А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д
В І Н Н И Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І
Справа № 11 – 882/2010 Категорія: кримінальна.
Головуюча у суді 1-ї інстанції Нечипорук Л.Ф.
Доповідач Суржок А.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого Слободяна К.Б.
суддів: Суржок А.В., Олексієнка Ю.Г.
за участю прокурора Фінца Д.Г.
адвоката ОСОБА_2
засудженої ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці 23 вересня 2010 року кримінальну справу за апеляціями засудженої ОСОБА_3 і в її інтересах адвокатів ОСОБА_4 і ОСОБА_2 із внесеними доповненнями на вирок Староміського районного суду м. Вінниці від 17 травня 2010 року, яким, –
ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше не судима, –
визнана винною і засуджена: за ст. 190 ч. 1 КК України до двох років обмеження волі; за ст. 366 ч. 2 КК України до чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади строком на три роки; за ст. 191 ч. 5 КК України до восьми років позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади строком на три роки та з конфіскацією майна, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначено до відбуття вісім років позбавлення волі з позбавленням права займати керівні посади строком на три роки та з конфіскацією майна.
Цивільний позов прокурора в інтересах Вінницької митниці задоволено і постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь Вінницької митниці матеріальну шкоду в розмірі 215.816 грн. 22 коп.
Вироком суду ОСОБА_3 визнана винною і засуджена за те, що працюючи на посаді начальника служби фінансів, бухгалтерського обліку та звітності – головним бухгалтером Вінницької митниці, відповідно до своєї посадової інструкції, маючи право підпису документів, що є підставою для видачі коштів, тобто, будучи службовою особою, у проміжок часу з вересня 2008 року по червень 2009 року, шляхом зловживання своїм службовим становищем, діючи з корисливих мотивів, умисно, з єдиним злочинним наміром, заволоділа бюджетними коштами, призначеними для виплати заробітної плати працівникам Вінницької митниці у розмірі 205.444, 29 грн.
Зокрема, у зв’язку з настанням тимчасової непрацездатності начальник відділу служби фінансів, бухгалтерського обліку та звітності ОСОБА_5, з 01.09.2008 р. припинила виконувати свої обов’язки по нарахуванню заробітної платні та інших виплат працівникам митниці. 29.09.2008 р. ОСОБА_5 звільнено у зв’язку з виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров’я. Проте, головний бухгалтер Вінницької митниці ОСОБА_3 відповідальну особу на даний напрямок роботи не призначила, а розпочала сама виконувати зазначені вище обов’язки, залучаючи для виконання технічної роботи головного інспектора служби фінансів бухгалтерського обліку та звітності ОСОБА_6
Так, під час виготовлення відомостей по нарахуванню коштів на карткові рахунки працівників митниці, відкриті у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_3 умисно зазначала підсумок коштів у графі «Всього по відомості» більшим від загальної суми заробітних плат кожного працівника окремо. В подальшому, при надісланні примірників відомостей у електронній формі до ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_3 включала різницю коштів до суми, що підлягала зарахуванню на її картковий рахунок НОМЕР_1
У такий спосіб ОСОБА_3 заволоділа коштами в загальній сумі 169.444,29 грн.
26.09.2008 р. на картковий рахунок ОСОБА_3, відповідно до надісланого у електронній формі до банку примірника відомості №293, надійшло 4.681,06 грн., проте, відповідно до відомості нарахування коштів на карткові рахунки співробітників Вінницької митниці №293 від 25.09.2008 року, ОСОБА_3 нарахувала собі у якості заробітної платні 3.529,06 грн. Таким чином, різницею коштів у розмірі 1.152 грн. остання безпідставно заволоділа, умисно збільшивши на цю суму розмір коштів напроти свого прізвища у примірнику відомості, що надсилався на адресу ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».
