивши позивачеві ОСОБА_4 у задоволенні її позову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі та обговоривши доводи апеляційних скарг, судова колегія апеляційного суду встановила наступне.
Наказом №10-0 по Соснівському райсуду м. Черкаси від 19.10.1999 р. позивачка ОСОБА_4 була звільнена 20.10.1999 р. з посади секретаря судового засідання як державний службовець по досягненню пенсійного віку. Стаж державної служби складає 26 років. 21 жовтня 1999 р. наказом № 11-0 від 19.10.1999 р. п.2 позивачка призначена на посаду архіваріуса райсуду як службовець. Наказом №6-0 від 16.01.2009р. звільнена з посади архіваріуса з 20.01.2009 р. за власним бажанням. На підставі наказу Черкаського обласного управління юстиції №29-л від 31.03.1994р. їй щомісячно виплачували надбавку в розмірі 40% за вислугу років. В червні 2005р., без пояснення причин, їй перестали виплачувати надбавку за вислугу років. Звернувшись до ДСА України, вона отримала відповідь, що службовцям, які працюють в апаратах судів, встановлюється щомісячна надбавка за вислугу років на підставі Положення, затвердженого постановою КМУ від 3.12.1993р. №1049 «Про надбавки за вислугу років для працівників органів виконавчої влади». В.О. голови Соснівського райсуду було видано наказ №42-0 від 24.07.2008р. про встановлення позивачці надбавки в розмірі 40%, починаючи з 01.01.2008р., але даний наказ ТУ ДСА неодноразово повертало без виконання. Позивачка вважає, що наказ голови Соснівського райсуду № 1Б-з від 27.05.2005р. підлягає до скасування, оскільки з ним вона ознайомлена не була, згоди на невиплату надбавки вона не давала, наказ виданий 27.05.2005р., а невиплата проводилась з 04.01.2005р. При цьому відсутні підстави для видання такого наказу. Отже, з травня 2005р. по 01.01.2008р. надбавка за вислугу років позивачці не виплачувалась, як на її думку, з вини ТУ ДСА у порушення вимог ст. 98 КЗпП України. Також вона вважає, що ТУ їй спричинена моральна шкода, оскільки з травня 2008р. ведеться переписка з даного питання, протягом 3-х років недотримувала зарплату в розмірі 40%, чим була позбавлена нормального харчування, медичної допомоги, санаторного лікування.
Відповідно до наказу голови Соснівського райсуду м. Черкаси №10-0 від 19.10.1999р. державного службовця ОСОБА_4 з 20.10.1999р. звільнено з посади секретаря судових засідань в зв’язку з виходом на пенсію. Наказом №11-0 від 19.10.1999р. ОСОБА_4 призначено на посаду архіваріуса суду з 21.10.1999р. Крім того, її, як архіваріуса, звільнено із займаної посади з 20.01.2009р. за власним бажанням (наказ №6-0 від 16.01.2009р.). З 17.05.2000р. ОСОБА_4 являється ветераном праці (посвідчення видане 17.05.00р.).
За повідомленням Соснівського райсуду м. Черкаси від 02.11.2009р. №201 та наданої копії наказу №42-Л від 07.06.1994р. секретарю судових засідань Соснівського райсуду м.Черкаси ОСОБА_4 встановлено надбавку за вислугу років в розмірі 40% до посадового окладу з 01.09.1994р. Наказом голови Соснівського райсуду м.Черкаси від 27.05.2005р. №1Б-з скасовано надбавку за вислугу років службовцю–архіваріусу ОСОБА_4 з 04.01.2005р.
В силу статті 103 КЗпПУ про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до запровадження або зміни.
Статтею 127 КЗпПУ визначені обмеження відрахувань із заробітної плати.
Згідно із Положенням про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за вислугу років працівникам органів виконавчої влади та інших державних органів, затвердженого постановою КМ України №1049 від 20.12.1993р., надбавка за вислугу років виплачується керівникам, спеціалістам і службовцям органів виконавчої влади та інших державних органів залежно від стажу роботи, зокрема, понад 25 років 40%. Виплата зазначених надбавок провадиться одночасно з виплатою заробітної плати за другу половину місяця у межах фонду оплати праці відповідного органу виконавчої влади.
Наявність постанови КМ України від 13.12.1999р. №2288 «Про впорядкування умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів ті інших органів»та листа Міністерства праці та соціальної політики України від 23.03.2005р. №18-131-1, що послужили підставою для видання головою суду наказу від 27.05.2005 р. № 1Б-з про скасування надбавки ОСОБА_4, - не можуть слугувати підставою для скасування такої надбавки, оскільки даною постановою затверджено лише схеми, в т.ч. схему посадових окладів керівних працівників і спеціалістів апарату місцевих загальних судів. Між тим, саме діючим, як на час видання наказу від 27.05.2005р., так і на даний час, Положенням, затвердженим постановою КМ України № 1049 від 20.12.1993р. як спеціальним актом визначено порядок і умови виплати місячної надбавки за вислугу років, яка визначається, в даному випадку в розмірі 40% до посадового окладу службовця.
Позивачем не порушені строки звернення до суду з позовом про захист порушеного права. Так, встановлено, що позивачка не була повідомлена адміністрацією районного суду про зміну заробітної плати в бік погіршення, тобто про зняття надбавки за вислугу років, не була ознайомлена з наказом від 27.05.2005 р. №1Б-з про скасування такої надбавки, а ознайомилась з ним лише 09.07.2008р. Не заперечувала проти таких обставин під час розгляду справи в суді першої інстанції і представник відповідача Соснівського райсуду м. Черкаси. Відповідачі не оспорювали питання та не заявляли про порушення позивачкою ОСОБА_4 строків звернення до суду за вирішенням трудового спору, передбачених ст. 233 КЗпПУ.
Згідно із ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
У даному випадку суд вірно застосував норми ст.ст. 22, 43 та 64 Конституції України. При цьому приходить до висновку, що наказ голови Соснівського районного суду м.Черкаси № 1Б-з від 27.05.2005 є незаконним і таким, що порушує трудові права позивачки ОСОБА_4, а тому має бути скасований.
Враховуючи положення ч.2 ст.23, ст.1173 ЦК України, постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31.03.1995 року №4, факт заподіяння позивачці моральної шкоди має місце.
Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, суд правильно виходив з того, що сума моральної шкоди 5 000 грн., що заявлена позивачем, є явно завищеною. Суд апеляційної інстанції погоджується, що розмір відшкодування має бути адекватним нанесеній моральній шкоді, при цьому відшкодування моральної шкоди не може бути засобом отримання доходу. Тому, суд І-ї інстанції обґрунтовано стягнув 500 грн. моральної шкоди на користь ОСОБА_4
Судові витрати судом першої інстанції розподілено згідно із вимогами статті 94 КАС України.
Позиція позивача щодо неправомірності рішення відповідача підтверджується доказами по справі.
Враховуючи встановлене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права.
Однак судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до розгляду і вирішення справи неповноважним судом.
Так, приймаючи дане рішення суд І-ї інстанції не врахував положення КАС України, а саме ст.18 цього Кодексу, в якій визначається предметна підсудність адміністративних справ.
Черкаський окружний адміністративний суд розпочав свою діяльність 24 вересня 2008 року. Тож на час звернення позивачки до суду Черкаський окружний адміністративний суд вже діяв.
Звертається увага на те, що на час розгляду та вирішення даної справи ч.1 ст.18 КАС України передбачала, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам; 2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 3) усі адміністративні справи у спорах фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. При цьому ч.2 ст.18 КАС України встановлювала, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Суд першої інстанції не врахував те, що саме окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією із сторін є орган державної влади, інший державний орган, їх посадова особа чи службова особа.
Отже, даний спір мав би вирішувати окружний адміністративний суд, а не місцевий загальний суд як адміністративний.
В силу статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне застосувати ст.202 КАС України, а саме скасувати рішення суду І-ї інстанції та ухвалити нове рішення у справі.
Керуючись статтями 195, 196, 202, 205 КАС України, колегія суддів
постановила:
Апеляційні скарги Соснівського районного суду міста Черкаси, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області задовольнити.
Постанову Придніпровського районного суду міста Черкаси від 18 листопада 2009 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Наказ голови Соснівського районного суду м.Черкаси №1Б-з від 27 травня 2005 року в частині скасування надбавки за вислугу років службовцю-архіваріусу суду ОСОБА_4 скасувати.
Зобов’язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_4 заробітну плату у вигляді надбавки за вислугу років службовцю-40% від посадового окладу за період з травня 2005 року по грудень 2007 року у відповідності до законодавства України.
Стягнути із держави на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 500 грн., завдану відповідачами, стягнення яких здійснити через Головне управління державного казначейства України у Черкаській області.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути із Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 сплачений судовий збір (державне мито) в розмірі 20 грн. 40 коп. та судові витрати на правову допомогу у розмірі 400 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п’ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).
Головуючий: Ю.І. Цвіркун
Судді: В.С. Заяць
Г.В. Земляна