Справа № 2-1949

2010 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    05 серпня 2010 року Галицький районний суд м.Львова в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., при секретарі Гаврилюк О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного територіально – галузевого об’єднання «Львівська залізниця», третя особа ОСОБА_2, про поновлення на роботі, виплату середньомісячної заробітної плати за вимушений прогул, стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

    Позивач звернувся в суд з позовом до Державного територіально – галузевого об’єднання «Львівська залізниця», третя особа ОСОБА_2, про поновлення на роботі, виплату середньомісячної заробітної плати за вимушений прогул, стягнення моральної шкоди.

    В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що наказом від 22.04.2010 року №105/ос його було звільнено з роботи за п.8 ч.2 ст.40 КЗпП України за вчинення за місцем роботи розкрадання майна власника. Вважає дане звільнення незаконним, так як відповідно до зазначеного пункту КзПП України власник має право звільнити працівника, якщо розкрадання встановлене вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу. Оскільки такі процесуальні документи відсутні, просить суд поновити його на роботі, стягнути з відповідача заробітну плату за вимушений прогул та 5000 гривень моральної шкоди.  

    Позивач та його представник в судовому засіданні свій позов підтримали, дали пояснення, аналогічні мотивам позовної заяви.

Відповідач та третя особа в судове засідання не з’явилися без поважних причин, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, тому згідно ст.224 ЦПК України проведено заочний розгляд справи у відсутності відповідача та третьої особи на підставі наявних у справі доказів.

    Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 слід задоволити частково з наступних підстав.  

    Відповідно до наказу №105-ос від 22.04.2010 року (а.с.3) відповідно до п.8 ст.40 КЗпП України, позивача звільнено з роботи за вчинення за місцем роботи розкрадання майна власника

          Як вбачається з п.8 ст.40 КЗпП України,  трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий  трудовий  договір  до  закінчення  строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:   вчинення  за  місцем  роботи  розкрадання  (в  тому  числі дрібного) майна  власника,  встановленого вироком суду,  що набрав  законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення  адміністративного  стягнення  або застосування заходів громадського впливу.  

    Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в даному випадку покликання працедавця на ч.8 ст.40 КЗпП України без наявності вироку суду,  що набрав  законної сили, чи постанови органу, до компетенції якого входить накладення  адміністративного  стягнення  або застосування заходів громадського впливу, є неправомірним та помилковим, оскільки суперечить вимогам вказаної статті.

Відтак позовні вимоги позивача слід задоволити, поновити ОСОБА_1 на посаді машиніста тепловоза у відокремленому підрозділі «Локомотивне депо Львів» Державного територіально – галузевого об’єднання «Львівська залізниця» з дня звільнення.

Відповідно до розрахунку суми втрати заробітної плати у зв’язку із звільненням ОСОБА_1, така становить 16885,68 грн., а відтак дану суму слід стягнути з відповідача на користь позивача.

В позовних вимогах про стягнення моральної шкоди суд відмовляє, оскільки в судовому засіданні позивачем не доведено підстав стягнення такої.          

Керуючись ст.ст. 4,10,11,60,88,209,212,214-215 ЦПК України, ст.ст.40,147, 232-236,237-1 КЗпП України, суд

в и р і ш и в :

    Позов задоволити частково.

Поновити ОСОБА_1 на посаді машиніста тепловоза у відокремленому підрозділі «Локомотивне депо Львів» Державного територіально – галузевого об’єднання «Львівська залізниця» з дня звільнення.

Стягнути з Державного територіально – галузевого об’єднання «Львівська залізниця» в користь ОСОБА_1  16885 грн. 68 коп. втрати середньомісячної зарплати за час вимушеного прогулу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного територіально – галузевого об’єднання «Львівська залізниця» в користь держави 51 гривню судового збору та 120 гривень витрат з інформаційно – технічного забезпечення розгляду справи.

На підставі ч.4 ст.367 ЦПК України допустити рішення в частині поновлення на роботі та стягнення виплати заробітної плати за один місяць до негайного виконання.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом 10-ти днів з дня отримання його копії. Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про його перегляд.

    Головуючий                         А.Р.Курилець