Справа № 2-а-462/10    

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

          22 червня 2010 року Дрогобицький міськрайонний  суд Львівської області в складі:        

головуючого - судді    Крамара О.В.

при секретарі -             Малик О.Я.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державтоінспекції ГУМВСУ в Рівненській області про визнання постанови по справі про адміністративне правопорушення – неправомірною та її скасування, -  

в с т а н о в и в :

19.05.2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до УДАІ ГУМВС України в Рівненській області, в якому просить поновити строки на звернення до суду з позовом, оскільки вони пропущені по поважній причині, так як йому не було вручено постанову про адмінправопорушення та визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ВК №033462 від 04.11.2009 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн

Позовні вимоги мотивує тим, що постановою інспектора Рівненської роти ДПС при УДАІ, Рівненської області від 04.11.2009 р. серії ВК № 033462 його було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф .

З складеним щодо нього протоколом про адміністративне правопорушення та винесення постанови серії ВК № 033462 вважає безпідставними, такими, що суперечать нормам чинного законодавства на підставі наступного: відповідно до ст.9 КпАП України, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, пояснення особи, яка притягується до адмін.відповідальності, поясненнями свідків, показаннями технічних приладів..., а також іншими документами. Частиною 1 ст.122 КУАП передбачена відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху.

Пункт 12 правил Дорожнього руху, затвердж. Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001р., який передбачає швидкість руху, дозволяє рух в населених пунктах із швидкістю не більше 60 км/год. Нормативне поєднання вказаних норм, дає можливість зробити висновок, що притягнення до адмін.відповідальності за ч.1 ст.122 КУАП можливе лише за наявності доказів порушень встановлених обмежень швидкості руху, тобто наявність знаку населений пункт ( п.5,45 Правил) та /або обмеження швидкості руху ( П.3.29ПДР). Проте надані докази УДАІ УМВС Рівненської області не свідчать про порушення ним встановлених обмежень швидкості руху. За таких обставин дана постанова підлягає скасуванню. Відповідно до ст.289 КУАП скаргу на постанову може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. Зміст оскаржуваної постанови засвідчує, що вона винесена 04.11.2009 року, однак поштою ним та його родичами за місцем проживання копія постанови та інші доказові матеріали не отримувались.

На його прохання ним було отримано постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №17377594 від 12.02.2010р., на яку було подано заяву, зареєстровану в відділі ДВС Дрогобицького міськрайонного управління юстиції з проханням надати всі матеріали та копію постанови ВДАІ №033462 від 04.11.2009р., з якої йому стало відомо після її отримання, не вбачається жодних доказів відповідно до ст.251 КУпАП щодо скоєння ним будь-якого правопорушення. Таким чином, ВДАІ м.Рівне допущено порушення його права на оскарження в 10 денний строк постанови ( ст.288 КУАП ) . В зв’язку з чим він фактично позбавлений своєчасно подати скаргу на винесену постанову в терміни, визначені ст.289 КУАП. А тому у нього виникла потреба звернутись з даним позовом в суд. Вважає, що інспектором ДАІ за допомогою прибору «Сокол» було зафіксовано порушення правил дорожнього руху, то результат зйомки використовується як доказ та як додаток до протоколу про адміністративне порушення, в такому випадку складається протокол про адміністративне правопорушення в загальному порядку згідно з вимогами, передбаченими чинним законодавством. Також зазначив, що згідно ст.14 КпАП України  вбачається,   що   до   адміністративної   відповідальності   за   правопорушення, у   сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису,    чи засобами фото- і кінозйомки, відео запису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.

Враховуючи, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності йому вручена в перших числах травня 2010 року, у зв’язку з чим пропущені терміни для звернення до суду по поважній причині. На підставі наведеного просить поновити строк на оскарження постанови та скасувати її.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві, просить позов задоволити.  

Представник відповідача УДАІ ГУМВС України в Рівненській області повторно не з’явився в судове засідання, будучи належним чином повідомленим, про що свідчать поштові повідомлення . Подав суду письмове заперечення, в якому посилається на те, що  04.11.2009 року о 14 год 40 хв. на 429 км. а/д Київ-Чоп в с.Бугаївка інспектором РР ДПС для ОДДЗ УДАІ УМВС України в Рівненській області було зафіксовано автомобіль марки «Ніссан» д.н.НОМЕР_1, яким керував позивач, який перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті 12.4 ПДР України, про що інспектором було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності по ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн.

Згідно ч.1 ст.122 КпАП України порушення правил дорожнього руху є перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатись тротуарами чи пішохідними доріжками.

У відповідності до ст.ст.10-15 ЗУ «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій результати можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу вимірювальної техніки для використання в Україні. Так у відповідності до Свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки виданого Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики, вимірювач швидкості відео записуючий «Сокіл» на підставі результатів повірки, визнано придатним до застосування, відповідає вимогам експлуатаційної документації, тобто показання даного пристрою мають доказову силу.

Згідно ст.251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначену законом порядку орган (посадова особа)  встановлює  наявність  чи  відсутність  адміністративного  правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

У даному випадку жодного із Законів України та інших нормативних документів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху - не порушено, тому усі звинувачення позивача на необґрунтованість та незаконність винесеної постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності є безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Зважаючи на відсутність беззаперечних фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку, встановлюється наявність або відсутність суспільного діяння, винність та протизаконність особи інспектора УДАІ УМВС України в Рівненській області у вчиненні нею неправомірних дій відносно позивача під час винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, не доведена за їх недостатністю.

Крім того, позивачем був пропущений строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачений ст.289 КУпАП. Згідно вказаної статті скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. У зв'язку з пропущенням строку на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, а також за безпідставністю вимог наполягають на відмові в задоволенні позову.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.  

На підставі ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи наведене вище та дослідивши письмові матеріали справи, на підставі їх повного, об’єктивного та всебічного дослідження, суд дійшов переконання, що позов  підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що постановою інспектора Рівненської роти ДПС при УДАІ Рівненської області - серія ВК №033462 в справі про адміністративне правопорушення від 04.11.2009 року ОСОБА_1 було притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.  

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Також при складанні постанови про адміністративне правопорушення було порушено вимоги ст. 280 КУпАП, згідно якої орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини.

При складанні постанови про адміністративне правопорушення було порушено вимоги ст. 283 КУпАП, а саме  - не вірно викладені обставини події.  

При винесенні  постанови була  порушена ст. 33 КУпАП, яка  зобов’язує при накладенні стягнення враховувати характер вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Судом встановлено, що при складенні постанови про адміністративне правопорушення  було порушено  вимоги  ст.ст. вимоги  ст.ст. 33, 245,251, 256, 268, 276, 278-280, 283, 285, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про які наголошується в листі Верховного Суду України від 01.01.2006 року «Про узагальнення судами законодавства у справах про адміністративні правопорушення».  

Відповідно до принципу презумпції невинуватості передбаченого статтею 62 Конституції України: «ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь».

У відповідності до адміністративного судочинства кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач в своєму заперечені вказує на те, що кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу вимірювальної техніки для використання в Україні, проте в постанові не вказано яким саме приладом вимірювалась швидкість(серія, номер). Також суду не надано Свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, на яке посилається представник відповідача.

Оскільки з сторони відповідача не подано жодного доказу, а доводи позивача знайшли своє підтвердження, позов підлягає до задоволення.  

Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Так як позивач  ОСОБА_1 надав суду докази про поважність пропуску зазначеного строку, суд вважає, що строк на подачу позову до суду був пропущений позивачем з поважних причин, а тому підлягає поновленню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 59 Конституції України, ст.ст. 33, 256, 268, 278-280, 283, 285, 287, 294, 295 КпАП України,  ст.ст. 17, 18, 19, 70-72, 94, 99, 158-163 КАС України,  суд ,-  

п о с т а н о в и в  :

Позов задоволити.  

Поновити ОСОБА_1 термін для оскарження постанови про адміністративне правопорушення серії ВК №033462 від 04.11.2009 року, винесену інспектором Рівненської роти ДПС при УДАІ Рівненської області – Пашків Ю.Я.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ВК №033462 від 04.11.2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП – скасувати.              

Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня її оголошення, а апеляційну скаргу - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Львівської області.  

Суддя                                                                             О.В. Крамар