27.11.2008 р. на картковий рахунок ОСОБА_3, відповідно до надісланого у електронній формі до банку примірника відомості №318, надійшли кошти у розмірі 18.950,7 грн., проте, відповідно до відомості нарахування коштів на карткові рахунки співробітників Вінницької митниці №318 від 26.11.2008 р., ОСОБА_3 нарахувала собі у якості заробітної платні 3.287,04 грн. Таким чином, різницею коштів у розмірі 15.663,66 грн. остання безпідставно заволоділа, умисно збільшивши на цю суму розмір коштів напроти свого прізвища у примірнику відомості, що надсилався на адресу ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».
13.11.2008 р. на картковий рахунок ОСОБА_3, відповідно до надісланого у електронній формі до банку примірника відомості №312, надійшли кошти у розмірі 15.000 грн., проте, відповідно до відомості нарахування коштів на карткові рахунки співробітників Вінницької митниці №312 від 07.11.2008 р., ОСОБА_3 нарахувала собі у якості заробітної платні 1.500 грн. Таким чином, різницею коштів у розмірі 13.500 грн. остання безпідставно заволоділа, умисно збільшивши на цю суму розмір коштів напроти свого прізвища у примірнику відомості, що надсилався на адресу ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».
12.12.2008 р. на картковий рахунок ОСОБА_3, відповідно до надісланого у електронній формі до банку примірника відомості №325, надійшли кошти у розмірі 30.000 грн., проте, відповідно до відомості нарахування коштів на карткові рахунки співробітників Вінницької митниці №325 від 09.12.2008 р., ОСОБА_3 нарахувала собі у якості заробітної платні 3.000 грн. Таким чином, різницею коштів у розмірі 27.000 грн. остання безпідставно заволоділа, умисно збільшивши на цю суму розмір коштів напроти свого прізвища у примірнику відомості, що надсилався на адресу ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».
24.12.2008 р. на картковий рахунок ОСОБА_3, відповідно до надісланого у електронній формі до банку примірника відомості №397, надійшли кошти у розмірі 12.105, 65 грн., проте, відповідно до відомості нарахування коштів на карткові рахунки співробітників Вінницької митниці №397 від 24.12.2008 р., ОСОБА_3 нарахувала собі у якості заробітної платні 3.163,46 грн. Таким чином, різницею коштів у розмірі 8.942,19 грн. остання безпідставно заволоділа, умисно збільшивши на цю суму розмір коштів напроти свого прізвища у примірнику відомості, що надсилався на адресу ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».
30.03.2009 р. на картковий рахунок ОСОБА_3, відповідно до надісланого у електронній формі до банку примірника відомості №17, надійшли кошти у розмірі 24.081,22 грн., проте, відповідно до відомості нарахування коштів на карткові рахунки співробітників Вінницької митниці №17 від 30.03.2009 р., ОСОБА_3 нарахувала собі у якості заробітної платні 2.426,16 грн. Таким чином, різницею коштів у розмірі 21.655,06 грн. остання безпідставно заволоділа, умисно збільшивши на цю суму розмір коштів напроти свого прізвища у примірнику відомості, що надсилався на адресу ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».
29.04.2009 р. на картковий рахунок ОСОБА_3, відповідно до надісланого у електронній формі до банку примірника відомості №24, надійшли кошти у розмірі 26.542,54 грн., проте, відповідно до відомості нарахування коштів на карткові рахунки співробітників Вінницької митниці №24 від 29.04.2009 р., ОСОБА_3 нарахувала собі у якості заробітної платні 2.098,14 грн. Таким чином, різницею коштів у розмірі 24.444,4 грн. остання безпідставно заволоділа, умисно збільшивши на цю суму розмір коштів напроти свого прізвища у примірнику відомості, що надсилався на адресу ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».
