Справа №2а-671

2010 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    02 серпня 2010 року Галицький районний суд м.Львова в складі: головуючого - судді Курильця А.Р., при секретарі – Гаврилюк О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУМВС України у Львівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в :

    ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління ДАІ ГУМВС України у Львівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

    В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що він постановою від 21.02.2010 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України за ніби то порушення п.3.1 д.1 ПДР. Оскільки він проживає в центральній частині м.Львова він не порушував ПДР, а виїжджав з двору будинку. Враховуючи вищенаведене, просить суд скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КпАП України.

    Позивач подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

    Представник відповідача в судове засідання не з’явився без поважних причин і оскільки відповідно до п.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, справу заслухано у його відсутності.

    Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 слід задоволити з наступних підстав.

    Відповідно до постанови ВС№119086 (а.с.5) від 21.02.2010 року, ОСОБА_1 21.02.2010 року керуючи автомобілем марки «Шкода» порушив вимоги дорожнього знаку 3.1 д.1.

    З матеріалів справи вбачається, що позивач 21.02.2010 року дійсно керував автомобілем марки «Шкода» в центральній частині м.Львова, однак виїжджав з подвір»я будинку по вул.Гнатюка,3, де проживає, а дія знаків 3.1-3.8, 3.11 не поширюється на транспортні засоби, що належать громадянам, які проживають у цій зоні.

    Як вбачається із змісту ст.245 КпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання  винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

    Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

    Проте судом встановлено, що виходячи із положень вище згаданих статей КпАП України, суб’єктом оскарження при складанні протоколу та винесенні оскаржуваної постанови не було виконано вимог цих статей, зокрема щодо своєчасності, повноти, всебічності та об’єктивності з’ясування обставин справи, зокрема не було встановлено свідків даної події.

    Так, у відповідності до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

    Проте відповідачем не надано суду жодних доказів в підтвердження оскаржуваної постанови, які б спростовували пояснення позивача, а також встановлені в судовому засіданні обставини.

    Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 слід задоволити.    

    Керуючись ст.ст.7-12,86,161-162,167 КАС України, ст.ст.293,294 КпАП України, суд

п о с т а н о в и в :

    Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволити.

    Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВС №119086 від 21.02.2010 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України, а провадження в справі закрити.    

    Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Постанова набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

    Головуючий                     А.Р.Курилець