КОПІЯ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 вересня 2010 року місто Вінниця
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі :
Головуючого : Чуприни В.О.
Суддів : Морозовського В.І, Іванюка М.В.
При секретарі : Кирилюк Л.М.
За участю : представника МКП «ЖЕК № 14» Міщенко А.Г., відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом Вінницького міського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 14» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, за апеляційною скаргою Вінницького міського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 14» на рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 29 червня 2010 року, встановила :
У квітні 2010 року Вінницьке МКП «ЖЕК № 14» звернулось до суду з вказаним позовом з тих підстав, що відповідачі не сплачують надані комунальні послуги, допустивши заборгованість станом на квітень 2010 року в розмірі 1159,86 грн., в тому числі 1004,79 грн. квартирна плата й 164,52 грн. вивіз побутових відходів.
Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 29 червня 2010 року позов задоволений частково: стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Міського комунального підприємства «ЖЕК № 14» заборгованість по оплаті за житлово-комунальні послуги в розмірі 164,52 грн. – за вивіз твердих побутових відходів, 4,20 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 7,14 грн. судового збору на користь держави. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу в частині відмовлених вимог, Вінницьке МКП «ЖЕК №14» посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим порушує питання про скасування рішення і ухвалення нового, яким задовольнити позов у повному обсязі та стягнути з відповідачів судові витрати.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, вважаючи рішення законним і правильним, просили у письмовому запереченні апеляційну скаргу відхилити та залишити рішення без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення скарги з таких підстав.
Відмовляючи у частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідачів не могла виникнути заборгованість перед позивачем, оскільки останнім послуги по прибиранню прибудинкової території, обслуговування димовентиляційних каналів і поточний ремонт будинку не надавались.
Проте, з такими висновками погодитись не можна, так як він, по-перше бездоказовий, а, по друге, питання зменшення заборгованої суми з наведених обставин виходять за межі заявленого предмета позову й могли бути розглянуті судом тільки за умови подання відповідачами зустрічного позову про звільнення від оплати послуг.
У відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло.
Відповідно до ст. 13 Закону України від 24 червня 2004 р. № 1875-ІV «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на : 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо-та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль за виконанням умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Статтями 20, 21 цього Закону визначені права та обов’язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов’язком – оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов’язком виконавця – надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Відмовляючи у частині позовних вимог, суд виходив також і з того, що договір про надання житлово-комунальних послуг між сторонами не укладався.
Проте з таким висновком суду погодитись не можна, виходячи з наступного.
Обов’язок власника квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги передбачено також п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів № 572 від 08.10.92 р.
Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов’язок, а не право сторін.
Недодержання сторонами письмової форми правочину за змістом ст. 218 ЦК України не має наслідком його недійсність. Із означеного випливає, що відсутність письмово укладеного договору про надання послуг, не є підставою для звільнення відповідачів від зобов’язання у фактично існуючих договірних відносинах, де одна сторона вчинила дію, а друга сторона прийняла виконання.
На підтвердження своїх вимог позивачем надано розшифровку суми заборгованості з 1 квітня 2007 року.
Згідно зі ст.ст. 256, 257, 261 ЦК України загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Із позовною заявою житлово-комунальне підприємство звернулося до суду 27 квітня 2010 року й сума розрахованої позивачем заборгованості в межах трьох річного строку складала 1159,86 грн. (а.с.6-7).
Проте на квітень 2007 року залишкове сальдо за попередній період складає 477,55 грн., тобто ця сума за межами строку позовної давності не може бути стягнута.
Відтак апеляційний суд своїм рішенням зменшує зазначену суму заборгованості, що підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.
Розподіл судових витрат між сторонами провадиться за правилами ст. 88 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог – 58,83%, з урахуванням звільнення позивача від сплати судового збору.
Рішення суду першої інстанції, як постановлене всупереч вимог закону, належить скасуванню з постановленням судом апеляційної інстанції нового рішення щодо часткового задоволення позову МКП «ЖЕК № 14».
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів вирішила :
Апеляційну скаргу Вінницького міського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 14» задовольнити частково.
Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 29 червня 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов Вінницького міського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №14» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Вінницького міського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №14»: 682 гривен 31 копійок заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг; 35 гривен 29 копійок судових витрат з інформаційно-технічного забезпечення.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь держави 76 гривен 50 копійок судового збору.
В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Верховного Суду України.
Головуючий : підпис В.О.Чуприна
Судді : підпис В.І.Морозовський
підпис М.В.Іванюк
З оригіналом вірно :
Суддя апеляційного суду В.О.Чуприна