28.05.2009 р. на картковий рахунок ОСОБА_3, відповідно до надісланого у електронній формі до банку примірника відомості №31, надійшли кошти у розмірі 31.533,87 грн., проте, відповідно до відомості нарахування коштів на карткові рахунки співробітників Вінницької митниці №31 від 27.05.2009 р., ОСОБА_3 нарахувала собі у якості заробітної платні 2.950,3 грн. Таким чином, різницею коштів у розмірі 28.583,57 грн. остання безпідставно заволоділа, умисно збільшивши на цю суму розмір коштів напроти свого прізвища у примірнику відомості, що надсилався на адресу ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».
25.06.2009 р. на картковий рахунок ОСОБА_3, відповідно до надісланого у електронній формі до банку примірника відомості №41, надійшли кошти у розмірі 29.362,87 грн., проте, відповідно до відомості нарахування коштів на карткові рахунки співробітників Вінницької митниці №40 від 24.06.2009 р., ОСОБА_3 нарахувала собі у якості заробітної платні 859,46 грн. Таким чином, різницею коштів у розмірі 28.503,41 грн. остання безпідставно заволоділа, умисно збільшивши на цю суму розмір коштів напроти свого прізвища у примірнику відомості, що надсилався на адресу ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».
Окрім того, ОСОБА_3, діючи з метою заволодіння коштами, безпідставно включила себе до відомостей нарахування коштів на карткові рахунки співробітників Вінницької митниці, що в електронній формі надсилалися до ВАТ «Райффайзен Банк Аваль». В результаті чого, остання у такий спосіб заволоділа коштами в загальній сумі 36.000 грн. , які були перераховані на картковий рахунок №0121069400, відкритий на її ім’я.
Так, 04.09.2008 р. на картковий рахунок ОСОБА_3, відповідно до надісланого у електронній формі до банку примірника відомості №75, надійшли кошти у розмірі 5.000 грн., проте підстав для перерахування вказаних коштів на картковий рахунок ОСОБА_3 не було. Таким чином, ОСОБА_3 умисно заволоділа коштами у сумі 5.000 грн.
18.09.2008 р. на картковий рахунок ОСОБА_3, відповідно до надісланого у електронній формі до банку примірника відомості №289, надійшли кошти у розмірі 5.000 грн., проте підстав для перерахування вказаних коштів на картковий рахунок ОСОБА_3 не було. Таким чином, ОСОБА_3 умисно заволоділа коштами у сумі 5.000 грн.
14.10.2008 р. на картковий рахунок ОСОБА_3, відповідно до надісланого у електронній формі до банку примірника відомості №299, надійшли кошти у розмірі 15.000 грн., проте підстав для перерахування вказаних коштів на картковий рахунок ОСОБА_3 не було. Таким чином, ОСОБА_3 умисно заволоділа коштами у сумі 15.000 грн.
21.11.2008 р. на картковий рахунок ОСОБА_3, відповідно до надісланого у електронній формі до банку примірника відомості №315, надійшли кошти у розмірі 7.000 грн., проте підстав для перерахування вказаних коштів на картковий рахунок ОСОБА_3 не було. Таким чином, ОСОБА_3 умисно заволоділа коштами у сумі 7.000 грн.
05.03.2009 р. на картковий рахунок ОСОБА_3, відповідно до надісланого у електронній формі до банку примірника відомості №10, надійшли кошти у розмірі 4.000 грн., проте підстав для перерахування вказаних коштів на картковий рахунок ОСОБА_3 не було. Таким чином, ОСОБА_3 умисно заволоділа коштами у сумі 4.000 грн.
Вона ж, ОСОБА_3, працюючи на посаді начальника служби фінансів, бухгалтерського обліку та звітності – головним бухгалтером Вінницької митниці, відповідно до своєї посадової інструкції, маючи право підпису документів, що є підставою для видачі коштів, тобто, будучи службовою особою, у проміжку часу з вересня 2008 р. по червень 2009 р. шляхом зловживання своїм службовим становищем, діючи з корисливих мотивів, умисно, з єдиним злочинним наміром, спрямованим на заволодіння бюджетними коштами, внесла до офіційних документів неправдиві відомості, що спричинило тяжкі наслідки.
Під час виготовлення документів – відомостей по нарахуванню коштів на карткові рахунки співробітників Вінницької митниці, ОСОБА_3, умисно зазначала підсумок коштів у графі «Всього по відомості» більшим від загальної суми заробітних плат кожного працівника окремо. В подальшому, при надісланні примірників відомостей у електронній формі до ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_3 включала різницю коштів до суми, що підлягала зарахуванню на її картковий рахунок №0121069400, і у такий спосіб заволоділа коштами в сумі 169 444,29 грн.
Так, ОСОБА_3 внесла у графу «Всього» відомостей по нарахування коштів на карткові рахунки співробітників Вінницької митниці: №293 від 25.09.2008 р. неправдиві дані про те, що загальна сума коштів по відомості становить 362.974,23 грн.; №318 від 26.11.2008 р. неправдиві дані про те, що загальна сума коштів по відомості становить 310.278,54 грн.; №312 від 07.11.2008 р. неправдиві дані про те, що загальна сума коштів по відомості становить 205.960,32 грн.; №325 від 09.12.2008 р. неправдиві дані про те, що загальна сума коштів по відомості становить 141.221, 85 грн.; №397 від 24.12.2008 р. неправдиві дані про те, що загальна сума коштів по відомості становить 437.598,19 грн.; №17 від 30.03.2009 р. неправдиві дані про те, що загальна сума коштів по відомості становить 389.366,95 грн.; №24 від 29.04.2009 р. неправдиві дані про те, що загальна сума коштів по відомості становить 325.587, 89 грн.; №31 від 27.05.2009 р. неправдиві дані про те, що загальна сума коштів по відомості становить 402.390,32 грн.; №40 від 24.06.2009 р. неправдиві дані про те, що загальна сума коштів по відомості становить 379.083,23 грн.
В подальшому, переліченим вище відомостям надано статус офіційності шляхом підписання їх головним бухгалтером Вінницької митниці ОСОБА_3 а також начальником Вінницької митниці чи його заступником.
Вона ж, ОСОБА_3, працюючи на посаді начальника служби фінансів, бухгалтерського обліку та звітності – головним бухгалтером Вінницької митниці, відповідно до наказу № 268-кв від 13.10.2008 р. у проміжку часу з 20.10.2008 р. по 02.11.2008 р. та відповідно до наказу № 29-кв від 09.02.2009 р. у проміжку часу з 16.02.2009 р. по 01.03.2009 р. перебувала у відпустці в зв’язку з навчанням.
Розуміючи, що крім неї ніхто з працівників служби фінансів, бухгалтерського обліку та звітності з виконанням обов’язків по нарахуванню заробітної платні та інших виплат працівникам митниці не обізнаний, ОСОБА_3, зловживаючи довірою виконуючої обов’язки головного бухгалтера ОСОБА_8, запропонувала останній допустити її в період перебування у відпустці до виконання роботи по нарахуванню заробітної плати та інших виплат працівникам митниці, на що ОСОБА_8 погодилась.
Шляхом обману ОСОБА_8 щодо правильності проведених розрахунків по нарахуванню заробітної плати та інших виплат, ОСОБА_3, перебуваючи у відпустці, заволоділа коштами Вінницької митниці в сумі 10.371, 93 грн. у наступний спосіб.
Під час виготовлення відомостей по нарахуванню коштів на карткові рахунки працівників митниці, відкриті у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_3 діючи умисно, з корисливих мотивів, зазначала підсумок коштів у графі «Всього по відомості» більшим від загальної суми заробітних плат кожного працівника окремо. В подальшому, при надісланні примірників відомостей у електронній формі до ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_3 включала різницю коштів до суми, що підлягала зарахуванню на її картковий рахунок НОМЕР_1
31.10.2008 р. на картковий рахунок ОСОБА_3, відповідно до надісланого у електронній формі до банку примірника відомості №309, надійшло 9.745, 24 грн., проте, відповідно до відомості нарахування коштів на карткові рахунки співробітників Вінницької митниці №309 від 30.10.2008 р., ОСОБА_3 нарахувала собі у якості заробітної платні 3.839,95 грн. Таким чином, різницею коштів у розмірі 5.905,29 грн. остання безпідставно заволоділа, умисно збільшивши на цю суму розмір коштів напроти свого прізвища у примірнику відомості, що надсилався на адресу ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».
