Справа № 2-2415/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

16 липня 2010 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді           Крамара О.В.

при секретарі                    Малик О.Я.

розглянувши в попередньому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво, третя особа: ОСОБА_3,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися в суд з позовом в якому просять: визнати за ними право власності як на окремий житловий будинок, загальною площею 92,0 м.кв., житловою площею 58,2 м.кв., що знаходиться по АДРЕСА_1 Львівської області включно з самочинно побудованим приміщенням під літ. «А?-1»  зовнішніми розмірами 4,46х10,41 м., в якому розміщено коридор загальною площею 12,0 м.кв. позначений на поверховому плані «1.1», санвузол площею 5,1 м.кв. позначений 1-6,  кухня площею 9,6 м.кв. позначену 1-7, та кімнату площею 16,2 м.кв. позначену 1-8; житлову кімнату  площею 11,5 м.кв. позначену на поверховому плані 1-3, що переобладнано з кухні; а також на гараж зовнішніми розмірами 4,72х6,75 під літ. «Б».

В обгрунтування позовних вимог посилаються на те, що на підставі Договору дарування частини будинку від 22 травня 2001 року та посвідченого приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Т.І.Лаганяк, зареєстровано за № 969 вони набули право власності на ? ідеальну частину житлового будинку з відповідною частиною господарських прибудов під АДРЕСА_1 Львівської області, у рівних частинах кожен. На момент укладення вказаного Договору у їхнє користування перейшла житлова кімната, дві кухні, сарай під літ. «Б», вбиральня, огорожа та замощення.  

06 червня 2001 року було зареєстровано право власності на частину будинку в Дрогобицькому ДК МБТІ та ЕО, в реєстровій книзі № 23 за реєстровим номером 2525.

28 грудня 2004 року Дрогобицькою міською радою було ухвалено надати безоплатно у спільну сумісну власність для обслуговування житлових приватизованих будинків, господарських будівель і споруд ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, земельну ділянку площею 600 кв.м. на АДРЕСА_1.

Зазначений житловий будинок є спареним, що вбачається з правовстановлюючого документу і з документів ДК МБТІ та ЕО.

Інша ? ідеальна частина будинку належить на праві власності сусіду – ОСОБА_3.

На момент укладення договору цілий будинок (з урахуванням власності п. ОСОБА_3 ) складався із: на першому поверсі двох кімнат, двох кухонь, двох коридорів; мансардне приміщення з двох кімнат та горища.

Згідно ч.1 ст.369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.  

Впродовж останніх років ними було проведено добудову до будинку та побудовано гараж, проте права власності на це вони не набули. На даний час будівництво завершено. Площа проведеного самочинного будівництва становить – 42,9 м.кв. Земельна ділянка, на якій знаходиться наш будинок не приватизована.

Станом на сьогоднішній день ними, до будинку самочинно добудовано частину приміщення під літ. «А?-1»  зовнішніми розмірами 4,46х10,41 м., у якій розміщено – коридор загальною площею 12,0 м.кв. позначений на поверховому плані «1.1», санвузол площею 5,1 м.кв. позначеного 1-6,  кухня площею 9,6 м.кв. позначену 1-7, та кімнату площею 16,2 м.кв. позначену 1-8; крім того кухню площею 11,5 м.кв. позначену на поверховому плані 1-3 переобладнано у житлову кімнату; а також на відведеній земельній ділянці самочинно побудовано гараж зовнішніми розмірами 4,72х6,75 під. літ. «Б».  

      Згідно Довідки № 742 від 11 травня 2010 року та Довідки № 798 від 12 травня 2010 року, виданої КП Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» вартість самовільного будівництва станом на 16 квітня 2010 року становить 15065,00 грн. (п'ятнадцять тисяч шістдесят п’ять) гривень; самочинно добудовано житлову прибудову під літ. «А?-1»  розмірами 4,46х10,4 м., гараж «Б» зовнішніми розмірами 4,72х6,75м.

У відповідності до Технічного висновку про стан будівельних конструкцій та внутрішніх інженерних мереж індивідуального житлового будинку літ. «А-1» та гаражу під літ. «Б» на АДРЕСА_1, розробленого Дрогобицьким відділом Львівського філіалу Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» основні конструктивні елементи будинку літ.А-1 та мансардних приміщень з прибудовою і гаражу літ. «Б»   знаходяться в нормальному стані 1 – категорія технічного стану. Будівельні та оздоблювальні роботи виконані якісно, планування відповідає діючим будівельним нормам, санітарним та протипожежним вимогам; придатні для експлуатації.        

Згідно з ч.1 ст.376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Як вбачається із Плану земельної ділянки житлового будинку гараж під літ. «Б», що самочинно побудований є на межі із сусіднім будинковолодінням, у зв’язку з цим, для підтвердження того, що будівництво гаражу не порушує інтереси третіх осіб, власницею сусіднього будинковолодіння, що по АДРЕСА_2, ОСОБА_7, було надано їм згоду для узаконення самовільної забудови, оформлено письмовою заявою із засвідченням справжності її підпису у нотаріальному порядку.  

Для узаконення у судовому порядку проведеного самочинного будівництва ними отримано письмову Довідку від 04.06.2010 року, видану державним інспектором з ОНПС Державної екологічної інспекції у Львівській області про те, що порушень вимог природоохоронного законодавства України не виявлено.

Крім того, враховуючи те, що будинок є спарений і їм належить на праві власності лише частка у будинку, вони будучи власниками, фактично та юридично не можуть в повній мірі реалізувати своє право власності, як от укласти договір іпотеки. Це при тому, що будинок має два окремі, повністю автономні входи, кожен із співвласників будинку мають окремі лічильники на енергоносії, на водопостачання, витрачання газу і т.д., їхнє право власності  є обмеженим.

Одним із способів захисту цивільних прав відповідно до п.1 ч.2 ст.16 ЦК України є визнання права.

Вищевикладені обставини свідчать про те, що вони змушені в  судовому порядку ставити питання про визнання права власності на майно – житловий будинок та гараж.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві, просить позов задоволити.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, від неї надійшла заява в якій просить справу слухати у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить позов задоволити.

Представник Виконкому Дрогобицької міської ради, щодо задоволення позову покладається на думку суду.

Представник третьої особи ОСОБА_8 не заперечувала щодо задоволення позову ОСОБА_1, ОСОБА_2

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює судове рішення про задоволення позову.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачі самочинно проведеними прибудовами не порушують права та інтереси інших осіб, що стверджується технічним висновком розробленим Дрогобицьким відділом Львівського філіалу Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ», нотаріально завіреною заявою-згодою сусідки ОСОБА_7, та висновком Державної екологічної інспекції у Львівській області. Будівельні та оздоблювальні роботи виконані якісно, планування відповідає діючим будівельним нормам, санітарним та протипожежним вимогам; придатні для експлуатації, а тому підстав для неприйняття визнання позову відповідачем судом не встановлено. Звідси позов є підставним та підлягає до задоволення.

Враховуючи вищенаведене та

керуючись ст.ст. 10, 57, 58, 60, 130, 174, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст. 369, 376 ЦК України, суд

в  и  р  і  ш  и  в  :

Позов задоволити.

Визнати ОСОБА_1, ОСОБА_2 право власності як на окремий житловий будинок, загальною площею 92,0 м.кв., житловою площею 58,2 м.кв., що знаходиться по АДРЕСА_1 Львівської області включно з самочинно побудованим приміщенням під літ. «А?-1» зовнішніми розмірами 4,46х10,41 м., в якому розміщено коридор загальною площею 12,0 м.кв. позначений на поверховому плані «1.1», санвузол площею 5,1 м.кв. позначений 1-6,  кухня площею 9,6 м.кв. позначену 1-7, та кімнату площею 16,2 м.кв. позначену 1-8; житлову кімнату  площею 11,5 м.кв. позначену на поверховому плані 1-3, що переобладнано з кухні; а також на гараж зовнішніми розмірами 4,72х6,75 під. літ. «Б».

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя                                 __________________                        О.В.  Крамар