Справа № 2-2319/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

23 липня 2010 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді           Крамара О.В.

при секретарі                    Малик О.Я.

розглянувши у відкритом судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору дійсним та встановлення факту права власності,-

в  с  т  а  н  о  в  и  в  :

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом, в якому просить: визнати Договір купівлі – продажу нежитлової будівлі (нежитлової будівлі ковбасного цеху) загальною площею 465,1 кв.м., що складається з першого поверху площею 317,2 кв.м. і мансарди площею 147,9 кв.м. та розташованої на земельній ділянці площею 1 285,0 кв.м. (0,1285 гектара) по АДРЕСА_1 Дрогобицького району Львівської області, від 21 квітня 2010 року – дійсним, і таким, що не підлягає наступному нотаріальному посвідченню та встановити факт права власності ОСОБА_1, на вищевказаний об’єкт.

В підтвердження позовних вимог посилається на те, що 21 квітня 2010 року між нею та ОСОБА_2, ОСОБА_3, було укладено у простій письмовій формі Договір купівлі – продажу нерухомого майна (нежитлової будівлі ковбасного цеху) загальною площею 465,1 кв.м., що складається з першого поверху площею 317,2 кв.м. та мансарди площею 147,9 кв.м. Це нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 1285,0 кв.м. (0,1285 гектара) по АДРЕСА_1 Дрогобицького району Львівської області.

Право власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вищевказаний об’єкт нерухомого майна, що є предметом купівлі – продажу за зазначеним вище договором, підтверджується наступними документами: 1/2 ід.ч. належить ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі – продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дрогобицького нотаріального округу Львівської області Молокус Б.В. 24 жовтня 2003 року і зареєстрованого у реєстрі за № 2541 та зареєстроване у Реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 1526767; 1/2 ід.ч. належить ОСОБА_3 на підставі Договору купівлі – продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дрогобицького нотаріального округу Львівської області Мойсеєнко В.П. 20 грудня 2004 року і зареєстрованого у реєстрі за № 1659 та зареєстроване у Реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 1526767.

На виконання умов пункту 3 Договору купівлі – продажу нерухомого майна від 21 квітня 2010 року, нею було передано Відповідачам обумовлену суму – 260 000,00 гривень.

В свою чергу вони на виконання вимог вказаного Договору надали їй такі правовстановлюючі документи, що підтверджують їх право власності на проданий ними об’єкт нерухомого майна, а саме: дублікат Договору купівлі – продажу нежитлового приміщення, від 24 жовтня 2003 року і зареєстрованого у реєстрі за № 2541 та зареєстроване у Реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 1526767; дублікат Договору купівлі – продажу частини нежитлової будівлі, від 20 грудня 2004 року і зареєстрованого у реєстрі за № 1659 та зареєстроване у Реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 1526767; оригінал Технічного паспорту на ковбасний цех з поверховими планами від 13 квітня 2010 року; оригінал Технічного паспорту з технічною характеристикою будівлі.

Також їй дали ключі до замків воріт огородження та внутрішніх приміщень ковбасного цеху і звільнили ці приміщення від свого майна. Тобто ними було надано проданий ковбасний цех повністю у її власність.

Таким чином, станом на 24 червня 2010 року нею спільно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 по взаємній згоді, повністю виконано вимоги Договору купівлі – продажу нерухомого майна, що підтверджено належними письмовими доказами.

На її неодноразові прохання нотаріально посвідчити вищевказаний договір, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ухиляються від здійснення дій по його нотаріальному посвідченню.

Статтею 15 ЦК України № 435 – IV від 16 січня 2003 року встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Як вбачається із змісту частини другої статті 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

 У відповідності до вимог ч. 2 статті 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, Суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

 Згідно норм ч.5 ст. 11 ЦК України, у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду.

 Стаття 657 ЦК України визначає, що договір купівлі – продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Згідно вимог Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого Наказом Мінюсту України № 7/5 від 07 лютого 2002 року та зареєстрованого 18 лютого 2002 року за № 157/6445, правовстановлювальними документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об’єкти нерухомого майна, зокрема є рішення судів про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об’єкти нерухомого майна. При чому, ст. 328 ЦК України встановлює, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, причому право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

 Стаття 3 ЦПК України за № 1618 – IV від 18 березня 2004 року, з наступними змінами і доповненнями встановлює, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Враховуючи наведене, в неї виникла необхідність звернутися з даним позовом в суд.

Позивач ОСОБА_1 в дане судове засідання не з’явилася, однак від неї надійшла заява в якій вона просить справу слухати у її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_6 та представник відповідача-ОСОБА_2, погодилися із позовними вимогами ОСОБА_1 вказуючи на їх підставність.

Заслухавши пояснення відповідачів та виходячи з наведеного, суд дійшов переконання, що позов є підставним і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 21.04.2010 року ОСОБА_1 стала власником нежитлової будівлі (нежитлової будівлі ковбасного цеху) загальною площею 465,1 кв.м., що складається з першого поверху площею 317,2 кв.м. і мансарди площею 147,9 кв.м. та розташованої на земельній ділянці площею 1 285,0 кв.м. (0,1285 гектара) по АДРЕСА_1 Дрогобицького району Львівської області.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, такого судом не встановлено, а тому підстав для неприйняття визнання позову відповідачами судом не встановлено. Звідси позов є підставним та підлягає до задоволення

Враховуючи вищенаведене та

керуючись ст.ст. 10, 57, 58, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ч.2 ст. 220, 328, 334, 657 ЦК України, суд -

в  и  р  і  ш  и  в  :

Позов задоволити.

Визнати Договір купівлі – продажу нежитлової будівлі (нежитлової будівлі ковбасного цеху) загальною площею 465,1 кв.м., що складається з першого поверху площею 317,2 кв.м. і мансарди площею 147,9 кв.м. та розташованої на земельній ділянці площею 1 285,0 кв.м. (0,1285 гектара) по АДРЕСА_1 Дрогобицького району Львівської області, від 21 квітня 2010 року – дійсним, і таким, що не підлягає наступному нотаріальному посвідченню.

Встановити факт права власності ОСОБА_1, на об’єкт нерухомого майна: нежитлової будівлі (нежитлової будівлі ковбасного цеху) загальною площею 465,1 кв.м., що складається з першого поверху площею 317,2 кв.м. і мансарди площею 147,9 кв.м. та розташованої на земельній ділянці площею 1 285,0 кв.м. (0,1285 гектара) по АДРЕСА_1 Дрогобицького району Львівської області.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя                         __________________                        О.В.  Крамар