27.02.2009 р. на картковий рахунок ОСОБА_3, відповідно до надісланого у електронній формі до банку примірника відомості №7, надійшли кошти у розмірі 5.081,34 грн., проте, відповідно до відомості нарахування коштів на карткові рахунки співробітників Вінницької митниці №7 від 25.02.2009 р., ОСОБА_3 нарахувала собі у якості заробітної платні 614,7 грн. Таким чином, різницею коштів у розмірі 4.466,64 грн. остання безпідставно заволоділа, умисно збільшивши на цю суму розмір коштів у напроти свого прізвища у примірнику відомості, що надсилався на адресу ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».
На даний вирок захисник-адвокат ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_3 подав апеляцію, в якій просить вирок суду скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд по наступних підставах.
Суд належно не оцінив докази по справі і залишив поза увагою доводи ОСОБА_3 про її невинуватість. В основу обвинувального вироку суд поклав показання свідків співробітників Вінницької митниці, а ці докази суду необхідно було оцінювати критично.
Електронні копії відомостей, які містяться у справі без підписів ОСОБА_3 та керівника митниці про перерахування відповідних кошті, є недопустимим доказом.
В період з 20.10. по 02.11.2008 року та з 16.02. по 01.03.2009 року ОСОБА_3 перебувала у відпустці у зв’язку з навчанням тому в цей час не могла виконувати роботу по нарахуванню заробітної плати.
Виписка з особового карткового рахунку ОСОБА_3 підтверджує лише зняття кошті з даного рахунку і не може бути доказом, що ці кошти знімала саме ОСОБА_3
Цивільний позов про спричинення діями ОСОБА_3 шкоди Вінницькій митниці наявними у справі документами не підтверджений, тому задоволений позов судом безпідставно.
В порушення вимог ст. 334 КПК України суд у мотивувальній частині вироку не виклав формулювання обвинувачення ОСОБА_3, визнаного судом доведеним, але засудив її.
Посилаючись на зазначені доводи апеляції, адвокат ОСОБА_4 вважає, що досудове і судове слідство проведено по справі однобічно та неповно, висновки суду викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи.
Захисник-адвокат ОСОБА_2 в інтересах засудженої ОСОБА_3, в апеляції з доповненнями аналогічно посилаючись на однобічність і неповноту досудового і судового слідства, невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи. Звертає увагу на те, що судом не досліджувалися обставини одержання коштів з карткового рахунку ОСОБА_3 Просить скасувати вирок суду, а справу повернути на новий судовий розгляд.
Якщо дані доводи апеляції не будуть задоволені, то захист просить пом’якшити ОСОБА_3 призначене судом покарання по ч. 5 ст. 191 КК України як таке, що за своєю суворістю не відповідає тяжкості злочину та особі засудженої ОСОБА_3
Засуджена ОСОБА_3 в своїй апеляції також вважає, що досудове і судове слідство проведено неповно і однобічно. Висновки слідства і суду не відповідають фактичним обставинам справи, а тому до інкримінованих їй злочинів вона не причетна. Засуджена ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий досудовий чи судовий розгляд.
Прокурор Шидловський В.С., який затвердив обвинувальний висновок у справі, апеляцію відкликав.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника-адвоката ОСОБА_2 і засудженої ОСОБА_3, які підтримали доводи поданих в її інтересах апеляцій і просили вирок суду скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд, міркування прокурора Фінца Д.Г., про залишення поданих апеляцій без задоволення, а вирок Староміського районного суду м. Вінниці залишити без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, за які вона засуджена, ґрунтується на сукупності доказів, які повно досліджені в судовому засіданні і яким суд дав належну оцінку і юридичну кваліфікацію.
Так, вина ОСОБА_3 доведена послідовними і незмінними показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 Не вірити цим показанням і критично їх оцінювати у суду не було підстав, а тому вони об’єктивно оцінені і вірно поставлені в основу обвинувального вироку. Зазначені показання свідків підтверджуються і не суперечать іншим матеріалам справи.
Показаннями свідка ОСОБА_6 доведено, що до вересня 2008 року обов’язки по нарахуванню заробітної плати працівникам митниці виконувала ОСОБА_5. Після виходу ОСОБА_5 на пенсію обов’язки по нарахуванню та виплаті заробітної платні працівникам митниці виконувала головний бухгалтер – ОСОБА_3, проте письмово наказом це жодним чином не було зафіксовано. Коли 13 липня 2009 року на Вінницькій митниці почалася позачергова виїзна перевірка діяльності служби фінансів Вінницької митниці, яку проводили працівники контрольно – ревізійного відділу ДМСУ, то у цей же день ОСОБА_3 ознайомила її з двома посадовими інструкціями, відповідно до першої ОСОБА_6 виконувала обов’язки ОСОБА_5 по нарахуванню заробітної платні працівникам митниці, відповідно до другої – ці обов’язки стали закріплені вже особисто за нею ( ОСОБА_6.). ОСОБА_3 наказала ОСОБА_6 підписати ці посадові інструкції «заднім числом», тобто першу приблизно жовтнем 2008 року, а другу квітнем 2009 року. Нічого не підозрюючи вона підписала посадові інструкції надані їй ОСОБА_3
Під час проведення ревізії працівниками КРВ ДМСУ виявлено, що ОСОБА_3 привласнила значну суму коштів, перераховуючи їх на свій рахунок у якості заробітної платні.
Перед приїздом працівників КРВ ДМСУ на Вінницьку митницю, ОСОБА_3 роздрукувала за допомогою програми «Зорро» виправлені довідки-розрахунки своєї заробітної платні за 2008 та 2009 роки, які вона помістила в свою особову справу, знищивши при цьому попередні довідки з коштами, які дійсно надходили на її рахунок. На даний час особова справа ОСОБА_3 з заміненими нею довідками зберігається у бухгалтерії Вінницької митниці.
Аналогічні показання давала свідок ОСОБА_8, що ОСОБА_5 по своїм посадовим обов’язкам була відповідальною за нарахування заробітної плати. Після її виходу на пенсію нарахуванням заробітної плати займалась головний бухгалтер ОСОБА_3. Більше крім ОСОБА_3 дану програму не знав ніхто, а тому коли остання уходила на сесію, то вона все рівно виходила на роботу та здійснювала нарахування заробітної плати. Відомості в цей час підписувала вона, ОСОБА_8, як виконуюча обов'язки головного бухгалтера, бо ОСОБА_3 на час перебування на сесії – немала права підпису.
Посадову інструкцію, де посадові обов'язки по нарахуванню заробітної плати було закріплено за ОСОБА_6, остання підписала «заднім числом» в період перевірки КРУ в липні 2009року. На вихідні дні, перед приїздом КРУ, ОСОБА_3 виходила на роботу. До її ОСОБА_8) посадових обов'язків нарахування заробітної плати не відносилось.
Аналогічно стверджували свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10 ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про те, що у вересні 2008 року на пенсію вийшла начальник відділу ведення розрахунків та обліку матеріальних цінностей ОСОБА_5, яка, відповідно до своїх посадових обов’язків була відповідальною за нарахування заробітної плати. Після неї нарахуванням заробітної плати займалась головний бухгалтер ОСОБА_3 Інколи вона навчала цьому ОСОБА_6, але крім ОСОБА_3 дану програму не знав ніхто, а тому коли остання уходила на сесію, вона все рівно виходила на роботу та здійснювала нарахування заробітної плати. Крім ОСОБА_3 ніхто відомості по нарахуванню коштів (аванс, зарплата, відпускні, кошти за відрядження) на карткові рахунки працівникам митниці не виготовляв та до банку не пересилав.
При приїзді КРУ в липні 2009 року ОСОБА_3 надала усім працівникам служби фінансів посадові інструкції для того, щоб їх підписали «заднім числом». Аналогічно посадову інструкцію ОСОБА_6 на прохання ОСОБА_3 підписала «заднім числом» в період перевірки КРУ в липні 2009р., де за ОСОБА_6 було закріплено посадові обов'язки по нарахуванню заробітної плати, хоча насправді ці обов’язки виконувала ОСОБА_3 На вихідні дні, перед приїздом КРУ, ОСОБА_3 виходила на роботу. Також ОСОБА_3 не підпускала до комп’ютера по нарахуванню заробітної плати ОСОБА_13, в посадові обов’язки якої входило ведення відомостей по відрядженнях. Цю роботу ОСОБА_3 виконувала за неї сама.
Відповідно до показань свідка ОСОБА_15, як начальника Вінницької митниці з квітня 2009 року встановлено, що суму у графі «Всього по відомості» з сумою заробітних плат кожного працівника окремо, він не перераховував, оскільки це не входить до його службових обов’язків.
Заробітну плату працівникам Вінницької митниці нараховувала головний бухгалтер ОСОБА_3 особисто. Така поведінка головного бухгалтера викликала у нього підозри щодо правильності та достовірності нарахування заробітної платні працівникам митниці. Крім того на Вінницькій митниці фактично був відсутній фонд економії коштів. Тому за його ініціативою та за його зверненням до керівництва ДМСУ України на Вінницькій митниці було призначено ревізію. Наказ про проведення перевірки з ДМСУ України прийшов на Вінницьку митницю у кінці тижня. Перевірка планувалася з понеділка. ОСОБА_3 ознайомившись з наказом звернулася до нього з проханням вийти на роботу у вихідний день для підготовки до ревізії та приведення у відповідність документації служби фінансів Вінницької митниці, на що він погодився.
Із показань свідка ОСОБА_14 слідує, що відповідно до його посадових обов’язків першого заступника начальника Вінницької митниці він мав право підпису відомостей нарахування зарплати нарівні з начальником митниці. Відомості йому на підпис приносила ОСОБА_3 особисто. Чи співпадала сума у графі «Всього по відомості» з сумою нарахованої заробітної плати кожного працівника окремо, він не перевіряв, тому що це не входило до його службових обов’язків. За фінансову дисципліну на Вінницькій митниці відповідає головний бухгалтер. По питаннях нарахування заробітної плати він звертався безпосередньо до ОСОБА_3
На досудовому слідстві і при розгляді справи в суді ОСОБА_3 не визнавала і не визнає своєї вини в скоєнні даних злочинів. В той же час ОСОБА_3 визнає і підтвердила це при апеляційному розгляді справи, що дійсно 215.816 грн. 22 коп. незаконно були перераховані на її картковий рахунок у зазначений у вироку спосіб і час. Хто скоював ці злочинні дії по перерахуванню зазначених коштів на її картковий рахунок вона не знає. Рух коштів на її картковому рахунку вона не контролювала і не перевіряла. Перерахованими на картковий рахунок коштами користувалася.
Це ж підтвердив свідок ОСОБА_16 в частині того, що інколи на прохання своєї матері він знімав в банкоматі з її пластикової картки заробітну плату. Також інколи з даних коштів сплачував її кредит.
Тому доводи апеляції, що виписка з особового карткового рахунку ОСОБА_3 підтверджує лише зняття коштів з даного рахунку і не може бути доказом, що ці кошти знімала саме ОСОБА_3, також є безпідставними і спростовуються визнанням ОСОБА_3 і членів її сім’ї про користування цим картковим рахунком.
