донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
14.09.2010 р. справа №36/107
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Шевкової Т.А.
суддівВолкова Р.В. , Новікової Р.Г.
за участю представників сторін:
від позивача: не з’явився
від відповідача:не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Милосердие»м. Донецьк
на рішення господарського суду Донецької області
від21.07.2010р.
у справі№ 36/107 (суддя Забарющий М.І.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Милосердие»м. Донецьк
доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м. Курахове Мар’їнський район Донецької області
про стягнення 2 228грн. 63коп.
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Милосердие»м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м. Курахове Мар’їнський район Донецької області 2 228грн. 63коп., 1 215грн.25коп. –сума боргу, 960грн. 10коп. –пеня, 07грн.90коп. –3% річних, 45грн.38коп. - інфляційні втрати.
Заявою від 17.06.2010 року позивач зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 1 215грн.11коп. –боргу, 607грн. 55коп. –пеня, 4грн. 98коп. –3% річних, 45грн. 37коп. –інфляційні втрати.
Господарський суд Донецької області рішенням від 21.07.2010р. у справі № 36/107 відмовив позивачеві у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, у зв’язку з недоведеністю.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Милосердие»м. Донецьк, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 21.07.2010р. у справі № 36/107 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Заявник скарги вважає, що господарський суд безпідставно не прийняв до уваги його посилання на повернення відповідачеві тари за накладною на повернення тари № Т42096 від 31.12.2009р., з причин не доведеності повноважень особи, яка повернула тару.
Представник заявника скарги у судове засідання не з’явився, у заяві від 10.09.2010 року № 10/09 просив розглянути апеляційну скаргу за наявними матеріалами у справі.
Представник відповідача у судове засідання не з’явились, про поважність причин неявки суд не повідомив.
Враховуючи те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов’язковою та той факт, що в матеріалах справи є всі необхідні документи для розгляду спору по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами без участі представників сторін.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України та складено протокол судового засідання.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним з дотриманням встановлених до нього вимог, враховуючи наступне.
Позивач посилаючись на ті обставини, що представник відповідача на виконання умов договору поставки від 28.09.2008 року № 1747 отримав від позивача за видатковою накладною № 42096 від 30.12.2009р. товар на суму 1 215грн.11коп. та не оплатив його у повному обсязі, намагається стягнути дану суму боргу з відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ «Милосердие»та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 28.09.2008 року укладено договір поставки № 1747, відповідно до умов якого позивач зобов’язувався передати товари у власність відповідача, а відповідач зобов’язувався прийняти вказаний товар та сплатити за нього визначену цим договором грошову суму.
У пункті 1.2 договору сторони визначили, що найменування, асортимент, ціна, кількість та інші характеристики товару визначаються на підставі замовлення покупця, які є невід’ємною частиною цього договору, у випадку згоди поставщика з умовами покупця, викладеними у заявці, поставщик оформляє заявку у письмовій формі та приймає її до виконання, заявка вважається узгодженою при досягненні сторонами згоди по всім істотним умовам, про що свідчать підписи уповноважених представників сторін на заявці (п.п. 2.3, 2.4).
Відповідно до пункту 7.2 договору покупець здійснює оплату товару протягом 2-х банківських днів з моменту узгодження заявки шляхом попередньої оплати, але не пізніше 7 банківських днів з дня отримання товару.
Таким чином, в умовах договору сторони передбачили обов’язковий порядок узгодження найменування, асортименту і кількості товару у заявках, які є невід’ємними частинами договору, що являється істотними умовами договору.
Однак, надані позивачем в підтвердження позовних вимог документи не підтверджують наявність узгоджених сторонами замовлень на поставку продукції саме за умовами договору поставки від 28.09.2008 року № 1747.
Позивач у поясненнях № 14/07 від 14.07.2010р. зазначив, що заявки приймалися від відповідача в усній формі - письмових заявок відповідача у позивача немає.
Видаткова накладна № 42096 від 30.12.2009р. у графі ”отримав” містить підпис особи на прізвище Котенкова, проте дане прізвище відсутнє в переліку зразків підписів печаток та штампів, яке, за узгодженим сторонами порядком, є підтвердженням факту отримання товару для відповідача, тому дана накладна не може бути визнана належним доказом підтверджуючим факт поставки товару за договором поставки від 28.09.2008 року № 1747.
Інших документів підтверджуючих факт поставки товару за видатковою накладною № 42096 від 30.12.2009 року за умовами укладеного сторонами договору поставки від 28.09.2008 року № 1747 до матеріалів справи не надано.
У відповідності з п.4 ст.129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень на вимоги.
В процесі розгляду справи у господарському суді позивач не змінював предмет позову, в порядку ст. 22 ГПК України.
Враховуючи наведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Милосердие»м. Донецьк про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 м. Курахове Мар’їнський район Донецької області грошових коштів, які не оплачені за отриманий за умовами договору поставки від 28.09.2008 року № 1747 товар в сумі 1 215грн. 11 коп. визнаються такими, що не підлягають задоволенню, оскільки надані в підтвердження позовних вимог документи, не можуть бути визнані належними доказами, підтверджуючими факт поставки за договором поставки від 28.09.2008 року № 1747 та наявність боргу у відповідача по сплаті даного товару за умовами цього договору.
У зв’язку з недоведеністю позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу за договором поставки від 28.09.2008 року № 1747 відсутні підстави для стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих позивачем.
Доводи заявника скарги про помилковість висновку суду про недоведеність повернення тари представником відповідача не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки у накладній № Т 42096 від 30.12.2009 року на повернення тари немає посилань на договір № 1747 від 29.09.2009 року, немає відомостей про те, що повернення тари здійснено представником відповідача.
Інші доводи заявника скарги спростовуються вищенаведеним і не спростовують висновків господарського суду.
Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Донецької області від 21.07.2010р. у справі № 36/107 є таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, тому підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги не вбачається.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Милосердие»м. Донецьк залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 21.07.2010р. у справі № 36/107 залишити без змін.
Головуючий Т.А. Шевкова
Судді: Р.В. Волков
Р.Г. Новікова
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС