Справа № 2-а-537/10    

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И    

21 липня 2010 року Дрогобицький міськрайонний  суд Львівської області в складі:        

головуючого - судді    Крамара О.В.

при секретарі -             Малик О.Я.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державтоінспекції ГУМВСУ у Львівській області про оскарження постанови про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до УДАІ ГУМВС України у Львівській області про  скасування постанови ВС № 152065  від 14.06.2010 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Позов мотивує тим, що 14.06.2010 року керуючи автомобілем ТОЙОТА, державний номер НОМЕР_1, рухався у м. Львові по вул.. Луганській, приблизно о 11 годині 00 хв. був зупинений ІДПС ДАІ м.Львова Лучишином Іваном Петровичем. Після зупинении попросив пояснити причину зупинення, зі слів працівника ДАІ він порушив правила дорожнього руху, а саме вимоги п. 12.4 Правил дорожнього руху - рухався в населеному пункті зі швидкістю 8 6 км/год.

Вважає, що оскаржуваною постановою ВС № 152065 від 14.06.2010 року на нього неправомірно накладено адміністративне стягнення та вважає її незаконною з наступних підстав:

1.   1.     Він рухався позаду іншого автомобіля i, таким чином, підтвердити, що швидкість заміряна приладом «Беркут» належить його транспортному засобу неможливо, про що він зазначив у поясненнях до Протоколу;

2.   2.     Інспектор не надав йому документів на підтвердження своєчасного проходження перевірки атестації вимірювального приладу Беркут (серійний номер 711066), а також не був обізнаний із характеристиками можливих похибок у вимірах, про що він зазначив у поясненнях до Протоколу. Таким чином заміри було проведено із недотриманням вимог ст. 1, 2, 4, 9, 15, 17-20, 29-31 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" від 11.02.1998р. №113/98-ВР, що виключає їх подальше використання в якості доказів у справі про адміністративне порушення;

3.   3.     Інспектором у Протоколі i Постанові зазначено, що він порушив пункт 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ  від  10.10.2001р.  №1306.  В даному пункті  ПДР зазначено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год., а ч.1 ст. 122 КУпАП  встановлює  відповідальність  за  перевищення  водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху більш як на 20 кілометрів на годину.

Відповідно до ст.14-1 КУпАП у разі фіксації правопорушення працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- i кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- i кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засоб1в. Згідно ст. 8 Закону України «Про захист інформації в інформац1йно - телекомунікаційних системах» інформація, яка є власністю держави, або інформація з обмеженим доступом ( до якої відноситься і інформація, отримана за допомогою «Візира»), вимога щодо захисту якої встановлена законом, повинна оброблятися в системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю. Підтвердження відповідності здійснюється за результатами державної експертизи в порядку, встановленому законодавством. Як вбачається «Беркут» не являється автоматичним засобом фото або відеофіксації, оскільки він знаходився у руках  інспектора ДА1.

Додатково зазначає, що при складенні Протоколу cepії ВС № 122284 про адміністративне правопорушення інспектором Лучишином І.П., також було допущено наступиі порушення.

Зокрема, інспектором не було ознайомлено його з правами та обов'язками відповідно до ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Kpiм цього, згідно пункту 1 статті 217 КУпАП посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.

На його вимогу, працівником ДАІ не було надано документів, які посвідчують його повноваження, не було надано номеру телефону «Довіри» для встановлення особи працівника ДАІ.

Згідно ст. 287-289 КУпАП, постанова державтоінспектора може бути  оскаржена  протягом 10  днів  з моменту  її  винесення  та отримання.

Відповідно до ст.. 71 КАС:

1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

    2. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує   проти адміністративного позову.

В судове  засідання  позивач  не з’явився, подав клопотання, щоб справу слухати у його відсутності оскільки згідно наказу № 107/13 від 15.06.2010 року винесеного БК «Сервус» де він працює, його відряджено в м.Київ. Просить позов задоволити. 

Представник УДАІ ГУМВС України у Львівській області заперечив щодо задоволення позову, в обґрунтування свого заперечення покладається на дані викладені в протоколі та постанові про адміністративне правопорушення. 

Заслухавши пояснення  відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного:  

14.06.2010 року відносно ОСОБА_1 винесено Постанову ВС №152065 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст..122 ч.1 КУпроАП, з тих підстав, що він 14.06.2010 року  о 11 год. 00 хв. керуючи транспортним засобом «Тойота» державний номер НОМЕР_1, в м.Львові по вул..Луганській, при обмеженні максимальної швидкості руху 60 км/год., рухався зі швидкістю 86  кмгод,  чим порушив  діючі правила дорожнього руху.    

Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.      

  Оскаржувана постанова, винесена працівником ДАІ на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, а підставою для написання протоколу стали дані отриманні за допомогою приладу «Беркут». 

Відповідно до ст. 14-1 КУпАП у разі фіксації правопорушення працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники)  транспортних засобів.    

Як вбачається із матеріалів справи прилад "Беркут" не являється автоматичним засобом фото  або відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, управляється ним безпосередньо (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, такі як швидкість, об'єкт зйомки, його режими і т. д).       Крім того, суду не надано експертного висновку або сертифікату відповідності приладу "Беркут", тому будь-яка інформація з цього приладу враховуватися при розгляді справи не може.

У відповідності до ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показів свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

  Відповідно до принципу презумпції невинуватості передбаченого статтею 62 Конституції України: «ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь».

У відповідності до адміністративного судочинства кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, суд дійшов переконання, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова по справі про адміністративне правопорушення ВС № 152065  від 14.06.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності і накладення на нього адміністративного стягнення - скасуванню, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, та суду не було надано доказів, які б підтвердили факт вчинення ОСОБА_1  правопорушення,  передбаченого ст..122 ч.1 КУпроАП.  

 На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд -  

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволити.  

Постанову  ВС №152065  від 14.06.2010 року  про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. – скасувати.  

Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня її оголошення, а апеляційну скаргу - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Львівської області.

Суддя                                                                               О.В. Крамар