АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2006 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого: Міцнея В.Ф.
суддів: Заводян К.І., Чміля І.Х.
секретаря: Малої І.М.
за участю: прокурора Іванчука М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до прокуратури м.Чернівці, ради суддів Чернівецької області про визнання неправомірними їхніх дій та стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м.Чернівці від 20 квітня 2006 року,-
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2005 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовною заявою до прокуратури м.Чернівці, ради суддів Чернівецької області про визнання неправомірними їхніх дій та стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що 14 червня 2004 року він звернувся до прокуратури Шевченківського району м.Чернівці із заявою про порушення кримінальної справи відносно судді Шевченківського районного суду м.Чернівці ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст. 375 КК України. Прокуратурою району йому була дана відповідь про те, що його заява не містить повідомлень про злочини, а тому немає підстав для прийняття рішення у відповідності до вимог ст. 97 КПК України. 27 квітня 2005 року він звернувся до прокуратури м.Чернівці із скаргою на дії прокуратури Шевченківського району м.Чернівці. Однак прокуратура міста не вжила відповідних заходів по його скарзі і не надала йому відповідь на неї.
Окрім того, на подану до ради суддів Чернівецької області скаргу від 21 березня 2005 року на дії судді Шевченківського районного суду
справа 22а-164/06 Головуючий у 1 -й інстанції
категорія 14/38 ЧебанВ.М.
Доповідач Міцней В.Ф.
м.Чернівці Смотрицького В.Г., який при постановлені ухвали у справі за його
позовом до прокуратури Шевченківського району м.Чернівці про визнання її
дій неправомірними незаконно застосував ст. 137 ЦПК України, він отримав
формальну відписку про те, що рада суддів не має повноважень переглядати
судові рішення і робити висновки щодо законності та обґрунтованості
судових рішень. Вважає, що протиправними діями відповідачів йому
заподіяна моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, приниженні
його честі і гідності, психологічному дискомфорті. Просив визнати дії
відповідачів неправомірними, зобов'язати прокуратуру м.Чернівці виконати вимоги ст. 97 КПК України за його заявою та стягнути з кожного відповідача моральну шкоду в розмірі 5000 грн.
Постановою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 20 квітня 2006 року відмовлено в задоволенні позову за безпідставністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги. Посилається на порушення судом ст.ст. 2, 5-11, 71, 159, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 6, 10 Закону України „Про статус суддів", ст. 97 КПК України.
В судовому засіданні прокурор апеляційну скаргу не визнав, вважає, що постанова суду є законною і підстав для її скасування немає.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, перевіривши матеріали, справи, вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1. слід відхилити, а постанову суду слід залишити без змін з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1., суд першої інстанції вірно виходив з того, що скарга позивача від 27 квітня 2005 року на дії прокурора Шевченківського району м.Чернівці щодо неприйняття відносно судді Шевченківського районного суду м.Чернівці ОСОБА_2 рішення відповідно до ст. 97 КПК України за його заявою від 14 червня 2004 року не містить дані, які вказують на наявність ознак злочину, а фактично в цій скарзі оскаржуються ухвали судді ОСОБА_2, постановлені у цивільній справі. Суд також виходив з того, що рада судів виконує функції судівського самоврядування у період між конференціями суддів і не є юридичною особою.
Так, як вбачається із заяви від 14 червня 2004 року, адресованої прокурору Шевченківського району м.Чернівці, про порушення кримінальної справи відносно судді Шевченківського районного суду м.Чернівці ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 364, 365, 375 КК України, ОСОБА_1. фактично оспорює законність ухвал судді, які постановлені у справі за його позовом до виконкому Чернівецької міської ради та Шевченківського районного відділу УМВС України в Чернівецькій області про визнання їхніх дій неправомірними та стягнення моральної шкоди. Зазначена заява не містить дані, які вказують на наявність в діях судді ознак цих злочинів.
14 липня 2004 року прокурором Шевченківського району м.Чернівці була дана відповідь ОСОБА_1. з роз'ясненням йому порядку оскарження судових рішень.
Не містить даних, які вказують на наявність в діях судді ознак будь-якого злочину, і скарга ОСОБА_1. від 27 квітня 2005 року, яка адресована прокурору м.Чернівці.
Розглянувши вказану скаргу, прокурор м.Чернівці 6 травня 2005 року дав відповідь заявнику про відсутність підстав для прийняття рішення відповідно до ст. 97 КПК України та роз'яснив йому порядок оскарження судових рішень.
З урахуванням наведених обставин, колегія суддів вважає, що підстав для прийняття органами прокуратури рішення за вказаними заявою та скаргою ОСОБА_1. відповідно до вимог ст. 97 КПК України немає.
Безпідставними є вимоги позивача про визнання неправомірними дії ради суддів Чернівецької області та стягнення з неї моральної шкоди.
В скарзі від 21 березня 2005 року ОСОБА_1. просив раду суддів Чернівецької області ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність судді Шевченківського районного суду м.Чернівці Смотрицького В.Г. за порушення, на думку заявника, норм процесуального права при постановлені 14 березня 2005 року ухвали про залишення його позовної заяви без руху (а.с.5).
На цю скаргу головою ради суддів дана заявнику обґрунтована відповідь про відсутність підстав для ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність судді Смотрицького В.Г. (а.с.4).
Залишення позовної заяви без руху через невідповідність її вимогам закону не є порушенням конституційного права особи на звернення до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 31 Закону України „Про статус суддів" скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у винесенні цього рішення, якщо при цьому не було допущено навмисного порушення закону чи несумлінності, що потягло за собою істотні наслідки.
В матеріалах справи немає доказів того, що при постановлені вказаної ухвали суддею Смотрицьким В.Г. було допущено навмисне порушення закону чи несумлінність і що ця ухвала скасована у встановленому законом порядку.
Окрім того, у відповідності до положень Закону України „Про судоустрій України" рада суддів області не є суб'єктом владних повноважень.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення немає.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України,
колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.