Р І Ш Е Н Н Я

                 І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И.      Справа №2-9/10.

           м.Радомишль.                     24 вересня 2010 року.                    

    Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:головуючого судді Невмержицького І.М. при секретарі Пузійчук І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл майна спільної сумісної власності подружжя, визнання права власності на 1/2 частину будинку та 1)2 частину спільно нажитого майна,-

                   В С Т А Н О В И В:

     Позивач, посилаючись на те, що під час спільного шлюбного життя набули разом з відповідачем два будинки,транспортні засоби,а в зв"язку з тим,що на даний час шлюб між ними розірваний,тому просить суд поділити між ними будинки та господарські будівлі, визнати за нею право власності на 1)2 частину майна.

     В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 заявлені позовні вимоги підтримали, просять виділити позивачу в натурі 1/2 частину жилого будинку А-1 з господарськими спорудами та жилого будинку А-2, що розташовані по АДРЕСА_1, виходячи з 1-го варіанту експертного висновку від 21 січня 2010 року,а саме:виділити в житловому будинку А-1 виділити житлову кімнату 1-5 площею 21,6 кв.м.,вартістю 6 611,15 грн., в житловому будинку А-2 виділити на першому поверсі житлову кімнату 1-5 площею 14,3 кв.м.,вартістю 21 809,63 грн., житлову кімнату 1-6 площею 15,8 кв.м.,вартістю 24 097,35 грн.,санвузол 1-7 площею 5,9 кв.м.,вартістю 8 998,38 грн.,кухню-віталню 1-8 площею 51,7 кв.м.,вартістю 78 850,21 грн.,санвузол 1-9 площею 5,3 кв.м.,вартістю 8 083,29 грн.,коридор 1-10 площею 3,3 кв.м.,вартістю 5 032,99 грн.,підвальне приміщення 1-2 площею 48,8 кв.м.,вартістю 68 436,52 грн.,сіни 1-1 площею 20,6 кв.м.,вартістю 15 630,76 грн. загальною вартістю 237 550,28 грн., визнати за нею право власності на зазначену частину нерухомого майна, а також визнати за ОСОБА_2 право власності на 1)2 частину транспортних засобів: 1)2 вантажопасажирського автомобіля "Рено-Мастер",1999 р.в.(вартістю 35 673,79 грн.) та 1)2 автомобільного причепа "ТУРИСТ",2002 р.в.(вартістю 1565,84 грн.) стягнувши з відповідача на її користь 1)2 частину вартості в грошовому еквіваленті.

     Відповідач ОСОБА_1та його представник ОСОБА_4 в судовому засіданні з позовними вимогами погодилися частково,при цьому вони пояснили,що не заперечують того,що згадане спірне майно набуте сторонами по справі під час спільного сімейного життя,однак кошти на будівництво будинку заробляв відповідач ОСОБА_1,а тому просили суд нерухоме майно не ділити,а стягнути з відповідача на користь позивачки ОСОБА_2 1)2 частину вартості домоволодіння в грошовому еквіваленті.

      Вислухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до  часткового задоволення виходячи з наступних                         підстав.

     Судом встановлено, що сторони по справі з 1985 року по 2009 рік перебували в зареєстрованому шлюбі, від даного шлюбу у них народилося двоє дітей: дочка ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочка ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_2

     Також встановлено судом,що 26 жовтня 1999 року Радомишльською держнотконторою був посвідчений договір купівлі-продажу,згідно якого

ОСОБА_1 купив у ОСОБА_7 дерев"яний

житловий будинок АДРЕСА_1,однак в шестимісячний термін зазначений договір в Житомирському інвентарбюро зареєстрований належним чином не був.

     Рішенням виконкому Радомишльської міської ради за №318 від 10 листопада 1999 року був наданий дозвіл ОСОБА_1 побудувати новий житловий будинок на земельній ділянці,що розташована в АДРЕСА_1 ,а старий будинок переобладнати в літню кухню.          

     Рішенням виконкому Радомишльської міської ради за №102 від 14 березня 2000 року був наданий дозвіл ОСОБА_1 побудувати веранду до нового житлового будинку на земельній ділянці,що розташована в АДРЕСА_1.

     З інформації Радомишльського ВРЕР УДАІ УМВС України в Житомирській області за №219 від 20 жовтня 2008 року вбачається,що за ОСОБА_1 зареєстровані наступні транспортні засоби: вантажопасажирський автомобіль "Рено-Мастер",1999 р.в. д.р.н. НОМЕР_1,(вартістю 35 673,79 грн.) та автомобільний причеп ШЗК 06 "ТУРИСТ",2002 р.в.(вартістю 1565,84 грн.),шассі НОМЕР_2.          

     У відповідності до ч.1 ст.60 СК України майно,набуте подружжям за час шлюбу,належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того,що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку(доходу).    

      Згідно з ч.3 ст.358 ЦК України кожний із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі,яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

      П.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04 жовтня 1991 року "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок" визначено,що при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам слід мати на увазі, що виходячи зі змісу ст.115 ЦК України такий виділ можливий, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом та при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

      Відповідно до експертного висновку ПП "Бюро незалежних оцінок"  від 21 січня 2010 року виділення часток в спірному будинку вартістю 572 700,00 грн. в натурі, виходячи з права на власності на будинок по 1/2 кожному можливий і надано два варіанти розподілу будинку в натурі (а.с.106-109).        

      Приймаючи до уваги викладене, думки сторін по справі суд приймає рішення про виділ часток сторін по справі в натурі домоволодіння та надвірних споруд,що розташовані в АДРЕСА_1 згідно 1-го варіанту експертного висновку від 21 січня 2010 року.

      У відповідності до ст.331 ЦК України до завершення будівництва особа вважається власником матеріалів,обладнання тощо,які були використані в процесі цього будівництва.

      Разом з цим п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок" визначено,що

право власності на жилий будинок,збудований громадянином на відведеній йому в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію,виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої Ради.  За позовом дружини,членів сім"ї забудовника,які спільно будували будинок, а також спадкоємців суд вправі провести

 поділ незакінченого будівництвом будинку,якщо,враховуючи ступінь його готовності,можна визначити окремі частини,що підлягають виділу і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами.    

       Як пояснили в судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 і що не заперечила позивач ОСОБА_2 - на даний час експлуатаційна готовність будинку складає приблизно 80%.        

      Оцінивши всі обставини справи суд виділяє в натурі частки сторін в спірному домоволодінні наступним чином:

-        позивачу ОСОБА_2 виділяється: в житловому будинку А-1 виділити житлову кімнату 1-5 площею 21,6 кв.м.,вартістю 6 611,15 грн., в житловому будинку А-2 виділити на першому поверсі житлову кімнату 1-5 площею 14,3 кв.м.,вартістю 21 809,63 грн., житлову кімнату 1-6 площею 15,8 кв.м.,вартістю 24 097,35 грн.,санвузол 1-7 площею 5,9 кв.м.,вартістю 8 998,38 грн.,кухню-вітальню 1-8 площею 51,7 кв.м.,вартістю 78 850,21 грн.,санвузол 1-9 площею 5,3 кв.м.,вартістю 8 083,29 грн.,коридор 1-10 площею 3,3 кв.м.,вартістю 5 032,99 грн., підвальне приміщення 1-2 площею 48,8 кв.м.,вартістю 68 436,52 грн.,сіни 1-1 площею 20,6 кв.м.,вартістю 15 630,76 грн. загальною вартістю 237 550,28 грн.;

-        відповідачу ОСОБА_1 виділяється: в житловому будинку А-1  

коридор 1-1 площею 5,32 кв.м.,вартістю 1 628,30 грн.,кладову 1-2 площею 1,68 кв.м.,вартістю 514,20 грн.,кухню 1-3 площею 8,1 кв.м.,вартістю 2 479,18 кв.м.,житлову кімнату 1-4 площею 8,9 кв.м.,вартістю 2 724,04 грн., в житловому будинку А-2 виділити на другому поверсі житлову кімнату 1-13 площею 11,8 кв.м.,вартістю 19 898,53 грн., житлову кімнату 1-14 площею 13,3 кв.м.,вартістю 22 428,00грн.,санвузол 1-15 площею 8,3 кв.м.,вартістю 13 996,42 грн.,кухню-вітальню 1-16 площею 36,2 кв.м.,вартістю 61 044,64 грн.,шафу 1-17 площею 1,4 кв.м.,вартістю 2 360,84 грн.,шафу 1-18 площею 1,4 кв.м.,вартістю 2 360,84 грн.,шафу 1-19 площею 1,3 кв.м.,вартістю 2 192,21 грн., підвальне приміщення 1-3 площею 49,2 кв.м.,вартістю 68 997,48 грн.,веранда 1-4 площею 20,6 кв.м.,вартістю 15 630,76 грн.,сходова клітинка 1-11 площею 6,3 кв.м.,вартістю 4 780,28 грн.,загальною вартістю 229 685,75 грн.

    При такому варіанті розподілу позивач ОСОБА_2 повинна сплатити на користь відповідача ОСОБА_1 грошову компенсацію в сумі 3 932,28 грн. як різницю у вартості часток  будинку.

     Рішенням виконкому Радомишльської міськради за №85 від 13 липня 2010 року наданий ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дозвіл на перепланування жилого будинку  АДРЕСА_1 згідно експертних висновків від 25 січня 2009 року та від 21 січня 2010 року.

     Згідно експертного висновку від 08 грудня 2008 року вартість автомобіля "Рено-Мастер" д.р.н. НОМЕР_1 - 35 673,79 грн.,вартість автомобільного причепа ШЗК 06 "ТУРИСТ",2002 р.в. - 1565,84 грн.(а.с.37-46).

     Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах,що не заборонені Законом,зокрема з правочинів.

     Як встановлено в судовому засіданні і не заперечується сторонами по справі зазначені автотранспортні засоби придбані сторонами по справі під час спільного сімейного життя і є об"єктами спільної сумісної власності, тому суд визнає право позивачки ОСОБА_2 на 1)2 частину цих засобів і стягує на її користь з відповідача

ОСОБА_1 1)2 частину від їх вартості,тобто - 35 673,79 грн.+ 1 565,84 грн.= 37 239,63 грн.: 2 = 18 619,81 грн.,залишивши при цьому транспортні засоби у власності ОСОБА_1

      В іншій частині позовних вимог суд відмовляє за їх безпідставністю.

       У відповідності до ст.88 ЦПК України суд стягує судові витрати зі сторін по справі у відповідності до розмірів задоволених позовних вимог.  

        На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,60,79,88,208,209,212-215 ЦПК України,ст.60 СК України,ст.ст.328,331,358 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04 жовтня 1991 року "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок", суд-

                     В И Р І Ш И В :

         Позовні вимоги задовольнити частково.

    Позивачу ОСОБА_2 виділяється: в житловому будинку А-1 виділити житлову кімнату 1-5 площею 21,6 кв.м.,вартістю 6 611,15 грн., в житловому будинку А-2 виділити на першому поверсі житлову кімнату 1-5 площею 14,3 кв.м.,вартістю 21 809,63 грн., житлову кімнату 1-6 площею 15,8 кв.м.,вартістю 24 097,35 грн.,санвузол 1-7 площею 5,9 кв.м.,вартістю 8 998,38 грн.,кухню-вітальню 1-8 площею 51,7 кв.м.,вартістю 78 850,21 грн.,санвузол 1-9 площею 5,3 кв.м.,вартістю 8 083,29 грн.,коридор 1-10 площею 3,3 кв.м.,вартістю 5 032,99 грн., підвальне приміщення 1-2 площею 48,8 кв.м.,вартістю 68 436,52 грн.,сіни 1-1 площею 20,6 кв.м.,вартістю 15 630,76 грн. загальною вартістю 237 550,28 грн.

      Відповідачу ОСОБА_1 виділяється: в житловому будинку А-1  

коридор 1-1 площею 5,32 кв.м.,вартістю 1 628,30 грн.,кладову 1-2 площею 1,68 кв.м.,вартістю 514,20 грн.,кухню 1-3 площею 8,1 кв.м.,вартістю 2 479,18 кв.м.,житлову кімнату 1-4 площею 8,9 кв.м.,вартістю 2 724,04 грн., в житловому будинку А-2 виділити на другому поверсі житлову кімнату 1-13 площею 11,8 кв.м.,вартістю 19 898,53 грн., житлову кімнату 1-14 площею 13,3 кв.м.,вартістю 22 428,00грн.,санвузол 1-15 площею 8,3 кв.м.,вартістю 13 996,42 грн.,кухню-вітальню 1-16 площею 36,2 кв.м.,вартістю 61 044,64 грн.,шафу 1-17 площею 1,4 кв.м.,вартістю 2 360,84 грн.,шафу 1-18 площею 1,4 кв.м.,вартістю 2 360,84 грн.,шафу 1-19 площею 1,3 кв.м.,вартістю 2 192,21 грн., підвальне приміщення 1-3 площею 49,2 кв.м.,вартістю 68 997,48 грн.,веранда 1-4 площею 20,6 кв.м.,вартістю 15 630,76 грн.,сходова клітинка 1-11 площею 6,3 кв.м.,вартістю 4 780,28 грн.,загальною вартістю 229 685,75 грн.  

     При такому варіанті розподілу позивач ОСОБА_2 повинна сплатити на користь відповідача ОСОБА_1 грошову компенсацію в сумі 3 932,28 грн. як різницю у вартості часток  будинку.

     Суд зобов"язує сторони по справі з метою забезпечення відповідності архітектурно-планувального рішення вимогам СНІП провести роботи,визначені Експертом( а.с.107).  

     Суд стягує на користь ОСОБА_2 з відповідача ОСОБА_1 1)2 частину від вартості транспортних засобів,тобто 18 619,81 грн.,залишивши при цьому транспортні засоби у власності ОСОБА_1

      В іншій частині позовних вимог суд відмовляє за їх безпідставністю.        

     Суд стягує з відповідача ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачену останньою суму судового збору на користь держави виходячи з задоволених вимог в сумі 887,56 грн.( 1775,12грн.:2 = 887,56 грн.)та сплачені останньою 30,00 грн. за ІТЗ судового процесу.

       Суд стягує з сторін по справі на користь держави несплачені останньою 90,00 грн. за ІТЗ судового процесу - в рівних частках по 45,00 грн. з кожного.

      Суд скасовує заходи забезпечення позову,які були встановлені Ухвалою Радомишльського районного суду від 02 грудня 2008 року щодо заборони на відчуження домоволодіння та надвірних споруд,що розташовані в АДРЕСА_1 та транспортні засоби: вантажопасажирський автомобіль "Рено-Мастер",1999 р.в.

д.р.н. НОМЕР_1 та автомобільний причеп ШЗК 06 "ТУРИСТ",2002 р.в.,шассі НОМЕР_2.

     Апеляційна скарга на рішення суду подається  до апеляційного суду Житомирської області через Радомишльський районний суд протягом десяти днів починаючи з дня його проголошення.Особи,які брали участь у справі,але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Радомишльського                    

районного суду                                    І.М.Невмержицький.