Доводи апеляції, що електронні копії відомостей, які містяться у справі без підписів ОСОБА_3 та керівника митниці про перерахування відповідних коштів, є недопустимим доказом, також не можуть бути прийняті до уваги, так як зазначений спосіб бухгалтерсько-банківської роботи і документообігу передбачений відомчими нормативними документами і є допустимим доказом.
Такий висновок про винуватість ОСОБА_3 суд мотивовано обґрунтував актом контрольно-ревізійного відділу Державної Митної Служби ревізії фінансово-господарської діяльності Вінницької Митниці за період з 01.07.2008 року по 01.07 2009 року. Електронні копії відомостей спеціалістами під сумнів не поставлені.
Вірно оцінив суд і період трудової діяльності ОСОБА_3 з 20.10. по 02.11.2008 року та з 16.02. по 01.03.2009 року коли вона перебувала у відпустці у зв’язку з навчанням, відкинувши доводи захисту, що в цей час ОСОБА_3 не могла виконувати роботу по нарахуванню заробітної плати.
Такі доводи спростовуються як показаннями зазначених вище свідків-колег ОСОБА_3 по роботі, що вона в цей період також виходила на роботу і займалася особисто нарахуванням заробітної плати.
Також із показань свідка ОСОБА_17, яка навчалася разом з ОСОБА_3 у вищому учбовому закладі, суд вірно зробив висновок, що відмітки в журналі про відвідування студентами-заочниками занять не можуть бути доказом неможливості ОСОБА_3 під час заочного навчання появлятися на своєму робочому місті і виконувати свої функціональні обов'язки, в тому числі і нараховувати заробітну плату.
Цивільний позов судом вирішений у вироку мотивовано, ґрунтується на доказах перевірених і викладених у вироку і сума заподіяної злочином шкоди стягнена відповідно до вимог закону.
Визнане судом доведеним обвинувачення викладене у вироку ОСОБА_3 вірно і вирок в цій частині відповідає вимогам ст. 334 КПК України, тому посилання в апеляції є безпідставним.
Також вина підсудної доводиться дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи.
У процесі досудового слідства та при розгляді справи в суді були встановлені і досліджені всі обставини справи, допитані всі особи, показання яких мали істотне значення для правильного вирішення справи, проведені необхідні ревізії і встановлена роль засудженої ОСОБА_3 у вчиненні злочину. Тому колегія суддів вважає, що доводи скарг про неповноту судового слідства є безпідставними.
Як видно з вироку, місцевий суд належним чином дослідив показання засудженої, які вона давала під час досудового слідства, та в судовому засіданні, інші докази в справі, зазначивши, чому він взяв до уваги одні докази і відкинув інші, а тому доводи апеляційних скарг щодо невідповідності висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи, колегія суддів також вважає необґрунтованими.
Дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковано за ст.ст. 190 ч. 1, 366 ч. 2, 191 ч. 5 КК України.
Покарання засудженій ОСОБА_3 призначено у відповідності з вимогами ст. 65 КК України з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винної, всіх обставин справи, та є необхідним і достатнім для її виправлення і попередження нових злочинів. Оскільки міра покарання призначена ОСОБА_3 згідно ст. 70 КК України є наближеною до мінімального розміру, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, то підстав для її пом’якшення немає.
Отже, при перевірці справи в апеляційному порядку не виявлено будь-яких передбачених ст. 367 КПК України підстав для скасування або зміни вироку щодо ОСОБА_3, а тому апеляційні скарги засудженої та в її інтересах захисників задоволенню не підлягають.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, –
У Х В А Л И Л А:
Апеляції засудженої ОСОБА_3 і в її інтересах захисників-адвокатів ОСОБА_4 і ОСОБА_2 із внесеними доповненнями – залишити без задоволення, а вирок Староміського районного суду м. Вінниці від 17 травня 2010 року відносно ОСОБА_3 – без змін.
Судді: