Справа № 2-а-409/10    

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

         29 червня 2010 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:        

головуючого -              Крамара О.В.

при секретарі -             Малик О.Я.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державтоінспекції ГУМВСУ у Львівській області про визнання постанови по справі про адміністративне правопорушення – неправомірною та її скасування, -  

в с т а н о в и в :

В квітні 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до УДАІ ГУМВС України у Львівській області, в якому просить скасувати постанову ВС № 225397 від 10.04.2010 року про адміністративне правопорушення, яким притягнуто його до адмінвідповідальності у вигляді 500 грн. штрафу та закрити провадження по справі.

Позовні вимоги мотивує тим , що 10 квітня 2010 року о 17 год.40 хв. він рухався автомобілем ВАЗ-21099 державний номер НОМЕР_1 по вул..Винниченка у м.Дрогобичі, де його зупинив інспектор ДПС ВДАІ м.Дрогобича Когут І.С., мотивуючи це тим, що він начебто порушив «Правила дорожнього руху України.

Незважаючи на його ґрунтовні заперечення щодо відсутності факту порушення ПДР зазначеною особою, в його присутності відразу було прийнято постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КпАП України у вигляді штрафу в сумі 500 грн.

З даною постановою про притягнення його до адміністративної відповідальності не погоджується з наступних підстав :

В оскаржуваній постанові вказано: водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом ВАЗ-21099 д.н.з.НОМЕР_1 проїхав перехрестя вул..Стрийської-Винниченка на заборонений червоний сигнал світлофора.

З даний висновком не погоджується, оскільки це не відповідає дійсності.

10.04.2010 р. він почав виконувати лівий поворот з вул..Стрийської на вул.. Винниченка на зелений сигнал світлофора. Перед тим, як здійснити поворот він пропустив зустрічний автомобіль марки «Ауді-100» і після цього продовжив виконання маневру лівого повороту. Тобто, виконання повороту він почав на зелений сигнал світлофора.

В п.16.8 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 зазначається: «7.6.5 Водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналу світлофору на виїзд.»

Зважаючи на норми Правил дорожнього руху та на той факт, що зупинка на перехресті і червоний сигнал світлофора могла створити перешкоди іншим транспортним засобам, що рухались вулицею, його дії є правомірними, такими, що відповідають Правилам дорожнього руху. Відтак, за таких обставин, його дії не містять ознак правопорушення, а саме подія адміністративного правопорушення відсутня.

Не погоджується також з застосуванням до нього адміністративного стягнення, оскільки мали місце порушення процесуального характеру.

Відповідно до ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу виливу в зв»язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції у точній відповідності законом.

Згідно ст.246 КпАП України порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Ст.268 КпАП України передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, та користуватися іншими правами.

При розгляді справи інспектором ДПС порушено його право на використання юридичної допомоги, тобто він не мав змоги повноцінно захищати свої права, як наслідок є необхідність відстоювати свої права в судовому порядку.

Враховуюче вище викладене, співробітником ДПС неправомірно звинувачено його в порушенні п.8.7.3 ПДР - оскільки він почав проїзд перехрестя на зелений сигнал світлофора, а закінчив проїзд на заборонений сигнал світлофора (жовтий).

По друге, звинувачуючи в порушенні ПДР, інспектор самостійно неправомірно застосовує ч.2 ст. 122 КУпАП України не взявши до уваги його пояснення. Також у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВС № 141223 його під розписку повідомлено про розгляд справи 25.04.2010 року, натомість розглянули справу без нього, йому вручили лише копію протоколу від 10.04.2010 р.

Таким чином, вчиняючи дії щодо внесення неправдивих відомостей в постанову по справі про адміністративне правопорушення і нехтування процесом розгляду справи спричинило необхідність звернення до суду за захистом своїх прав.

Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, як відсутність події складу адміністративного правопорушення.

п.3 ч.1 ст.288 КпАП України передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в судовому порядку.

Згідно ч.1 ст.104 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Згідно п.4.2. ст.71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’зок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

п.1 ч.3 ст.105 цього кодексу передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача – суб’єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві, просить позов задоволити.

Представник відповідача УДАІ ГУМВС України у Львівській області, щодо задоволення позовних вимог покладався на думку суду.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, на підставі їх повного, об’єктивного та всебічного дослідження, суд дійшов переконання, що позов  підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що постановою інспектора ДПС ВДАІ м.Дрогобича серія ВС №225397 в справі про адміністративне правопорушення від 10.04.2010 року ОСОБА_1 було притягнено до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 гривень.  

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При складанні постанови про адміністративне правопорушення було порушено вимоги ст. 280 КУпАП, згідно якої орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини.

Судом встановлено, що при складенні постанови про адміністративне правопорушення  було порушено  вимоги  ст.ст. 245, 251, 256, 268, 276, 278-280, 283, 285, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про які наголошується в листі Верховного Суду України від 01.01.2006 року «Про узагальнення судами законодавства у справах про адміністративні правопорушення».

Також при винесенні  постанови була порушена ст. 33 КУпАП, яка зобов’язує при накладенні стягнення враховувати характер вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до принципу презумпції невинуватості передбаченого статтею 62 Конституції України: «ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь».

У відповідності до адміністративного судочинства кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки доводи позивача знайшли своє підтвердження, позов підлягає до задоволення.  

На підставі викладеного та керуючись ст.59 Конституції України, ст.ст. 33, 256, 268, 278-280, 283, 285, 287, 294, 295 КпАП України, ст.ст.17, 18, 19, 70, 94, 99, 158-163 КАС України, суд -  

п о с т а н о в и в  :

Позов задоволити.  

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ВС №225397 від 10.04.2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 КУпАП – скасувати.              

Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня її оголошення, а апеляційну скаргу - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Львівської області.

Суддя                                                                             О.В.  Крамар