Справа № 2-а-406/10    

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

          22 червня 2010 року Дрогобицький міськрайонний  суд Львівської області в складі:        

головуючого - судді    Крамара О.В.

при секретарі -             Малик О.Я.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУМВСУ у Львівській області про визнання постанови по справі про адміністративне правопорушення – неправомірною та її скасування, третя особа: інспектор Стрийського взводу ДПС ДАІ сержант міліції Трубич Любомир Степанович, -  

в с т а н о в и в :

21.04.2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до УДАІ ГУМВС України у Львівській області, третя особа: інспектор Стрийського взводу ДПС ДАІ сержант міліції Трубич Любомир Степанович, в якому просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення серія ВС № 220979 від 15.04.2010 року, про накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., за правопорушення передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.

Позовні вимоги мотивує тим, що постановою інспектора ДПС Стрийського взводу БДПС ДАІ від 15.04.2010 р. серії ВС № 220979 його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф в розмірі 255 грн..

З складеним щодо нього протоколом про адміністративне правопорушення та винесення постанови серії ВС № 220979 вважає безпідставними, такими, що суперечать нормам чинного законодавства на підставі наступного: відповідно до ст.9 КпАП України, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, пояснення особи, яка притягується до адмін.відповідальності, поясненнями свідків, показаннями технічних приладів..., а також іншими документами. Частиною 1 ст.122 КУАП передбачена відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху.

Пункт 12 правил Дорожнього руху, затвердж. Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001р., який передбачає швидкість руху, дозволяє рух в населених пунктах із швидкістю не більше 60 км/год. Нормативне поєднання вказаних норм, дає можливість зробити висновок, що притягнення до адмін.відповідальності за ч.1 ст.122 КУАП можливе лише за наявності доказів порушень встановлених обмежень швидкості руху, тобто наявність знаку населений пункт (п.5,45 Правил) та /або обмеження швидкості руху ( п.3.29ПДР). Проте надані докази УДАІ УМВС Львівської області не свідчать про порушення ним встановлених обмежень швидкості руху.

Вважає, що інспектором ДАІ за допомогою прибору «Беркут» було зафіксовано порушення правил дорожнього руху, то результат зйомки використовується як доказ та як додаток до протоколу про адміністративне порушення, в такому випадку складається протокол про адміністративне правопорушення в загальному порядку згідно з вимогами, передбаченими чинним законодавством. Також зазначив, що згідно ст.14 КпАП України вбачається, що до   адміністративної відповідальності за правопорушення, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відео запису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів. За таких обставин дана постанова підлягає скасуванню.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві, просить позов задоволити.  

Представник УДАІ ГУМВС України у Львівській області, заперечував щодо задоволення позову, покликаючись на обставини викладені в протоколі та постанові про адміністративне правопорушення.

Враховуючи наведене вище та дослідивши письмові матеріали справи, на підставі їх повного, об’єктивного та всебічного дослідження, суд дійшов переконання, що позов  підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що постановою інспектора Стрийського взводу ДПС ДАІ - серія ВС №220979 в справі про адміністративне правопорушення від 15.04.2010 року ОСОБА_1 було притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.  

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Судом встановлено, що при складенні постанови про адміністративне правопорушення  було порушено  вимоги  ст.ст. вимоги  ст.ст. 33, 245, 251, 256, 268, 276, 278-280, 283, 285, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про які наголошується в листі Верховного Суду України від 01.01.2006 року «Про узагальнення судами законодавства у справах про адміністративні правопорушення».  

Відповідно до принципу презумпції невинуватості передбаченого статтею 62 Конституції України: «ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь».

У відповідності до адміністративного судочинства кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач в своєму заперечені вказує на те, що кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу вимірювальної техніки для використання в Україні, проте в постанові не вказано яким саме приладом вимірювалась швидкість(серія, номер). Також суду не надано Свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, на яке посилається представник відповідача.

Оскільки з сторони відповідача не подано жодного доказу, а доводи позивача знайшли своє підтвердження, позов підлягає до задоволення.  

На підставі викладеного та керуючись ст. 59 Конституції України, ст.ст. 33, 256, 268, 278-280, 283, 285, 287, 294, 295 КпАП України,  ст.ст. 17, 18, 19, 70-72, 94, 99, 158-163 КАС України,  суд ,-  

п о с т а н о в и в  :

Позов задоволити.  

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ВС №220979 від 15.04.2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП – скасувати.              

Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня її оголошення, а апеляційну скаргу - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Львівської області.  

Суддя                                                                             О.В. Крамар