Справа № 2-3669/2010р.
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М' Я М У К Р А Ї Н И
21 вересня 2010 року Ленінський районний суд м. Луганська
у складі: головуючого судді СУРНІНОЇ Л.О.,
при секретарі ЄСАУЛЕНКО Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та дружини, з якою мешкає неповнолітня дитина, до досягнення дитиною трьох років,-
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду із вказаним позовом, зазначивши в ньому, що 14.06.2008 року між нею та відповідачем був зареєстрований шлюб. Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає з позивачкою та перебуває на її утриманні. Позивачка вказує, що у дійсний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення дитингою трьох років. Враховуючи вищевикладене, позивачка просить стягнути з відповідача на її користь на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, однак не менш 30% встановленого законом мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з дня подання заяви та до досягнення дитиною повноліття, а також стягнути з відповідача аліменти на її користь на її утримання у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, починаючи з дня подання заяви та до досягнення дитиною трьох років.
У судове засідання позивачка не з’явилась, до його початку надала заяву про розгляд справи за її відсутністю, відповідно до якої підтримала позовні вимоги і просила їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду пред’явленого до нього позову був повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутністю не надходило, таким чином, в силу ч. 2 ст. 77 ЦПК України суд вважає, що відповідач не з’явився до суду без поважних причин. Заслухавши думку позивачки, яка не заперечувала проти прийняття заочного рішення, відповідно до вимог ст. 164 ч. 4, ст. 224 ЦПК України, суд вважає можливим прийняти заочне рішення на підставі доказів, що є у справі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачки, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 14.06.2008 року було укладено шлюб з відповідачем, від якого сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає з позивачкою та перебуває на її утриманні. У дійсний час позивачка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років. Добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини та дружини відповідач не надає.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 181 ч. 3 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Стаття 182 ч. 2 СК України передбачає, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частиною ст. 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.
Судом встановлено, що відповідач не виконує покладений на нього законом обов’язок по утриманню неповнолітньої дитини, не працює, відомостей про те, що з нього здійснюються стягнення по виконавчим листам, про наявність інших дітей, непрацездатних членів сім’ї, родичів, яких він зобов’язаний утримувати відповідно до Сімейного Кодексу України, відповідач не надав. З урахуванням цих обставин, суд вважає, що відповідач зобов’язаний і має можливість сплачувати на користь позивачки на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, згідно з вимогами ст. 182 ч. 2, ст.183 СК України, починаючи від дня подання позову, тобто з 15.07.2010 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 84 СК України, відповідно до якої дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років, з відповідача підлягають стягненню аліменти на утримання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, починаючи від дня пред’явлення позову, тобто з 15.07.2010р., і до досягнення дитиною - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 трьох років, тобто до 27.08.2011р.
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд враховує роз’яснення Пленуму Верховного Суду України в п. 17 постанови від 15.05.2006 р. №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» - щодо максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 р. №606-ХІV «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.
З відповідача також підлягають стягненню судові витрати, а саме витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. 00 коп., згідно до вимог ст. 81 ЦПК України.
Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.10, 11, 59, 60, 81, 88, 130, 209, 212-215, 367 ЦПК України, ст. ст. 79, 84, 180-183, 191 Сімейного Кодексу України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та дружини, з якою мешкає неповнолітня дитина, до досягнення дитиною трьох років – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Черенухіно Перевальского району м. Луганська, що мешкає за адресою: 91038, АДРЕСА_1, не працює, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 1/4 частини зі всіх видів його заробітка (доходу) щомісяця, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня подання позову, тобто з 15.07.2010 року, і до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Черенухіно Перевальского району м. Луганська, що мешкає за адресою: 91038, АДРЕСА_1, не працює, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на її утримання аліменти у розмірі 1/4 частини зі всіх видів його заробітка (доходу) щомісяця, починаючи з 15.07.2010 року, і до досягнення дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять коп.) грн.
Допустити негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуто Ленінським районним судом м . Луганська за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через суд Ленінського району м. Луганська шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку, встановленому ЦПК України.
ГОЛОВУЮЧИЙ: